Публікації 2019-05-20T04:06:50+03:00
Українські Новини
Перед ривком

Перед ривком

Юлії Тимошенко належить зробити вирішальний ривок.
Юлії Тимошенко належить зробити вирішальний ривок.

Якщо Юлія Тимошенко найближчим часом не вживе екстрених заходів, то країну чекає помаранчевий реванш.

Якщо Юлія Тимошенко найближчим часом не вживе екстрених заходів, то країну чекає помаранчевий реванш. У тому сенсі, що тепер ті, хто 2004-го голосував за Віктора Ющенка і розчарувався в ньому, отримають можливість спостерігати за розчаруванням біло-блакитного електорату у своєму лідері-переможці. Що ж, можливо, в цьому і є певний сенс. Звільнення від ілюзій розкріпачить і другу половину країни. І тоді можна буде говорити про цілісне перезавантаження українського політикуму. Чи якісне — запитання. Ці вибори показали наявність широкого попиту на альтернативні фігури і команди. Інша річ, що за наявності на полиці трилітрової банки з натуральним соком, закатаної залізною кришкою, і порошкових бовтанок у яскравій упаковці, перевагу віддавали останнім. Втім, для того щоб віддавати перевагу натуральним продуктам, треба бути Швейцарією.

Але повернімося до Юлії Володимирівни і Віктора Федоровича, яких українському суспільству ще доведеться "доношувати". Штаб Віктора Януковича напружено чекає: що ж робитимуть їхні опоненти для вишукування необхідних 2 млн. 600 тис. голосів. Аналітики і соціологи регіоналів вважають цю цифру для БЮТ непідйомною. І тому очікують сюрпризів іншого роду. Наприклад, Віктору Януковичу служба безпеки категорично заборонила цілувати хліб на зустрічах із гостинними виборцями, а його найближчому оточенню — будь-що пити в ресторанах і чужих офісах. Люди Януковича і в штабі, і в ЦВК дуже стурбовані скаргою директора поліграфкомбінату "Україна" Валентина Музики, котрий повідомив, що особисто в.о. міністра фінансів у категоричній формі вимагав від директора комбінату, який друкує бюлетені, негайного піти у відставку. Загалом потенціал Юлиного креативу змушує опонентів нервуватися.

Що насправді запропонує виборцям, які вагаються, Юлія Тимошенко, наразі невідомо. Ясно тільки одне: прем’єр не має наміру здаватися; вона категорично відкинула запропонований сценарій, відповідно до якого їй рекомендували відмовитися від участі в другому турі, поступившись дорогою Сергію Тігіпку, котрий зміг би отримати результат вищий, ніж Янукович. Юлія Володимирівна не стала навіть обговорювати сценарій "життя після програшу", попросивши тих, хто не вірить у перемогу, покинути приміщення. Незважаючи на провал роботи майже всіх регіональних штабів, Тимошенко прийняла рішення: коней на переправі не міняти; помилки, які лежать на поверхні, виправити; слабкі регіони зміцнити сильними кущовими кураторами.

Ми ж спробуємо копнути трохи глибше і по можливості зрозуміти, чому Тимошенко, будучи оболонкою значно яскравішою і талановитішою, ніж Янукович, отримала значно слабші позиції перед другим туром?

По-перше, Юлія Володимирівна вперше бере участь у виборах як влада, а не як опозиція. Проти неї виступають не стільки кандидати, скільки економіка країни. По-друге, похід представника влади за президентством передбачає грамотне використання державного бюджету, що конвертується в голоси. Звісно, прем’єр пішла на величезну кількість порушень, фінансуючи цілу низку програм і виділяючи субвенції, не передбачені бюджетом. Ручне управління ним стало притчею во язицех. Питання в іншому: чи ефективно Тимошенко розпорядилася цим владним ресурсом? Депутат-регіонал днями пообіцяв відлити із золота пам’ятник депутату від БЮТ луганчанці Наталії Королевській. За що? 8 млрд. грн. було виділено урядом на програми і проблеми шахтарів Донбасу. Під обіцянку Королевської отримати в Луганській області 16—19% у першому турі і 22—25% — у другому. У результаті Юлія Тимошенко в Луганську заручилася підтримкою 6,51%, а саме 85 тис. 590 виборців, поліпшивши свій попередній результат на десяті відсотка. Один голос, таким чином, обійшовся більш як у 11,5 тис. дол. Залишається тільки порадіти за шахтарів, сподіваючись, що ці гроші в повному обсязі до них дійшли.

