Публікації 2019-05-21T04:06:58+03:00
Українські Новини
Перемога українського люмпена повинна підштовхнути ЄС до дій

Перемога українського люмпена повинна підштовхнути ЄС до дій

Обрання Януковича - це приголомшуючий відхід назад.
Обрання Януковича - це приголомшуючий відхід назад.

Обрання Януковича це разючий поворот історії, але в цієї країни ще може бути процвітаюче, вільне і європейське майбутнє.

Обрання Януковича - це разючий поворот історії, але в цієї країни ще може бути процвітаюче, вільне і європейське майбутнє.

Україна ще не втрачена. Так, там відбулося приголомшуюче повернення назад, тому що президентом цієї країни обрано Віктора Януковича, чиї фальсифікації на президентських виборах 2004 року стали причиною "помаранчевої революції". Але це не тріумф блакитної контрреволюції. Якщо хочете, це підтверджує той факт, що Україна стає серйозною демократією, а не віртуальною демократією російського типу, якою вона була до "помаранчевої революції". На відміну від багатьох так званих "виборів" в авторитарних державах, ми не знали результату нинішнього голосування заздалегідь. Досвідчені міжнародні спостерігачі назвали вибори чесними й вільними. Переможеній принцесі Юлії Тимошенко не слід заперечувати їх результати; їй треба приступати до нової кампанії, щоб перемогти у 2015 році.

Янукович буде прагнути до налагодження тісних відносин з Росією, але немає жодних свідчень того, що олігархи, котрі стоять за ним, захочуть, щоб Україна позбулися своєї незалежності. Вони зацікавлені в тому, щоб пригравати обом сторонам – Росії і Євросоюзу. Сам Янукович сьогодні заявляє, що інтеграція України в Європу - це "наша стратегічна мета". У друзів свободи в Україні попереду важкі роки. Реальні загрози діючому суверенітету зберігаються, включаючи застосування Росією своєї газової зброї, а також можливість вибуху через Кримський півострів, де більшість населення - росіяни, і де російський Чорноморський флот володіє Севастополем. Але якщо пережити ці можливі бурі, якщо у 2015 році люди проголосують проти Януковича, то цілком імовірно, що майбутні історики назвуть сьогоднішній період зиґзаґом на шляху до консолідації незалежної України. Однак для цього будуть потрібні сміливість від Києва, стриманість від Москви й стратегічне мислення від Брюсселя. А в цих столицях такі якості сьогодні в дефіциті.

Як свідок "помаранчевої революції" у Києві і як людина, яка захоплено її підтримала, я мушу відверто визнати, що пізніше настало розчарування. Віктор Ющенко був зовсім безнадійним президентом – навіть до того, як йому зв'язали руки вузлами конституційних компромісів щодо поділу влади, що призвело до припинення революції. Прочитайте епілог до останнього видання чудової книги Ендрю Уілсона (Andrew Wilson) про історію українців, і ви опинитеся у світі, який більше нагадує мафіозний серіал "Клан Сопрано", ніж "Західне Крило" (серіал про Білий Дім – прим. переклад.). Там олігархи діють через лаштунки політики подібно до гангстерів; корупція поширилася повсюди; країна сповзла донизу за показниками економічної свободи; економіка торік скоротилася на 14 із лишком відсотків. Прості українці можуть вільно висловлюватися й робити свій вибір із числа різних кандидатів – явка на цих виборах була близька до 70 відсотків – однак у них є всі підстави для розчарування у зв'язку з відсутністю поліпшень у матеріальному становищі, правовою незахищеністю й соціальною несправедливістю.

Також вірно й інше: за минулі п'ять років Україна одержала від ЄС менше допомоги й підтримки, ніж повинна була одержати. Європейські лідери поводилися ганебно, не відверто й двозначно, говорячи про перспективи вступу України в Євросоюз. Але навіть найтвердіші прихильники цієї країни, такі як колишній польський президент Олександр Квасневський, повинні визнати, що українці часто перетворювалися в страшенних ворогів для себе самих. Європа не може зробити за Україну те, що вона не хоче зробити для себе сама.

