Публікації 2019-05-21T04:06:19+03:00
Українські Новини
Кучма й Медведчук. Зустріч у Донецьку десять років потому

Кучма й Медведчук. Зустріч у Донецьку десять років потому

23 червня розпочалися переговори, за відсутність яких офіційна Москва так довго дорікала офіційному Києву.

 

 

Фото: mediaport.ua

23 червня розпочалися переговори, за відсутність яких офіційна Москва так довго дорікала офіційному Києву. Склад учасників багатьом непідготовленим видавався справжнім сюрреалізмом. З одного боку - оголошені терористами в Україні представники "ДНР" і "ЛНР", з іншого боку - другий Президент України Леонід Кучма, який отримав офіційну санкцію на ці переговори від п'ятого Президента Петра Порошенка. А між ними - лідер руху "Український вибір" Віктор Медведчук разом із Нестором Шуфричем. Статус міжнародної зустрічі надали посол Росії в Україні Михайло Зурабов і спецпредставник ОБСЄ, швейцарський дипломат Хайді Тальявіні. Однак більшість експертів сходиться на тому, що ключовими переговірниками в такому складі будуть старі знайомі Леонід Кучма й Віктор Медведчук. Уперше після "помаранчевої революції" 2004 року вони опинилися на політичній авансцені разом.

Медведчук

 

 

Фото: прес-служба «Українського вибору»

Першим із цієї пари в неділю, як чортик із табакерки, вискочив Віктор Медведчук. Прес-служба Кремля, яка кілька днів висловлювала стурбованість, що пропозиції Порошенка щодо врегулювання не супроводжуються переговорами із сепаратистами, раптом повідомила, що Медведчук проводить переговори із сепаратистами, а вони, у свою чергу, вже погодилися на зустріч із представником Києва у компанії із представниками Москви й ОБСЄ. Хоча ще за день до цього й "ДНР", і "ЛНР" відкидала будь-які можливості переговорів з українською владою. А день потому лідер "Українського вибору" уже став одним із учасників переговорів, причому його офіційна роль до кінця не оголошена. Посол Росії Зурабов говорить, що Медведчук - посередник з боку Києва, а офіційні представники РНБО заперечують це, підкреслюючи, що Україну на зустрічі представляв тільки Кучма. Але з огляду на давні особисті зв'язки Медведчука із Володимиром Путіним, а також те, що вперше про його участь заговорила саме Росія, сперечатися про те, чиї інтереси представляє колишній голова Адміністрації Леоніда Кучми, не має сенсу. Поставивши на свого кума, Путін, з одного боку, пропонує Києву цивілізованого партнера для переговорів, а з іншого -  формально дистанціюється від них, як і раніше, представляючи процес як діалог українських політиків, де посол Росії бере участь як спостерігач. Участь у переговорах - це також шанс для Медведчука повернутися на українську політичну сцену в ролі одного із представників Сходу країни. Імовірно, що саме він буде однією з головних ставок Путіна на дострокових парламентських виборах, імовірність яких дуже висока. І турбуватися тут варто вже керівництву сепаратистських республік разом з Олегом Царьовим. Їх цінність для Кремля в такій ситуації може значно знизитися. При цьому очікувати, що Медведчук у переговорах буде виходити привселюдно на перші ролі, не варто, - хіба що це дасть йому електоральні плюси на майбутніх виборах.

Кучма

 

 

Фото: "Українське фото"

Те, що Леонід Кучма представлятиме на переговорах Україну, – рішення для багатьох несподіване. Громадськість очікувала на переговорах більш офіційної персони -  наприклад, міністра закордонних справ Павла Климкіна або вповноваженого Президента із мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірини Геращенко. Але Порошенко обрав саме другого Президента України. Цю кандидатуру схвалив і віце-президент США Джозеф Байден, з яким український Президент регулярно обговорює свої миротворчі пропозиції. Багато в чому такий вибір мав резон, які б гріхи не пригадували колишньому українському лідерові діючі політики. По-перше, людину з таким політичним досвідом переговорів на вищому рівні, у тому числі й з Володимиром Путіним (досить згадати конфлікт про приналежність острова Тузла в 2003 році), знайти серед сьогоднішнього українського політикуму досить складно. По-друге, саме Леонід Кучма, як ніхто, знає Віктора Медведчука, свого колишнього голову Адміністрації, якому Володимир Путін, швидше за все, відвів роль реального представника своїх інтересів на переговорах. Крім того, участь як українського представника саме Кучми залишає Порошенку простір для маневру в разі провалу переговорів. Говорити про те, що Кучма буде вести гру, відмінну від офіційного Києва, навряд чи можна - Порошенко досить досвідчений політик, щоб запобігти цьому, та й санкція Байдена дорогого коштує. Інтереси ж самого Кучми полягають, швидше за все, в збереженні єдності країни, що, у тому числі, й убезпечить підприємства зятя другого Президента, власника "Інтерпайпа" Віктора Пінчука від проблем, з якими вже зіштовхнувся Рінат Ахметов на Донбасі. І в цьому його інтереси збігаються з інтересами української влади.

Що далі?

 

 

Фото: novosti.dn.ua

Коли хтось із політиків або експертного співтовариства говорить, що він абсолютно точно знає, як буде далі розвиватися криза на Донбасі, - довіра до цієї людини пропадає відразу. Україна опинилася в епіцентрі геополітичної гри з великою кількістю акторів, які люблять міняти правила безпосередньо під час партії. Ніхто не дасть ніяких гарантій, що переговори обов'язково дадуть позитивний результат - ситуація надто складна й крові було пролито досить багато. Прихильники консервації довготривалого конфлікту є й серед українських політиків, а вже Росії нестабільна Україна просто необхідна. Тим більше, коли можна вести війну формально чужими руками. Крім того, Донбас зараз затоплений такою великою кількістю зброї й сепаратисти становлять собою таку погано зшиту клаптеву ковдру з російських найманців, місцевих добровольців і відвертих бандитів, що швидко заспокоїти його навіть за схвалення всіх зацікавлених сторін буде вже непросто.

З іншого боку, хоч якісь успішні результати переговорів в інтересах і Порошенка, і Путіна. Українському Президентові необхідно показати своїм виборцям і західним союзникам, що Україна прихильна до ідеї деескалації конфлікту. А Росія також має продемонструвати насамперед Заходу певні кроки в напрямку миру, щоб не отримати у відношенні себе третій етап санкцій. Крім того, Володимир Путін навряд чи буде використовувати свою давню креатуру - Віктора Медведчука, як відвертого пішака для відволікання уваги, для цього в нього є багато інших кадрів - досить згадати Володимира Лукіна й Олега Царьова. Лист Путіна про скасування рішення Ради Федерації Росії про дозвіл використовувати російську армію в Україні підкреслює, що Путін може піти хоча б на декларативні кроки зі зниження напруженості в регіоні. І те, що цьому кроку передувала розмова із президентом США Бараком Обамою тільки ілюструє триваючі торги. Питання про те, на які поступки можуть піти сторони, залишається відкритим. І, можливо, однією з цих поступок стало підписання сьогодні, 24 червня, в присутності Путіна угоди у Відні між "Газпромом" і австрійською корпорацією OMV про будівництво "Південного потоку" по території Австрії.


Архів
Новини

ok