Публікації 2018-10-14T04:05:58+03:00
Українські Новини
Передвиборна лихоманка. Чергова реінкарнація "політичних трупів"

Передвиборна лихоманка. Чергова реінкарнація "політичних трупів"

Євген Будерацький
Євген Будерацький

24 липня в Україні фактично стартувала передвиборча кампанія на дострокових виборах до Верховної Ради.

24 липня в Україні фактично стартувала передвиборча кампанія на дострокових виборах до Верховної Ради. Формально вибори ще не оголошені, але ймовірність того, що вони можуть бути не призначені, невелика. Для цього в Раді має бути утворена нова коаліція, що в нинішніх умовах виглядає малоймовірним. Ключові політичні персони - Порошенко, Турчинов і Яценюк - вже навіть попередньо домовилися про скорочення передвиборчої кампанії з 60 до 45 днів.

Вибори відбудуться за будь-якої погоди

Головними аргументами, які наводили противники дострокових парламентських виборів восени поточного року, є: складність проведення виборів в умовах антитерористичної операції на Донбасі та неготовність виборчого законодавства. Однак і противники якнайшвидших виборів прямо проти самого їх проведення не виступали, а лише говорили про іншу дату - весну 2015 року. Недивно, що політики не наважуються виступати відверто проти проведення дострокових виборів, адже громадська думка в цьому питанні однозначна. За останніми соціологічними опитуваннями, більше двох третин українців виступають за зміну нинішнього складу парламенту.

Як тільки стало відомо про розпад коаліції, у Верховній Раді в середовищі депутатів одразу ж почався броунівський рух. Одним з основних питань, яким перейнялися парламентські сили, стала зміна виборчого законодавства.

Президент Петро Порошенко вважає, що новий закон про вибори має визначати пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Тим не менше, ця ідея видається складно реалізовуваною, оскільки назбирати голосів у парламенті для такого рішення, швидше за все, не вийде. Співрозмовники "Українських Новин" в усіх фракціях Ради говорять, що максимум чого може добитися Президент, це зміни змішаної системи, яка діє нині, на партійну, але з закритими списками і з можливістю для політичних сил блокуватися.

Сам Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам заявив, що для нього в пріоритеті саме проведення виборів. "Який компроміс буде досягнуто у Верховній Раді - це поки відкрите питання... Україна не має часу на розмови. Чи домовляться про пропорційну систему з відкритими списками - хай ідуть на пропорційну систему, взагалі не здатні домовитися - обиратимуться так, як у законодавстві є зараз, але вибори відбудуться за будь-якої погоди", - заявив Порошенко.

Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк та Петро Порошенко.

У принципі, Порошенка зараз влаштовує будь-яка виборча система, оскільки навряд чи вона значно змінить прогнозовану підтримку пропрезидентських сил. Українці, на жаль, все ще є прихильниками партій лідерського типу, тому високі рейтинги президентської "Солідарності", в якій навряд чи хтось із виборців поки зможе назвати хоч одне прізвище, не дивують. Тим не менше, джерела в оточенні Президента зазначають, що у Порошенка розглядається не тільки варіант з єдиною пропрезидентською партією, а й можливість іти на вибори двома, а то й кількома колонами. Разом з тим, проблема Порошенка на президентських виборах, яка полягала у відсутності довгої лави запасних, нікуди не поділася, тому варіант з єдиною пропрезидентською партією видається нині найкращим.

Крім того, незважаючи на любов українців до лідерських проектів, Президент все ж формально повинен триматися "над сутичкою", та й в умовах війни особливого часу на вибори у нього не буде, тому в партійну команду потрібні яскраві харизматичні політики.

Одним із найбільш "ласих шматочків" для пропрезидентської партії міг би стати прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, однак тут у глави держави виникли деякі проблеми. Зі слів джерела з оточення Порошенка, не так давно прем'єр, який "показав зубки", запросив "непомірну квоту в списку для своїх, на яку Президент не згоден".

У самого Яценюка зараз і зовсім зоряний час, оскільки поле для маневру на цих виборах у нього як ніколи широке. Він може і далі вести переговори з Президентом, піти разом із "Батьківщиною", членом якої все ще є, реанімувати "Фронт змін" або створити якийсь новий проект.