У цьому плані переможена Тимошенко, попри всі її недоліки, була б кращою для України. Навіть за мірками посткомуністичної політики, Янукович - це декласований елемент. Я чув у Києві анекдот у 2004 році, коли Янукович боровся за президентське крісло. "Ви знаєте, що Янукович іде на третій строк?" Перші два строки були тюремні; у молодості він сидів за пограбування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень і зґвалтування. Що ж, свій третій строк він одержав. Незважаючи на ретельну обробку й шліфування цієї людини силами американського політичного консультанта Пола Манафорта, котрий часто виводить своїх клієнтів у переможці, Янукович украй недорікуватий. Мені подобається історія про те, як він назвав велику російську поетесу Анну Ахматову Анною Ахметовою (його головний хрещений батько – олігарх Рінат Ахметов). Єдина світла смуга на цьому похмурому тлі полягає в тому, що Янукович, подібно до багатьох незграбних і недорікуватих лідерів у посткомуністичному світі, напевно викличе в молоді України однакові почуття зніяковілості, відрази й презирства.

Так чи інакше, Янукович - це найкращий український президент, що у нас є. Нам треба з ним працювати. Питання зараз полягає в тому, що ми в Європейському Союзі можемо зробити, щоб допомогти Україні просунутися вперед у напрямку більш вільного, процвітаючого і європейського майбутнього. Це, насамперед, питання на адресу одного дипломата ЄС, котрий, наскільки я розумію, був обраний на той же строк, що і Янукович, і заяви якого на сьогодні так само нудні й сірі, як і заяви Януковича. Звичайно, я маю на увазі єврокомісара із зовнішньої політики Кетрін Ештон (Catherine Ashton).

ЄС повинен відмовитися від своїх сьогоднішніх слизьких фраз ("ми визнаємо європейські сподівання України й вітаємо її європейський вибір") і почати говорити приблизно так: "Ми хочемо, щоб ви стали членом Євросоюзу, коли виконаєте всі вимоги й умови членства. Це і в наших інтересах, і у ваших". Буде дуже важко зробити так, щоб керівники всіх країн ЄС підтримали таку заяву, однак Ештон варто починати роботу в цьому напрямку вже зараз. П'ять років у європейській політиці - це великий строк.

Навіть сьогодні вона може зробити багато чого. Створюючи нову зовнішньополітичну службу Євросоюзу, вона повинна вирішити, на чому зосередити дипломатичні й фінансові ресурси. Ті місця, де ЄС здатен домогтися максимального ефекту, перебувають у нас прямо під боком, і Україна серед них найважливіша.

Сьогоднішнє представництво ЄС у Києві - це сумний і млявий бюрократичний механізм. Його вебсайт, напевно, найнудніший у світі. Протягом року Ештон варто перетворити це представництво в яскравий і дієвий приклад того, яким може бути посольство ЄС. Там повинен бути першокласний, котрий добре розбирається в політиці посол; ретельно підібраний персонал із числа брюссельських дипломатів і з дипломатичних служб країн-членів ЄС; люди, котрі вільно говоритимуть по-українськи, зможуть виступати в українських ЗМІ; а також зразкова взаємодія із посольствами держав, що входять до складу Євросоюзу.

Недавно створена ініціатива ЄС щодо спільного співробітництва в Криму повинна забезпечувати постійну й добре помітну присутність Євросоюзу на цьому неспокійному півострові. Її представники повинні допомагати всім народам Криму (росіянам, українцям, кримським татарам та іншим) знаходити найнеобхідніше: гарні дороги, інфраструктуру, зв'язки у галузі культури й освіти. І до речі: якщо там будуть назрівати які-небудь серйозні заворушення, ми повинні знати про це заздалегідь.

Хоча Янукович, швидше за все, звернеться до Москви, щоб одержати газову угоду на особливих умовах, Брюссель повинен завзято домагатися введення реалістичних цін на газ у країні, закликати до підвищення енергоефективності, наполягати на більшій диверсифікованості й кращій інтеграції мереж постачання. Така зацікавленість життєво важлива для Європи. Пам’ятаєте, коли Росія в січні 2009 року відключила газ, що проходить через українську територію, східна половина Європи підхопила застуду. А оскільки в наступному році головувати в ЄС будуть Угорщина й Польща, вони повністю підтримають Ештон та її колег-єврокомісарів у цьому починанні.

А що стосується простих українців, то є одна річ, яка допоможе їм побачити різницю. Треба ослабити візовий режим. Той, хто бачив психологічний ефект у Сербії у зв'язку зі скасуванням віз при поїздках у ЄС у грудні минулого року, зрозуміє, що я маю на увазі.

Це нудний, повільний і аж ніяк не захоплюючий процес. Але саме так добре вміє діяти Євросоюз. Черепаха повинна повзти так, як може. Я чув, що часом вона обганяє навіть зайця-русака.

Автор: Тімоті Гартон Еш, The Guardian , Велика Британія

Переклад: ИноСМИ


Архів
Новини

ok