Публікації 2022-09-12T04:06:28+03:00
Українські Новини
Досягнення і провали нового міністра агрополітики Олексія Павленка

Досягнення і провали нового міністра агрополітики Олексія Павленка

​Нещодавно минуло 100 днів з моменту створення нового уряду.

Нещодавно минуло 100 днів з моменту створення нового уряду. Міністри у формі лаконічного монологу (звітування відбувалося без участі преси) намагалися представити досягнення повірених їм відомств за цей час, а також окреслити перспективи подальшого розвитку своєї галузі. Неабияка увага була прикута і до міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка, призначення якого на посаду 2 грудня минулого року стало сюрпризом для багатьох учасників ринку. Одні очікували від прогресивного менеджера із західною освітою і палкого прихильника Адама Сміта реальних змін; інші, знаючи, що Павленко встиг пропрацювати в аграрній сфері, ще й в таких компаніях, як "Райз", - продовження лобіювання інтересів великого бізнесу і прикривання корупційних схем, що передавалися від одного аграрного міністра до іншого.

Пріоритети нового міністра

У своїй короткій промові Павленко відзначив чотири напрямки, які стали найважливішими в роботі міністерства у перші 100 днів, - забезпечення продовольчої безпеки, дерегуляція, поглиблення міжнародного партнерства і співробітництва з Євросоюзом, боротьба з корупцією. Крім того, аграрне міністерство, зі слів Павленка, посилює міжнародне співробітництво і має намір наростити експорт, розширити асортимент експортованої продукції та географію ринків збуту. "Зараз готуються угоди про вільну торгівлю з більш ніж дев'ятьма країнами світу, серед яких Канада, Туреччина, Сербія, В'єтнам, Ізраїль", - зазначив міністр.

Планує відомство розширити співпрацю і з Китаєм, зокрема має намір удвічі збільшити поставки зерна і почати експорт цукру та курятини на цей ринок. При цьому міністр неохоче коментує ситуацію з так званим "китайським контрактом", залученим ще у 2012 році під форвардні та спотові закупки зерна Державною продовольчо-зерновою корпорацією (ГПЗКУ) з подальшим постачанням до Китаю. Тут і далі залишається більше запитань, ніж відповідей. Скільки корпорація планує закупити зерна і поставити в Китай в цьому році - не відомо, як вона планує його закуповувати - теж. Хоча здавалося б, що державна установа, яка залучила закордоном кредит під державні гарантії, мала б працювати за принципом прозорості та відкритості. Новопризначений виконуючий обов’язки голови правління корпорації Валерій Томіленко на зустрічах із пресою поводить себе як директор комерційної структури, а не державної установи, і вперто не хоче називати будь-яких цифр щодо цього контракту.

Алекскей Павленко. Фото: Александр Чекменев

В іншій, такій же колись корумпованій державній компанії, ДП "Укрспирт" ситуація дещо інша. В.о. директора держпідприємства Роман Іванюк постійно звітує про стан справ у галузі і про хід її реформування.

Проте слід віддати належне Павленку, що він першим з аграрних міністрів, намагаючись довести громадськості свої серйозні наміри подолати корупційні схеми в підпорядкованих Мінагрополітики державних інституціях, започаткував відкриті конкурси на заміщення посад керівників цих установ - передусім ГПЗКУ, ДП "Укрспирт", аграрних вишів та багатьох інших установ. Щоправда президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко неодноразово наголошував на необхідності приватизації всіх держустанов, підвідомчих Мінагрополітики (за його даними, їх є не менше ніж 500). "Навіщо міністрові опікуватися ними, якщо є значно важливіші завдання?", - запитує Козаченко.

