Публікації 2019-08-04T04:15:57+03:00
Українські Новини
Євроасоціація з особливим статусом за закритими дверима

Євроасоціація з особливим статусом за закритими дверима

Хроніка одного з найсуперечливіших днів українського парламентаризму

16 вересня 2014 нарівні з 16 січня стане однією з найбільш ганебних дат в історії українського парламентаризму. День, який мав  запам'ятатися як один з ключових в контексті європейської інтеграції України, в результаті став знаменним з точки зору зневаги депутатами Верховної Ради усіма писаними і не писаними нормами своєї роботи: порушення регламенту, голосування "наосліп" - за законопроекти без їх попереднього аналізу та обговорення, "продавлювання" потрібних рішень. При цьому спрогнозувати, які наслідки матимуть голосування нардепів, і як будуть застосовуватися на практиці прийняті закони, поки складно саме тому, що тексти цих документів оприлюднювалися за кілька годин до їх прийняття, а остаточні редакції інших - поки взагалі не відомі більшості депутатів.

Поганий мир чи ганьба замість війни

Порядок денний засідання раді ряснів важливими питаннями: тут були і вже згадана ратифікація угоди про асоціацію, і особливий порядок місцевого самоврядування в Донецькій і Луганській областях, і амністія учасників подій в цих регіонах, і економічні ініціативи Кабміну. Проте з самого ранку парламентаріям, які прибували на засідання, нагадували, що від них найбільше чекають ухвалення закону про люстрацію. Близько 250 осіб під прапорами партій "Свобода", Громадянська позиція","Правий сектор" і "Свобода" вишикувалися навпроти основних входів до парламенту. Через кордони міліції вони погрожували депутатам гаслами на подобу:"Або люстрація, або революція", "Майдан не просить - Майдан вимагає" та іншими подібними.

Представники "Правого сектору" навіть прихопили з собою два сміттєвих бака з символічними написами "ПР" і "КПУ". Депутат від "Батьківщини" Леонід Ємець, який пробігав мимо однієї з груп мітингувальників, радісно повідомив присутніх, що закон "Про очищення влади" буде розглянуто першим на вечірньому засіданні, яке почнеться о 16:00. Однак така звістка їх не заспокоїла, і багато людей залишалися під стінами Ради практично весь день.

Ранкове засідання ж мало розпочатися із заслуховування звіту Міністерства оборони про ситуацію в зоні антитерористичної операції, а також розгляду за участю Президента Петра Порошенка законопроектів про статус територій, на яких проводиться АТО та амністії. Вже напередодні стало відомо, що ця частина засідання пройде в закритому режимі, що насторожило багатьох політиків, та й журналістів, але не зменшило їх інтересу до засідання, а навпаки - підігріло. Ще одним тривожним сигналом стало те, що офіційно, ці законопроекти до кінця понеділка оприлюднено не було. Незважаючи на інформацію, яка з'явилася в ЗМІ, що тексти документів ще 15 вересня було передано депутатам, кілька десятків опитаних автором і його колегами парламентарів стверджували, що не бачили його до ранку вівторка. Вранці ж документи було оприлюднено і на сайті парламенту.

Ще один неприємний сюрприз очікував журналістів всередині парламенту. Хоча заздалегідь і було відомо, що першу частину засідання парламенту заплановано в закритому режимі, Раді ще належало прийняти технічне рішення про проведення засідання саме в такому форматі. Однак доступ до кулуарів Ради і до сесійної зали для всіх, окрім самих депутатів і керівництва держави було обмежено ще до початку засідання.

З початком же засідання ситуація стала ще більш абсурдною: завдяки соцмережам та інтернет-активності деяких депутатів, стало відомо, що голосів за його проведення в закритому режимі не набралося, так що причин для обмеження доступу в зал і кулуари Ради для акредитованих осіб начебто не було. Але, тим не менш, доступ так і не відкрили. Замість цього голова парламенту Олександр Турчинов зібрав керівників фракцій і груп у своєму кабінеті, щоб переконати в необхідності проведення засідання саме в такому форматі. Президент, який вранці прибув у Раду, також не залишався в залі засідань. Судячи з того, що президентський штандарт кілька разів вносили до зали, а потім знову прибирали, деякі депутати припустили, що він навіть міг відлучатися з парламенту. Близько 11:30, коли керівництво фракцій і груп провело в кабінеті спікера близько години, в кулуарах з'явилися співробітники прес-служби Президента. Журналісти, було, понадіялися, що їм все ж нададуть доступ зал, проте швидко з'ясувалося, що прес-служба має висвітлювати участь Порошенка в церемонії ратифікації угоди про асоціацію.