Варіант із відтворенням або створенням нової політичної партії особисто для Яценюка видається найбільш перспективним, але вибори - справа не з дешевих, а для розмов зі спонсорами часу не так вже й багато, та й уряд зараз вимагає підвищеної уваги до себе.

Варіант із "Батьківщиною" видається найменш політично вигідним. Якщо на виборах 2012 року "Батьківщина" і Яценюк були потрібні один одному, то зараз справа інакша. Прем'єр явно може грати свою гру, а в те, що Юлія Тимошенко здатна поступитися лідерською позицією в партії, віриться мало.

Перспективи "Батьківщини" без Яценюка виглядають туманно, чому свідченням є низький як для Тимошенко її показник на президентських виборах. Одна з найяскравіших політичних фігур початку 2000-х ніяк не може налагодити контакт із виборцем. У долі "Батьківщини" дуже багато чого буде залежати від здатності Юлії Володимирівни аналізувати процеси, що відбуваються навколо, і здатності змінюватися.

Віталій Кличко.

У партії УДАР ситуація виглядає теж неоднозначно. Партія, що підтримала на президентських виборах Порошенка, на перший погляд, може розраховувати на блок із "Солідарністю", якщо законодавство дасть таку можливість. Однак співрозмовники в партії розповідають, що переговори з Порошенком тривають складно, тому що, як і у випадку з Яценюком, Президент не згоден з тим відсотком, якого хоче УДАР для своїх представників у можливому блоці.

Не виключають у партії й самостійного походу на вибори. Першим номером у такому випадку буде лідер партії, мер Києва Віталій Кличко. Разом з тим, новий столичний голова дуже мляво взявся за управління столицею, що може надалі позначитися на парламентських перспективах його політичної сили.

Анатолий Гриценко. Фото: informator.su

Неясні також перспективи четвертого номера президентської гонки Анатолія Гриценка. Якщо він вирішить брати участь у виборах самостійно разом із "Громадянською позицією", то наш "справжній полковник" може закріпити свій бренд "Першого непрохідного". Але високий результат на Президентських виборах все-таки дає йому шанс подолати виборчий бар'єр, при посиленні ідентифікації політичної сили з брендом "Гриценко", а також при зміцненні партії впізнаваними персонами. Ймовірна, і навіть більш логічна для Гриценка стратегія приєднання до однієї з існуючих політсил, особливо якщо буде дозволено участь у виборах для блоків. Але в такому випадку постраждає його імідж незалежної та віддаленої від олігархічних сил персони.

Радикали і націоналісти

Олег Ляшко.

Після президентських виборів, на яких лідер Радикальної партії Олег Ляшко несподівано для багатьох посів третє місце, рейтинг його підтримки продовжує зростати. За деякими останніми соціологічними дослідженнями, його Радикальна партія і зовсім займає перше місце серед уподобань виборців.

Для багатьох така підтримка партії, в якій нікого, крім самого Ляшка, виборці й не знають, видається дивною. Проте пояснити її не так вже й складно. Фактично, Ляшко грає на всіх слабкостях українців. В умовах війни частина населення схильна до радикальних дій, які Ляшко під невсипущі погляди телекамер показує, світиться в зоні АТО або тавруючи комуністів і "регіоналів" у парламенті. З іншого боку, він постійно використовує образ "захисника трудящих" і розкидається направо і наліво популістськими гаслами. Ось так по крупинці і справа і зліва збирається рейтинг.

При цьому Ляшко в очах виборців часто постає ярим поборником української ідеї, працюючи то на традиційному раніше для Тимошенко електоральному полі україномовного робітничого класу центральних областей, то на електоральному полі націоналістів.

Така активність Ляшка не може подобатися головній націоналістичній партії країни за результатами парламентських виборів 2012 року - "Свободі". За останньою соціологією, "Свобода" знаходиться далеко від 5%-го прохідного бар'єру. Тому, перш за все, "Свобода" зацікавлена в тому, щоб зміни виборчого законодавства передбачали зниження прохідного бар'єру.