Леонид Козаченко

Дерегуляція

Говорячи про позитивні зрушення в роботі міністерства за перші 100 днів, експерти одразу зазначають про започаткування дерегуляційних процесів, намагання створити сприятливі умови для розвитку дрібного та середнього бізнесу на селі (на початку березня парламент прийняв у першому читанні законопроект, який передбачає державну підтримку процесу трансформації одноосібного селянського господарства в сімейну ферму європейського зразка). "Уже скасовано ряд сертифікатів та дозвільних документів, що дало можливість скоротити строки отримання фітосанітарних сертифікатів до одного дня; значно спрощена процедура ввезення засобів захисту рослин та насіння; знайдено компроміс із зернотрейдерами", - говорить президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса. Позитивно оцінює в цьому плані роботу уряду і Європейська Бізнес Асоціація. "Уряд фактично мінімізував своє втручання у рух сільськогосподарської продукції. Відтепер перевозити зерно простіше, бюрократичні перепони і пов’язані з ними простої вантажів ліквідовані, що значно скоротить витрати аграріїв та здешевить весь ланцюжок поставок української продукції - зерна та олійних культур - приблизно на 20-30 гривень за тонну. Це, безумовно, стимулюватиме зростання конкурентоздатності української продукції", - підкреслюють в ЄБА. Сам міністр також вбачає в цьому позитивний економічний ефект. "Нам вдалося скасувати 14 дозвільних документів, 6 ліцензій, внести понад 50 змін. Загальний ефект — майже 5 млрд гривень для нашої економіки", - говорить Павленко.

Разом з тим, на думку Козаченка, дерегуляційні процеси, що проводяться урядом, – це лише вдале продовження тих проектів, які були започатковані попереднім Кабміном, проте власних ініціатив в цьому напрямку майже немає.

"Що стосується інших галузей, - зазначають в ЄБА, - то поки що відчутних змін бізнес не бачить, всі започатковані міністерством ініціативи в процесі, результату поки що немає. Розпочато роботу над Єдиною стратегією розвитку АПК до 2020, але вона лише на стадії створення робочих груп". На думку Козаченка, за перші 100 днів, які є визначальними в роботі уряду в цілому та міністерства зокрема, міністр мав би вже цю стратегію детально обговорити з експертами та учасниками ринку і починати впроваджувати, а не оголошувати про початок її публічного обговорення. Проте в УКАБ і ЄБА на роботу міністра над розробкою стратегії дивляться з оптимізмом, схвалюють його співпрацю в цьому питанні з громадськими професійними організаціями вітчизняного агропромислового комплексу та міжнародними експертами, і очікують стратегію в готовому вигляді до кінця року. Проте міністр обіцяє її розробити вже до кінця липня.

У своїй промові в Кабміні Павленко також наголосив, що міністерство активно працює над залученням інвестицій в галузь. Зокрема підписано Меморандум із Канадою та Ізраїлем щодо надання 400 млн гривень підтримки українським господарствам. Крім того, разом з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) розпочато реформу агрострахування в Україні, запроваджено систему аграрних розписок, що на думку міністра, дозволить аграріям залучати до 5 млрд гривень щороку. "Механізм розроблявся давно. Але тільки зараз вдалося ввести його в дію. Перший пілотний проект успішно відбувся у Полтаві", - пояснив Павленко. Крім того, Мінагрополітики разом зі Світовим банком започаткували розробку проекту модернізації та відновлення зрошення у південних областях країни. Проте це знову ж таки проекти, започатковані попереднім урядом.

Непопулярні рішення

А нинішній уряд, попри логічне завершення зазначених вище корисних проектів та прийняття декількох позитивних для аграріїв рішень, встиг за перші 100 днів прийняти низку непопулярних рішень, які негативно позначилися на роботі аграрної галузі. "З огляду на те, що в минулому році ми поставили ряд історичних рекордів з виробництва аграрної продукції, можна зробити висновок, що влада певною мірою сприяла цьому процесу. І це є її надбання, з цим треба рахуватися, - розповідає Леонід Петрович. – Чого не скажеш про останні рішення нинішнього уряду, які певною мірою ускладнюють процеси, що відбуваються в галузі". Йдеться зокрема про збільшення фіскального навантаження на галузь – зростання величини єдиного податку в 21 раз – до 2 млрд гривень на рік, індексування бази для розрахунку орендної плати за сільськогосподарські угіддя на 25%, невідшкодування ПДВ при експорті зернових та олійних культур з України. Ці рішення, на думку Ліссітси, можуть призвести до зменшення виробництва зерна до 30%, валютних надходжень від експорту – до 2,8 млрд доларів, скорочення біля 60 тисяч робочих місць в галузі. Його дуже обурив той факт, що ці рішення були прийняті без консультацій з експертами та учасниками аграрного ринку.

Алекс Лисситса

У своєму звіті міністр Павленко також пообіцяв заради розвитку галузі зберегти акумуляцію ПДВ та єдиний податок для аграріїв. "А це – 18 млрд гривень підтримки щороку", - оцінив він. Проте того ж дня було оприлюднено текст Меморандуму, підписаного Кабміном України та МВФ, в якому чітко зазначалося: "Ми визнаємо, що сільськогосподарський сектор перетворився в один з найприбутковіших секторів української економіки. Отже, з січня 2016 ми поширимо дію загального режиму оподаткування ПДВ на весь сільськогосподарський сектор відповідно до міжнародної практики".