Фото: zn.ua

Можливо, саме тимчасові обмеження, пов'язані з тим, що Рада і Європейський парламент мали  провести ратифікацію угоди про асоціацію синхронно,  частково стали причиною подальшого стрімкого розвитку подій. Незадовго до 12:00 парламент все-таки прийняв рішення про проведення закритого засідання, а вже через 20 хвилин обидва закони, що стосуються врегулювання ситуації у східних регіонах, було прийнято. Однак саме процедура їх прийняття стала найбільшим скандалом дня, і викликала у багатьох асоціації з 16 січня.

<p><iframe width="640" height="360" src="http://www.youtube.com/embed/1X8aJ6alDRQ"> </iframe></p>

За твердженням низки депутатів, голосування за ці законопроекти проходило в "таємному електронному режимі". Ніякої інформації про перебіг голосування не було на електронному табло, було продемонстровано лише результати: 277 і 287 голосів "за", після чого спікер оголосив, що документи прийнято. Ніякої інформації щодо персонального голосування, або, хоча б, голосування за фракціями і групами ні до, ні після оприлюднено не було. А це, в свою чергу, стало причиною того, що багато депутатів засумнівалися в тому, наскільки оприлюднені результати відповідають дійсності. Про те ж, що саме голосування не відповідає регламенту депутати від "Свободи" та низка депутатів від "Батьківщини" заявили відразу ж. "Наш регламент не передбачає можливості голосування через систему "Рада" в таємному режимі. Більше того, Конституційний Суд України 11 липня 2012 визнав, що таємне голосування порушує принцип відкритості роботи Верховної Ради."Таким чином, саме по собі таємне електронне голосування не є легітимним ", - вважає депутат Юрій Одарченко ("Батьківщина"). Надвечір він разом з колегами зареєстрував в парламенті проекти постанов про скасування цих рішень.

Сумне свято

Не встигли парламентарії дати перші оцінки та коментарі щодо прийнятих законів, як парламент приступив до розгляду наступного питання порядку денного, також має величезну важливість для майбутнього країни: ратифікації угоди про асоціацію.

Це питання розглядалося вже у відкритому режимі, проте все виглядало дуже зім'ято: Президент, депутати, а також прибулі в парламент члени уряду, на чолі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, поспішали завершити всі передбачені регламентом формальності та виступи до 13:00, оскільки саме на цей час було запланована відеозв'язок з Брюсселем, де європарламентарі також розглядали ратифікацію угоди про асоціацію.

Однак і ця урочиста церемонія виявилася затьмареною кількома факторами. Безумовно, головним з них стали домовленості між Україною, ЄС та Росією, досягнуті 12 вересня, відповідно до яких сторони домовилися відкласти початок дії зони вільної торгівлі ЄС та України до 2016 року зі збереженням відміни митних зборів ЄС для українських товарів.

Крім того вранці, на засіданні комітету Ради з питань європейської інтеграції, який мав прийняти технічне рішення про рекомендацію парламенту ратифікувати угоду, заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль вперше офіційно визнала, що саме позиція Росії стала причиною того, що Президент більше від двох місяців не вносив угоду на ратифікацію парламенту. "Угоду не вносили, щоб надати роз'яснення Російській Федерації і уникнути подальшого негативного впливу на двосторонню торгівлю з РФ", - сказала вона. Раніше ж чиновники пояснювали затримання з подачею документа в Раду тим, що він проходить узгодження в різних відомствах.

Однак, так чи інакше, угоду все ж було ратифіковано, причому на підтримку цього рішення проголосувала конституційна більшість - 355 українських парламентарія. Європарламент також ратифікував документ.

 
Після цього Порошенко в сесійній залі, поставив підпис під законом про ратифікацію. Таким чином, українська сторона завершила всі внутрішні процедури для вступу документа в силу.

Ратифікація угоди так розслабила депутатів, що вони масово покинули зал засідань парламенту, мабуть, вирішивши відсвяткувати. Так що більше на ранковому засіданні ніяких законопроектів прийнято не було.

Незвичайні пригоди депутата Журавського

Однак в обідню перерву відпочити вдалося не всім нардепам. Не дочекавшись прийняття закону про люстрацію, мітингувальники під Радою, прихильники "Правого сектора" і Автомайдану, вирішили взятися за справу самостійно. Під роздачу потрапив депутат Віталій Журавський (група "Економічний розвиток"), який, за іронією долі, є одним із співавторів законопроекту "Про очищення влади". На виході з будівлі парламенту мітингувальники схопили його і поклали в один з раніше встановлених сміттєвих баків.

