Публікації 2022-09-09T04:06:39+03:00
Українські Новини
Троє керівників Держдуправсправами втратили крісла за те, що "не пускали" Пашинського до горілки

Троє керівників Держдуправсправами втратили крісла за те, що "не пускали" Пашинського до горілки

Схоже, тепер Пашинському доведеться йти з АП без жодного маленького бонусу.
Схоже, тепер Пашинському доведеться йти з АП без жодного маленького бонусу.

У ДУСі стверджують, що відмовлялися допомагати Пашинському виводити з держвласності Житомирський лікеро-горілчаний завод.

Кадрова чехарда в керівництві Державного управління справами (далі - ДУС) не може не викликати питань. За три місяці у відомстві, що завідує фінансами Адміністрації Президента, фактично змінилися чотири (!) керівники. І все це відбувалося напередодні виборів.

Такий поспіх зазвичай свідчить про одне - хтось дуже впливовий "протягує" швидке рішення, яке керівники нижчої ланки не хочуть або не можуть виконати. Яке саме? Ми звернулися до безпосередніх учасників процесу й експертів.

Істина - на дні склянки

21 березня в.о. Президента Олександр Турчинов змістив із посади в.о. керівника ДУС Георгія Берадзе і призначив на посаду депутата від УДАРу Сергія Аверченка. Однак через місяць - 25 квітня Аверченко був звільнений, а його місце зайняв його перший заступник, колишній комерційний директор Українського фінансового холдингу Олег Чернецький.

Ще місяць - і напередодні виборів, 23 травня, посаду втратив заступник керівника, людина з команди Аверченка Олег Євтух. А вже через 4 дні на місце Чернецького прийшов депутат від "Батьківщини" Геннадій Зубко.

Про те, що стояло "за лаштунками" призначень-звільнень, погодився розповісти "Українським Новинам" на правах анонімності, але під диктофонний запис, один із керівників вищої ланки Держуправсправами.

З його слів, призначений 5 березня в.о. голови АП Сергій Пашинський відразу ж повів мову про необхідність "приватизації вже до виборів" низки об'єктів ДУС. Потім цей список скоротився до одного об'єкта, який "потрібно віддати просто зараз". При цьому тимчасового голову АП дуже нервувала повільність у цьому питанні, а іноді, як він стверджував, і "відвертий саботаж" з боку керівників ДУС.

"Спочатку йшлося про п'ять "смачних" активів. Це десятки гектарів землі в межах столиці - ВДНГ, два готелі просто на Хрещатику - "Дніпро" і "Україна", кримський "Артек" і держпідприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод". Останній не варто недооцінювати - він надрентабельний, плюс до його складу входить єдиний в Україні спиртовій завод, не включений у держмонополію "Укрспирт", - заявив співрозмовник "Українських Новин".

Від ідеї "терміново" приватизувати всі об'єкти, крім лікеро-горілчаного заводу, керівництву АП довелося відмовитися. ВДНГ і готелі швидко передати у приватні руки через всі законні процедури виявилося неможливо фізично, а "Артек" сплив разом із Кримом у Росію.

Зате з потроєною запопадливістю розпочався процес "виведення" лікеро-горілчаного заводу. Треба було не просто вивести завод зі списку "заборонених до приватизації" і передати його ФДМУ, а й завести на підприємство керівництво, що забезпечить "правильну" подальшу приватизацію. Розглядалися навіть схеми передачі підприємства приватним компаніям без участі Фонду держмайна.

"Ця безглузда ініціатива із призначенням Касича, який п'ять років тому загнав завод у боргову яму. За нього просто викручували руки. Берадзе категорично відмовився. Призначили Аверченка - той теж уперся, сказав, що не братиме на себе таку "підсудну" місію. Чернецький - той відразу погодився. І що це йому в підсумку дало? Повстав колектив. Попутно звільнили Євтуха, щоб не ліз. Звільнили просто на лікарняному ліжку...".

Також співрозмовник повідомив, що юридичним забезпеченням питання займалася призначена Пашинським в АП Олена Тищенко. При цьому він не виключив інтересу в цьому питанні екс-чоловіка чиновниці Сергія Тищенко. "Подивіться географію, де востаннє активно "світилася" в Україні його група ("Спектр"), і вам все стане ясно", - пояснив співрозмовник.

З лікарняного ліжка на спочинок

Побічно підтвердив "горілочну" причину звільнень і екс-заступник керівника ДУС Олег Євтух. Хоча в розмові з "Українськими Новинами" не став називати прізвища

"Претензії, звичайно, були - просили підписувати документи, призначати людей, які не можуть бути призначені, тому що так не повинно бути! Є питання, є якісь плани незрозумілі в нинішнього керівництва АП, принциповий і чесний керівник ДУСа їм не потрібний", - заявив він.