Не проти "Свобода" і норми про блоки, яка обговорюється на цьомуетапі. У "Свободі" всерйоз розглядають можливість об'єднання з іншою націоналістичною силою - "Правим сектором". І хоча у"Правому секторі" вже встигли заявити про те, що на вибори політсила не піде, але від варіанту про спільний зі "Свободою" похід до парламенту публічно поки не відмовляються.

"Війна" за Південний Схід

На парламентських виборах 2012 року Партія регіонів зуміла отримати за партійними списками і мажоритарними округами більше 200 мандатів. Більшість голосів виборців ПР отримала в південно-східних областях. Після краху Віктора Януковича в цих регіонах утворився електоральний вакуум, на заповнення якого будуть претендувати відразу кілька політичних гравців.

Багато чого у заповненні цього вакууму буде залежати від дніпропетровського губернатора і олігарха Ігоря Коломойського, який після донбаських подій не без підстав в очах виборців виглядає зберігачем миру і спокою. Чи обере Коломойський варіант підтримки будь-якої з діючих політичних сил чи створить новий політичний проект, поки незрозуміло, проте в колах близьких до олігарха розповідають, що зараз губернатора намагаються умовити йти самостійно, чого він ще ніколи не робив.

Ігор Коломойський. Фото: 24daily.net

Опонувати потенційно сильному супернику в південно-східних областях будуть насамперед осколки Партії регіонів. Саме для участі в парламентських виборах один із колишніх лідерів ПР Сергій Тігіпко відтворив партію "Сильна Україна". З цією ж метою виникла Партія розвитку України, яку створює частина політиків, що відкололися від ПР, на чолі з Сергієм Ларіним... Поки ці політпроекти не показують необхідного результату, але для розгону передвиборчого поїзду час у них ще є.

Не варто списувати з рахунків і безпосередньо Партію регіонів, яка, незважаючи на провал, який спостерігається останні півроку, все ще може розраховувати на проходження в Раду. Її перспективи залежать відразу від декількох факторів. Перш за все, від результатів антитерористичної операції на Донбасі, де розміщено традиційне електоральне поле "регіоналів". Незважаючи на втрату довіри серед жителів Донбасу, ПР залишається однією з небагатьох політичних сил, які в принципі розуміють специфіку цього регіону.

В умовах же, якщо АТО не закінчиться до виборів, у ПР також є шанси пройти в Раду. Це може статися у випадку, якщо до виборів суд заборонить діяльність Комуністичної партії, виборців яких "регіонали" із задоволенням підберуть.

Лівий фланг

На лівому фланзі, який здавався непорушним вже близько 10 років, спостерігається активне пожвавлення. Пов'язане воно з перспективою заборони діяльності КПУ. Як не дивно, але владі невигідна заборона партії ще до виборів, оскільки зараз рейтинги КПУ хоч і не дозволяють їй потрапити до майбутнього парламенту, але в разі її заборони дозволять туди пройти "регіоналам", що навряд чи порадує як саму владу, так і її виборців.

Петро Симоненко.

Можлива заборона КПУ не дає спокійно заснути й іншим учасникам лівого спрямування. Активізувався лідер Соціалістичної партії Микола Рудьковський, але далеко не факт, що він здатний об'єднати ліві сили.

Крім того, несподівано прокинулися і вже призабуті політичні проекти. Історія з фейковим "самогубством" лідера Прогресивно-соціалістичної партії Наталії Вітренко виглядає як спроба дістати вже давно запилену на полицях української історії політсилу.

Народжені Майданом

А що ж Майдан? Ще взимку український народ, який вийшов на вулиці своїх міст , показав, що незадоволений не тільки чинною владою, а й діями політиків у цілому. Лідери опозиції також неодноразово освистували на Майдані, що свідчить про наявність у суспільстві попиту на нові політичні партії.

