Публікації 2022-09-16T04:06:26+03:00
Українські Новини
Парламентська битва за санкції – прихована загроза

Парламентська битва за санкції – прихована загроза

Україна також вирішила застосовувати заходи у відповідь не тільки політичного, а й економічного характеру, що стане позитивним сигналом для міжнародних партнерів.

Про санкції проти Росії в Україні почали говорити досить давно. Але в основному йшлося, власне, не про українські санкції стосовно північної сусідки, а про європейські й американські.

Перші санкції у відношенні Росії партнерами України в Європейському Союзі й США були застосовані ще в березні, коли Росія анексувала Крим. При цьому з кожним наступним сплеском напруги між Україною й Росією лавина санкцій проти останньої дедалі наростала. Так, наприкінці липня - на початку серпня вона досягла піка, оскільки і ЄС, і США, а також низка інших країн перейшли до так званого третього пакета санкцій, що передбачав санкції уже не тільки персональні чи до певних компаній, а й санкції до секторів економіки Росії.

Фото: yle.fi

Весь цей час в Україні проходили серйозні дискусії щодо твердості або м'якості тих чи інших міжнародних санкцій у відношенні Кремля. Як не дивно, але сама Україна залишається однією з небагатьох країн, які поки тільки декларували намір застосовувати вагомі санкції до країни-агресора. Ні, дрібні санкції у вигляді заборони тим чи іншим політикам в'їжджати в Україну є, але, в основному, цим все й обмежується. Така ситуація видається хоч і не зовсім патріотичною, але цілком зрозумілою. Економіка України тісно пов'язана з російською і виробничими, й торговельними зв'язками. Крім того, в умовах, коли Україна кілька років поспіль перебуває в перманентному преддефолтному стані, "гратися" у санкції досить небезпечно, тут, як то кажуть, "не до жиру, бути б живу".

Проте на початку серпня голосно заговорили про санкції й в Україні. Причиною цього, очевидно, стало те, що Росія, розгнівавшись на санкції ЄС і США, вихлюпнула свою торговельну злість у тому числі й на Україну. Практично під того чи іншого роду санкції з боку Росії потрапила більшість українських галузей. Поряд із цим Росія ввела річні санкції на ввіз широкої групи товарів із країн ЄС, США, Канади, Австралії й Швейцарії. У такій ситуації відсидітися осторонь Україні точно б не вдалося. Надто багато питань могло виникнути.

8 серпня Кабінет Міністрів ініціював введення санкцій проти 172 фізичних і 65 юридичних осіб Росії за підтримку й фінансування тероризму, підтримку анексії Автономної Республіки Крим і за зазіхання на територіальну цілісність України. Уряд також затвердив законопроект із переліком видів санкцій, які можуть бути застосовані до іноземних суб'єктів. Таке рішення далося Кабміну нелегко. Виступаючи на засіданні уряду 8 серпня, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив: "При самому негативному сценарії для України втрати, які можуть бути не тільки через санкції (у відношенні Росії), а також через агресивну політику Кремля, становитимуть 7 млрд доларів".

Арсеній Яценюк на засіданні Ради під час розгляду законопроекту про санкції

Парламентська доля санкцій

Законопроект з'явився в парламенті практично відразу після розгляду в уряді. Спочатку йшлося про 29 видів санкцій проти іноземних суб'єктів і прописування самого механізму застосування санкцій, якого в Україні дотепер просто не було. Зокрема, у першому варіанті закріплювалося, що санкції можуть застосовуватися Україною по відношенню до іноземної держави, фізичної особи, громадян України, юридичних осіб, створених за законодавством України, та інших суб'єктів. Підставами для введення санкцій закріплювалася дія іноземної держави, юридичної або фізичної особи, резолюція Генеральної асамблеї й Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, рішення й регламенти Ради Європейського Союзу, факти порушень Загальної декларації прав людини, статуту ООН.

Законопроект передбачав різні види санкцій: заморожування активів, заборона діяльності суб'єктів підприємництва на території України, заборона користування радіочастотним ресурсом, інтернетом та іншими видами зв'язку, заборона участі в приватизації, заборона користування ліцензіями, введення повної або часткової заборони на транзит всіх видів ресурсів. Окремо була прописана можливість припиняти або обмежувати діяльність ЗМІ.

Також передбачалася можливість уведення спеціальних економічних заходів, таких як процедури ліцензування та квотування, проведення спеціальних видів перевірок фінансових операцій, зупинка фінансових операцій.