Проте з погляду передвиборної кампанії, якби прем’єр витратила ці гроші на реалізацію соціальних програм у Вінниці, Житомирі, Хмельницькому, Рівному, Київщині, електоральна віддача була б значно більшою. Юлія Володимирівна у преферанс не грає, і, очевидно, правило "у першу чергу візьми своє, а потім чуже" їй ні про що не говорить. Втім, Наталію Королевську хвалять не тільки конфіденти Януковича, котрі чемно й уважно слухають її в останні дні, а й... сама Юлія Володимирівна на штабній нараді! І звідси випливає по-третє. Тимошенко підійшла до виборів з прогнилою командою. Провина в цьому виключно Юлії Володимирівни. Практично ніхто й ніколи в БЮТ не поніс відповідальності за неефективність, корупцію та внутрішньоструктурне розкрадання. На відміну від Януковича, Тимошенко не страшно зраджувати — за це нічого не буває. У неї не страшно красти — за це теж нічого не буває. Юлія Володимирівна протягом багатьох років поінформована про внутрішньопартійні відкоти, про неспроможність і хабарництво багатьох обласних, а часом і центральних керівників, про непопулярність місцевих команд, що вершили владу в ряді областей і міст. Але на всі сигнали реакція щоразу була однакова: "Та що ти кажеш?! Я розберуся". А потім, через деякий час, незмінне: "Зрозумій, я не можу порушувати цілісність команди". Тієї самої команди, яка дискредитувала партію і лідера на місцях. Тієї самої команди, яка не змогла запропонувати план ефективної роботи під час кризи.

Тієї самої команди, представник якої каже: "Ще один елеватор для мене, і вся Полтавщина буде за тебе". Тієї самої команди, яка, пропонуючи іншим кандидатам продати квоту в дільничних виборчих комісіях, на Півдні за місце пропонувала 3 тис. грн., а в центральній Україні — вже тільки 600 грн. Компетентні люди стверджують, що навіть Аллі Борисівні за обійми на "Різдвяних зустрічах" "Спаси..." сказали, а "...бі" донести забули.

За це нікому й ніколи не доводилося відповідати. Крім того, у політичній силі, очолюваній прем’єр-міністром, внутрішньої конкуренції немає як такої: вічний Турчинов, вічний Федорчук, вічний Кириленко, вічний Абдулін, вічний Кожем’якін. Сегменти, закріплені за ними, — непорушні. Вирощуванням альтернатив лідер не переймався.

Чого не можна сказати про команду Януковича. Ще у вересні регіонали, по секрету, били на сполох: "У Тимошенко всі стали "до бою", а в нас "кінь не валявся". Роз’єднані, з капіталом взаємних образ, придушені кризовими недоїмками у великих бізнесах, регіонали, здавалося, не становлять ресурсному кандидатові від влади серйозної загрози. Проте рейтинг Януковича зростав. А Юлії Тимошенко, у кращому разі, тримався. Врешті-решт для олігархів партії, які розклали яйця в два кошики, вималювався пріоритетний кандидат. Активізувалися місцеві команди. Пішли гроші. Крім міражу перемоги, ключові гравці бачили ще одне: Янукович — не Спіноза й не Цицерон. При цьому він дуже чуйний сейсмічний датчик. І чудово фіксує рух внутріпартійних груп: коли одна починає надмірно підніматися, а інша опускатися — він оперативно реагує, не допускаючи домінування і своєї безмежної залежності від однієї з них. У цьому плані він хороший учень Леоніда Даниловича.

За прихильність Януковича як майбутнього президента необхідно вести боротьбу. І під час виборів не словом, а ділом доводити свою корисність. Андрій Клюєв конкурує з Юрієм Бойком за майбутній контроль над ПЕКом. Внаслідок чого, зокрема, у комісіях регіонали спрацювали ефективніше, а в Київській області провели вибори вдаліше, ніж Тимошенко. Кожен намагається довести свою ефективність у боротьбі за певний приз, яким після перемоги наділяє лідер. Один бореться за СБУ, фінансуючи радикальний націонал-патріотичний проект, інший — за цю саму посаду, але надаючи головний телевізійний ресурс. Один — бореться за посаду глави секретаріату, намагаючись забезпечити максимально ефективніше й комфортніше проходження перегонів самим лідером, інший — бореться за посаду на Банковій, демонструючи юридичне єзуїтство і здатність розробити схему скасування в Конституційному суді змін, які урізали у 2004 р. президентські важелі. Прислужитися намагаються й претенденти на мерські крісла, адже місцеві вибори не за горами, і підтримка Януковича у разі перемоги знадобиться багатьом.