От тільки з їх появою поки справи йдуть не так вже й райдужно. Ні, вони є, але їх впізнаваність у суспільстві залишає бажати кращого. Крім того, київські вибори стали яскравим прикладом того, що молоді політики схильні до тих самих помилок, які притаманні їх старшим колегам. Нездатність до об'єднання призвела до того, що на столичних виборах УДАР "розібрав" розрізнених незміцнілих конкурентів по шматочках і отримав абсолютну більшість у Київраді.

Попиту на нові обличчя схоже бояться і у владі. Рішення про скорочення виборчої кампанії з 60 до 45 днів з одного боку, звичайно, можна списати на небажання проводити вибори в умовах проблем зі стартом опалювального сезону, який може виникнути через конфлікт із Росією. З іншого боку - коротка передвиборча гонка дає діючим політичним гравцям фору перед молодими силами, які можуть просто не встигнути серйозно запам'ятатися виборцю.

У результаті Україна, швидше за все, отримає всі ті ж давно знайомі обличчя в парламенті. Єдиною зміною стане те, що конфігурація буде іншою, і коаліція в Раді буде в руках правоцентристів (якщо такий термін взагалі можна застосовувати до українських партій).

Український народ давно переріс діючих політичних гравців, і з задоволенням відправив би їх на смітник історії, але з побудовою нових партій, дії яких би відповідали запитам суспільства, виникають все нові й нові труднощі, які багато в чому пов'язані з війною в країні.

Народ хоче виборів, але у нього зараз явно немає часу на чергові політичні ігрища, які він знову передасть на відкуп професійним головам. У підсумку, замість повного перезавантаження парламенту ми побачимо енні перевтілення політиків, які вже давно запам'яталися. Чергова реінкарнація "політичних трупів" не за горами. Сідайте зручніше біля телевізорів.


Архів
Новини
Подорожчає тепло і виростуть ціни: експерт розповів, до чого призведе зростання еко-податку в Україні 12:02
Підвищення цін на газ потрібно Порошенку, який переписує українські родовища на своє оточення, – Тимошенко 17:22
Холодницький знає, що докази у справі Продана сфабриковані, - адвокат Лариса Криворучко 09:15
НАБУ не вело справу Продана - його "замовили" опоненти з СБУ і ГПУ, - експерт 11:23
Важко зрозуміти, за якими критеріями відбирали міжнародних експертів у Громадську раду при Антикорупційному суді, - Пилипенко 13:38
"Укрлендфармінг" Бахматюка допоміг Інституту педіатрії викупити за 1 млн грн обладнання для порятунку новонароджених 17:15
Керівники ВККСУ Сергій Козьяков і Станіслав Щотка приховують від НАЗК елітну нерухомість, - ЗМІ 10:41 Відео
Судячи з поведінки силовиків, звинувачення Продану є необґрунтованими, - Баганець 09:22
Уряд готує новий удар по промисловості, – Галасюк про еко-податок 16:55
В Україні розпочав роботу Інститут цифрових трансформацій 09:49
більше новин
20.11.18 12:00 Прес-конференція щодо корупційних схем в правоохоронних органах 13:09
Судячи з поведінки силовиків, звинувачення Продану є необґрунтованими, - Баганець 09:22
Ця знахідка є доказом злочинів радянської влади при організації Голодомору. Фото: facebook Oleg Chernysh
У київському архіві показали шматочки хліба, захованого в часи Голодомору 12:59
Користувачі активно публікують в соцмережах фотографії засніжених вулиць. Фото: instagram ukraine_picture
Фото дня: по-новорічному казковий Львів в обіймах першого снігу 13:59
Прокуратура і захист не можуть домовитися, чи можна травмованому Януковичу виступити з останнім словом 10:34
Винуватці аварії хотіли втекти з місця події. Фото: Київ Оперативний
Авто на поліцейських номерах збило дівчину на пішохідному переході в Києві 11:11
Омелян хоче за бюджетні гроші будувати новий аеропорт в 35 км від існуючого 14:07
Чиновника, який збирав студентів на Майдан, звинуватили у великій розтраті грошей 08:49
Реформа звелася до того, що центр боргів перенесли з "Нафтогазу" на теплокомуненерго, - Герус 10:28
Захист збрехав про травму хребта у Януковича, але останнє слово все одно перенесли 11:02
більше новин

ok