Крім того, передбачалися такі види санкцій, як заборона на в'їзд і переміщення.

Також до списку санкцій увійшли заборона діяльності партій, рухів та інших громадських і релігійних організацій, позбавлення державних нагород України.

Передбачалося, що рішення про введення санкцій прийматиме Рада національної безпеки й оборони за поданням Президента, уряду, Служби безпеки України або Національного банку України, а набуватимуть чинності вони після відповідного указу Президента.

Пошуки точок дотику

Із другої спроби цей законопроект досить швидко пройшов перше читання в парламенті, але до другого читання все стихло. Законопроект, що готувався до розгляду в другій половині 12 серпня, навіть не був внесений до порядку денного на вечірньому засіданні. У підсумку він з'явився 14 серпня.

У період з 12 по 14 серпня своє слово сказали в Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ). В організації закликали Верховну Раду відмовитися від обмеження діяльності засобів масової інформації в законі про санкції. "Низка положень закону небезпечні для свободи ЗМІ й плюралізму і йдуть проти зобов'язань України перед ОБСЄ щодо свободи вираження і свободи засобів масової інформації", - вказувала представник ОБСЄ з питань ЗМІ Дуня Міятович у листі до голови Ради Олександра Турчинова. Вона підкреслила, що ці заходи становлять собою явне порушення міжнародних стандартів і, таким чином, безпосередньо обмежують вільний потік інформації. З позицією ОБСЄ погодилася більшість українських журналістських асоціацій, які наполягали на тому, щоб чергова "диктаторська" норма не була прийнята під ширмою благих цілей.

Дуня Міятович

У підсумку названої норми в законопроекті не виявилося. Крім того, уряд пішов на компроміс із депутатами, викинувши з документа положення про обмеження і припинення надання послуг поштового зв'язку, заборону й обмеження теле- й радіотрансляції.

Також Кабмін врахував зауваження депутатів щодо того, до якого кола суб'єктів можуть застосовуватися санкції. "Санкції можуть застосовуватися з боку України стосовно іноземної держави, юридичних і фізичних осіб (нерезидентів), які перебувають під контролем зазначених осіб", - заявив Яценюк. Таким чином, зі списку можливих претендентів потрапити під санкції після переговорів вийшли громадяни України.

Арсеній Яценюк у Раді

Також у рамках доопрацювання цього законопроекту парламент вніс пропозицію про те, що Верховна Рада України отримає повноваження на схвалення указу Президента про введення санкцій у тому випадку, якщо такий указ приймається у відношенні країни або до невизначеного кола суб'єктів. На цю пропозицію уряд теж пішов.

Разом з тим, уряд не врахував пропозицій щодо введення чіткої періодичності дій санкцій. Поряд із цим, в уряді заявили, що погодилися з поправкою фракції "Свобода" щодо повного або часткового укладення договорів, що стосуються цінних паперів, особами, проти яких застосовуються санкції.

Перед самим голосуванням прем'єр Яценюк ще раз підкреслив: "Санкції стосуються тільки держави-агресора, тільки іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, тільки іноземних компаній, іноземних агентур і всякої іншої гидоти, що не дає можливості Україні жити".

Таке нагадування, вочевидь, зовсім заспокоїло депутатів, адже деякі з них гіпотетично могли потрапити під ці санкції. І парламентарії з першого разу - 244 голосами підтримали законопроект. Фактично, з початкового варіанту зникли: норма щодо ЗМІ, норма про застосування санкцій до громадян України й українських юридичних осіб і включення Верховної Ради за певних умов до узгодження переліку санкцій. Однак необхідно зазначити, що такі висновки ми робимо на підставі заяв Яценюка й депутатів, оскільки прийняту парламентаріями остаточну редакцію законопроекту досі не оприлюднено.

І в Адміністрації Президента, і в уряді раніше заявили, що після затвердження парламентом механізму введення санкцій вони досить швидко будуть затверджені Президентом, і санкційний процес буде оперативно запущений. Навряд чи він буде настільки ж великим, як у ЄС і США, однак сам факт того, що Україна також прийшла до того, щоб застосовувати заходи у відповідь не тільки політичного, а й економічного характеру, стане позитивним сигналом для міжнародних партнерів.

 





Архів
Новини
Україна отримала перші NASAMS, які у Пентагоні обіцяли поставити не раніше листопада 21:11
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя 17:01
Путін підписав закон про покарання за дезертирство та здачу в полон 17:34
більше новин

ok