Фото: @avramchuk_katya

Незважаючи на погрози фізичного насильства, до прямої їх реалізації справа так і не дійшла. Тим не менш, варто зазначити, що правоохоронці в інцидент не втручалася. Пізніше голова люстраційного комітету Єгор Соболєв і один з лідерів Автомайдану Сергій Поярков публічно принесли Журавському вибачення. Він же на спеціально скликаному брифінгу повідомив, що зла на кривдників не тримає, заяву в міліцію подавати не буде, а сам інцидент вважає не пов'язаним з протестами під парламентом. З його слів, це було замовлення деяких конкурентів з 66 виборчого округу (Житомирська область), де він балотуватиметься на позачергових виборах Ради. Варто зазначити, що наразі єдиний зареєстрований опонент Журавського в окрузі - самовисуванець Володимир Гук.

Після інциденту з Журавським мітингувальники вирішили "зайти в гості" до інших депутатів. Відбулася спроба, щоправда невдала, прорвати кордон міліції, в правоохоронців полетіли яйця та інші предмети. Людей довелося заспокоювати Соболєву і керівництву "Правого сектору". А міліція тим часом досить швидко посилила корон. Кількість мітингувальників і правоохоронців під Радою зрівнялося - приблизно по 200 людей. Лідери мітингувальників закликали їх заспокоїтися, при цьому додаючи, що "треба почекати ще годинку, і якщо люстрацію не приймуть - тоді ми їх порвемо".

Невідома люстрація на тлі палаючих шин

Незважаючи на ранкові обіцянки Ємця, вечірнє засідання парламенту почалося з розгляду блоку питань, які необхідно було включити до порядку денного, а також законопроектів, що стосуються організації та фінансування позачергових парламентських виборів. Однак, ймовірно, ранкова моральна напруга так позначилася на частині депутатів, що на вечірнє вони вже не змогли прийти. У зв'язку з цим голосів у парламенті катастрофічно не вистачало. Розгляд 11 законопроектів, в тому числі, ініційованих Кабміном змін до податкового та бюджетного законодавства, на основі якого прем'єр-міністр Арсеній Яценюк планував проект держбюджету на 2015 рік, а також питання виборів, парламент так і не зміг розпочати, оскільки не вистачило голосів навіть за їх включення до порядку. З третьої спроби вдалося нашкребти мінімум в 226 голосів за включення до порядку президентського законопроекту про Національне антикорупційне бюро. Але за прийняття його в першому читанні не набралося навіть цього мінімуму. Таким чином, якщо тільки знов не буде порушено регламент, питання про створення бюро стоятиме вже на повістці Ради наступного скликання (один і той же законопроект не може розглядатися більше 1 разу за сесію).

Коли ж депутати нарешті дісталися до люстраційного законопроекту, з'ясувалося, що профільний комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування його до другого читання не підготував. Зі слів нардепа Юрія Дерев'янка, комітет мав намір саботувати розгляд законопроекту. Однак існували якісь пропозиції робочої групи з підготовки документа до другого читання, які, ніби як, мали всіх влаштувати. При цьому більшість депутатів, знову ж таки, ці напрацювання в очі не бачили. Замість надання тексту, Дерев'янко в загальних рисах розповів про пропозиції робочої групи. Мабуть, ключовим з них стало виключення з законопроекту положення про спеціальну перевірку тих чиновників, чиї посади є виборними (депутати, судді Конституційного Суду і т.д.). Проте, яким чином проходитиме люстрація, і щодо кого будуть проводитися спеціальні перевірки без повного тексту документа сказати складно. Чи збентежив депутатів цей момент, чи якийсь інший, але парламентові знадобилося 7 голосувань, щоб прийняти цей документ в цілому (2 невдалих голосування за прийняття в другому читанні і в цілому, 4 повернення до розгляду питання, і остаточне голосування).

Закон про люстрацію став єдиним документом, прийнятим на вечірньому засіданні парламенту. Закриваючи його спікер не повідомив ніякої додаткової інформації про можливі позачергові засідання, а значить, на підготовку до наступного пленарного дня у парламентаріїв буде майже місяць - відповідно до календарного плану в наступний раз Рада збереться 14 жовтня.

Можливо, ефективно підготуватися до нього депутатам допоможе демонстрація того, що терпіння людей хоч і довге, але не нескінченне: вийшовши із залу, парламентарії виявили, що поки вони мучили законопроект про люстрацію, під будівлею парламенту прихильники "Правого сектору" вже запалили шини і розламали частину паркану. А від яєць перейшли до петард і димових шашок.

<p><iframe width="640" height="360" src="http://www.youtube.com/embed/oNb5R58QL1s"> </iframe></p>
<p><iframe width="640" height="360" src="http://www.youtube.com/embed/yGruVGzG_Ww"> </iframe></p>

На жаль, більшість депутатів не зважилося повідомити хороші новини про прийдешню люстрації людям на вулиці і покинули будівлю парламенту через підземний перехід, що веде до комітетів Ради.



Архів
Новини

ok