Але спочатку — перемога. Звісно ж, потому старі рани внутріпартійних і міжкланових протистоянь відкриються. Тому що спочатку сполучна тканина буде перевірена на міцність розподілом місць і потоків. Потім, після проходження інвентаризації потоків, — їх перерозподілом.

Це вже після перемоги люди Януковича розгорнуть роботу з нашоукраїнцями за пошук необхідних 37 голосів для створення коаліції де-юре і забезпечення її працездатності голосами перебіжчиків де-факто. На сьогодні регіонали, за їхніми твердженнями, провели 45 співбесід із членами фракції "НУ-НС" і отримали 30 "акцептів". Решта роботи буде потім.

Це вже потім Янукович вирішуватиме, хто очолить уряд — олігарх-креативник чи професіонал-ретроград.

Це вже потім він вирішуватиме, з якої причини втрачати рейтинг — проводячи непопулярні реформи, насамперед у соціальній сфері, чи відмовляючись їх проводити в ім’я того, аби догодити зголоднілій за два опозиційних роки команді.

Це вже потім ми побачимо, хто перетягне під час розгляду питання про скасування політреформи в Конституційному суді: Янукович чи олігархи, які, попри різницю інтересів, однозначно сходяться на тому, що повернення кучмівських повноважень, коли президент смикав за нитки олігархів, неприпустиме, оскільки вони самі, з допомогою старих і нових політичних проектів, мають намір смикати за мотузки будь-якого з лідерів. Тут доречно згадати фразу Ріната Ахметова, сказану в час "Ч", коли визначалося, бути чи не бути новій Конституції і коаліції ПРіБЮТ: "Ми не можемо втратити демократію. Демократія — це складова вартості нашої держави".

Це вже потім ми станемо свідками полювання відьом на відьом і перерозподілу великої власності між великими і малою — між малими бізнесменами і чинами.

Це вже потім Межигір’я замість Безрадичів, поле для гольфа — замість "Мистецького арсеналу", полювання — замість глечиків.

Це вже потім буде спроба купити, потім — домовитися, потім — закрутити гайки, потім — розігнати дочасно, потім — віддати наказ, а потім — спішно залишити чартерним рейсом країну. Це все може бути потім. Якщо...

А поки що рейтингова перевага, рештки прагнення сатисфакції за 2004 р., страх відповідальності, все ще включений опізнавач "свій—чужий і внутрішньопартійна конкуренція мобілізували команду лідера опозиції. У результаті чого в першому турі виборів, та й, власне, під час кампанії, вона спрацювала ефективніше, ніж команда Тимошенко.

Можливо, цікаві ходи й потужний фінішний ривок, яких так чекають від ЮВТ прибічники і побоюються суперники, допоможе Юлії Тимошенко змінити ситуацію. Але як же багато їй у такому разі доведеться змінювати! Але це буде вже після...

Автор: Юлія Мостова, "Дзеркало тижня" .


Архів
Новини
Домбровський не виключає відкликання законопроекту про відтермінування ринку електроенергії 13:59
Указ Зеленського про розпуск Ради оскаржили у Верховному Суді 10:44
У соцмережах обурюються через різкі висловлювання голови АП Богдана стосовно Конституції і Майдану 16:32
Чернов підтримав об'єднання мерів і місцевих громад для участі у виборах 13:31
Пропозиція субсидувати тарифи на електроенергію для населення за рахунок приватних енергокомпаній суперечить ідеї європейського ринку, - екс-міністр 12:35
Механізм субсидування тарифів населенню повинен бути покладений на держкомпанії за аналогією з ринком газу, - експерт 11:51
Нацбанк незаконно почав процедуру ліквідації банку "Фінансова ініціатива" 14:45
Україна йде по французькому шляху субсидування тарифів на електроенергію для населення, - енергоексперт 12:59
"Метінвест" підписав меморандум з вишами Запоріжжя 10:51
Предстоятель Кіпрської церкви вважає, що "Українське питання" мають вирішувати всі Помісні церкви разом 11:27
більше новин

ok