Вирішення завдання "чи можуть українці впливати на політиків, яких вони обирають, після виборів?" у першу чергу впирається в питання "а чи хочуть вони це робити?"
Вирішення завдання "чи можуть українці впливати на політиків, яких вони обирають, після виборів?" у першу чергу впирається в питання "а чи хочуть вони це робити?". Чи хочуть вони бути не тільки жителями країни, але і її громадянами, співтовариство яких прийнято називати "громадянським суспільством"? Своєю думкою про те, наскільки результати нинішніх виборів можуть відповісти на ці питання, діляться безпосередньо зайняті цією проблематикою фахівці.
Ігор Луценко, активіст Громадської ініціативи "Збережемо старий Київ":
- Двом головним політичним силам, які представляють кандидати в Президенти, властива толерантність до відкритого і насильницького незаконного заволодіння суспільною власністю. Тобто йдеться про те, що власністю заволодівають: а) насильно, б) незаконно, в) відкрито. Під об'єктивами відео- і фотокамер, при диктофонах журналістів це все чиниться. Очевидно, політичні сили розраховують на те, що їхні медіа-ресурси, їхній політичний капітал це все переварять. Що, на жаль, і відбувається.
У мене є фотографії, на яких група молодих людей під керівництвом депутата-бютівця Куровського біля будівництва на території Жовтневої лікарні б'ють людей за пасивності міліції. Подібний же інцидент ставався за участю Партії регіонів. На фотоматеріалах, що стосуються інциденту, відбито, як учасників протесту проти будівництва труять якимось газом через ворота будівництва. Потім, буквально через кілька хвилин, там з'являються депутати від ПР: відомі всім Волков і Тедеєв, які стверджують, що чіпати будівництво не потрібно, воно законне. А це будівництво буквально за два кроки від собору Софії, з приводу якого дуже переживає ЮНЕСКО. І зараз стоїть питання: чи виключать "Софію" зі списку світової спадщини, зокрема, через ось це будівництво?
95% українських політиків дискредитують своїх чесних колег. Решта 5% поки що не розуміють тих проблем, які потрібно їм відпрацьовувати як політикам. Тому я не готовий за них голосувати, тому що вони не довели мені, що вони цього гідні. Вважаю, що за нинішнього інформаційного і політичного "розкладу" громадянському суспільству варто голосувати "проти всіх".
Костянтин Матвієнко, керівник корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика":
- Політичні партії як механізм представництва інтересів громадян себе вичерпали. У квітні місяці 2009 року GFK провело дослідження рівня довіри до політичних партій, рівень їх становив 3,2%. Нижче тільки рівень довіри до Верховної Ради - 2,7%. А державу, як ми пам'ятаємо, формують виключно політичні партії.
Політику сьогодні замінюють політтехнології, і це відбувається не тільки в Україні. Реально в партіях сьогодні існують два рівні стратегії: одна - для того, щоб одержати максимальну кількість голосів, і є інша, яка є внутрішньою. Адже було б, приміром, дуже цікаво подивитися в разі поіменного голосування в Одеській міськраді: як партії реально голосують під час розподілу земельної власності. Таких даних ви ніколи не отримаєте. А документи, що особливо стосуються земельної власності, підробляють повсюдно. І партії, на сьогодні, являють собою загрозу суспільному добробуту, тому що саме партії є механізмом привласнення цієї власності.
Який із цього можливий вихід? Найпростіший і зрозумілий - це т.зв. "електронна демократія". Ми маємо з вами бачити он-лайн, яким чином виконується бюджет. Щодня: скільки грошей, за якими статтями зайшло, скільки грошей, за якими бюджетними призначеннями розійшлося.
Поки не було кризи, усе було "чудово": держава - окремо, суспільство - окремо. Криза змушує їх жити разом - вони один одному потрібні. І в цих умовах у нас немає іншого виходу, як переформатувати відносини з владою, зокрема за допомогою "електронної демократії". Хто це робитиме? Все-таки тут зусиль громадянського суспільства не досить, потрібна група лідерів. А от таких лідерів нам поки що, на жаль, не пропонують, пропонують фантоми.
Ігор Жданов, президент аналітичного центру "Відкрита політика":
- Зворотний зв'язок між владою і суспільством часом себе проявляє. Приблизно в той самий час (у РФ і в Україні. – Ред.) відбулося підвищення якогось автомобільного збору. У Росії мітинг розігнали, дісталося і журналістам. У нас вийшли люди - закон скасували.
Із приводу громадських організацій. На 2008 рік в Україні їх було близько 60 тисяч. Начебто чимало. Але соціологічні дослідження показали, що за рівнем присутності найбільша кількість громадських організацій у країнах Центральної і Північної Європи, де до 30% громадян залучені в їх діяльність. У нас ці цифри на порядок нижчі.
У цілому, українці демократію як ідеал підтримують. Але населення не сприймає те, як вона здійснюється і те, ким вона здійснюється. Поряд із цим, у суспільстві не сформована культура демократичної відповідальності. Тому що якщо результати перших виборів київського мера за участю Черновецького ще можна якось пояснити, то другий раз обирати такого мера, а потім розповідати, вийшовши на вулиці, що тут нічого не робиться...
Є в соціальній психології такі поняття: локуси інтернальності й екстернальності. Екстернали - це люди, які сподіваються на вирішення своїх проблем за допомогою якихось зовнішніх факторів: вирішити за них має влада або ще хтось. А інтернали - це люди, які вважають, що їхнє майбутнє залежить від них самих. Отож екстерналів у нашому суспільстві більше. Тому частина населення йде на вибори для того, щоб перекласти відповідальність за своє майбутнє на владу. Внаслідок цього в нас домінує пасивно-демократичний тип культури, коли ми на вибори йдемо, а потім не впливаємо активно на владу - таких у нас у країні більше ніж 50%. І тільки 15% готові активно відстоювати свої права, але, при цьому, тільки на словах. Тому що коли запитуєш, чи піде людина на законні мітинги протесту, то кількість охочих прийти зашкалює за 20%, а запитуєш: "Ти на них ходив?", так результат: 0,1%.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.