Невирішені завдання

Перед призначенням на посаду у своєму виступі за парламентською трибуною Павленко серед пріоритетних напрямків своєї роботи, крім відкриття європейського ринку для вітчизняної сільгосппродукції та боротьби з корупцією, також анонсував завершення земельної реформи, зазначивши при цьому, що Україна ще не готова до відкриття ринку землі. Проте, зі слів експертів, в напрямку земельної реформи міністерством за перші 100 днів фактично нічого не зроблено. "Досі залишається централізованим розпорядження землями державної власності, що надзвичайно ускладнює вирішення питань розвитку населених пунктів у сільській місцевості та суттєво обмежує можливості місцевого самоврядування, а неефективне управління державними аграрними підприємствами призводить до додаткових бюджетних витрат", - говорить Ліссітса. На думку Козаченка, за цей час міністерству слід було б чітко продумати, як впроваджувати цю реформу, визначити першочергові дії і завдання.

Він також підкреслює, що досі невирішеним залишається питання управління в аграрній галузі, реформування аграрної освіти і науки. На думку експерта, міністру слід врахувати позитивний зарубіжний досвід і вибудувати чітку стратегію в цих напрямах. "Крім того, є такий напрямок, як "Україна і світ". Адже Україна сьогодні є дуже серйозним глобальним гравцем на світовому ринку, і в тому числі, в плані забезпечення продовольчої безпеки. Тому необхідно розробити програму дій щодо позиціонування України як серйозного гравця на світовій арені. Потрібно думати, з якими ініціативами ми виступимо, які міжнародні форуми проведемо, як будемо відновлювати роботу з такими організаціями, як ФАО та інші. Необхідно також проаналізувати, як ми презентовані в цих організаціях", - наголошує Козаченко.

Експерт звернув увагу на те, що Мінагрополітики - одне з трьох міністерств, при яких немає дорадчих органів - громадських рад, що, на його думку, є суттєвим недоліком в роботі міністерства у плані прийняття рішень.

Що посіємо, те і зберемо

Проте найважчим викликом для нового міністра наприкінці вирішального періоду стала, мабуть, весняна посівна, своєчасне і повне виконання якої опинилося під сумнівом через стрімке здорожчання посівних матеріалів, міндобрив та пального в результаті галопуючої девальвації гривні та дефіциту необхідних матеріалів на ринку, а також через брак доступних кредитних продуктів. За попередніми прогнозами УКАБу, урожай зернових в цьому році не перевищить 50-50,5 млн тонн (в минулому році Україна зібрала рекордні 63,8 млн тонн, за даними Держстату) у зв’язку з прогнозованим скороченням посівних площ та економії на міндобривах.

Спільна робота

Роботи попереду ще дуже багато. Це і подальша робота над розширенням експортних ринків, клопотання про збільшення квот на поставки вітчизняної продукції на ринок ЄС, експорт в Європу нових видів української сільгосппродукції, подальша дерегуляція, вровадження нової ефективної системи агрострахування та залучення дешевих кредитних продуктів, реформування багатьох галузей АПК, домовленості з урядом та МВФ щодо можливого збереження пільгового оподаткування для аграріїв та запровадження автоматичного відшкодування ПДВ при експорті всіх видів аграрної продукції. "Головне, щоб внесення змін в податкове законодавство, що регулює діяльність сільськогосподарських виробників, відбувалося тільки після попередньої консультації з представниками відповідних асоціацій аграрного профілю", - підкреслює Ліссітса.

Профільні асоціації також не проти перебрати на себе частину функцій державних контролюючих органів в сфері сільського господарства і активно долучитися до реформування АПК - і в міністерстві, і в уряді, і в парламенті. Зі слів Козаченка, сьогодні в парламенті дуже багато різних питань, які ще не вирішені - починаючи від процедури реєстрації договорів оренди земель, питань розподілу земель комунальної власності, законопроектів щодо держпідтримки галузі тваринництва, рослинництва, соціального розвитку сільської місцевості, монетарної політики. "Є багато ідей, - каже депутат, - але концептуальної єдиної політики в парламенті немає. Її повинне формувати наше міністерство".

Більше новин про: Алексей Павленко




Архів
Новини
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя 17:01
більше новин

ok