Водночас Євтух стверджує, що офіційно ні йому, ні Аверченку претензії не висувалися. А указ про його звільнення був підписаний, коли він проходив стаціонарне лікування від гіпертонічного кризу й наслідків перенесеного інсульту. Сам указ про своє звільнення екс-чиновник збирається оскаржувати в судовому порядку. "Коли вийду з лікарняного, ознайомлюся із цим указом, що там написано, і, природно, буду його оскаржувати", - заявив він.

Як приватизувати "правильно"

Весь цей час буквально "колотило" і саме ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод".

5 березня з ініціативи міністра Олександра Шлапака Кабмін підписав постанову, якою зобов'язав усі міністерства і відомства протягом двох місяців провести інвентаризацію державних резиденцій і баз відпочинку для подальшого їх виставлення на продаж. Такий захід можна пояснити: держбюджет потребує грошей, а бази, санаторії й резиденції лежать тягарем на бюджетах відомств. "Постанова, за нашими підрахунками, дасть змогу зекономити до 0,5 млрд грн уже цього року", - радісно повідомляв Шлапак журналістам.

До активної фази реалізації цієї постанови поки не дійшло. На думку експертів, основною причиною стала невідповідність очікуваної вартості об'єктів реальній. Ажіотажу покупців на санаторії й бази відпочинку не спостерігається, а автомобільний і авіаційний транспорт може бути реалізовано хіба що за залишковою ціною як брухт.

Реальний попит є тільки на високорентабельні держпідприємства, що перебувають у підпорядкуванні держструктур. Але вони зазвичай перебувають у списку підприємств, що не підлягають приватизації.

Пікантність ситуації полягає й у тому, що ДУС за законом взагалі не може реалізовувати самостійно будь-яке майно. Навіть авто, що перетворилося у брухт! Для початку його треба передати з Держуправсправами в яку-небудь іншу структуру, що має таке право. Наприклад, у ФДМУ, якщо йдеться про продаж комплексів і підприємств. А щоб передати Фонду підприємства, які значаться в списку тих, що не підлягають приватизації, спочатку треба їх із цього списку вилучити рішенням Верховної Ради.

24 березня в.о. президента Турчинов своїм указом закріпив необхідність розпродажу майна ДУС, насамперед - резиденцій і баз відпочинку. Але тут уже вперше в переліку значилися також "державні підприємства".

А вже в перших числах квітня виник перший скандал. За твердженням ЗМІ, в.о. голови АП Пашинський вніс Турчинову проект указу про приватизацію (без ФДМУ і без ВР) низки об'єктів ДУС , у тому числі - готелю "Національний" і Житомирського лікеро-горілчаного заводу, який Турчинов, нібито, благополучно "підмахнув". Щоправда, указ так і не був опублікований - його оперативно відкликали після спілкування Турчинова з Аверченком.

Уже наступного дня Аверченко дав прес-конференцію, на якій спробував "відмити" інформаційний витік. Зокрема, він заявив, що ДУС тільки готує проект розпорядження Кабміну, яким частину майна ДУС буде передано ФДМУ. При цьому Аверченко назвав тільки держдачі й санаторії. Жодного підприємства, внесеного до переліку заборонених до приватизації, у його версії не виявилося.

Приватизація директорами

Лише з початку травня, коли неминучість виборів і прийдешньої поразки на них команди, у яку входить Пашинський, стала очевидною, почалася друга активна фаза полювання за "горілочним" майном ДУС. Очевидно, в АП зметикували, що провести приватизацію заводу через ФДМУ вже не встигнуть. Тому вирішили піти більш простим "рейдерським" шляхом: завести на підприємство своїх людей і "зав'язати" його фінансовими договорами, які забезпечать "правильну" приватизацію навіть при приході у владу нової команди.

За справу активно узявся Олег Чернецький, який зайняв крісло Аверченка. На одній з перших нарад він заявив, що "приватизація Житомирського заводу буде проведена ще до виборів, максимум - за 10 днів". А вже 1 травня Чернецький підписав призначення директором ДП Ігоря Касича.

На самому заводі це призначення спричинило ефект вибуху бомби. Ігор Касич добре знайомий заводчанам по ТОВ "Інвест-капітал-груп", у якої завод досі відсуджує 30,7 млн грн. Тому робітники заводу заблокували прохідну і не пустили нового директора на підприємство .

Паралельно розпочалися пікети житомирян під АП і ВР.

 

 

Після невдалих спроб Касича ввійти на завод ДУС через 10 днів направило в Мінекономіки листа, в якому прямим текстом вимагало в терміновому порядку виключити зі списку підприємств, що не підлягають приватизації, Житомирський лікеро-горілчаний завод і низку інших об'єктів.

 

 

 

Водночас Держуправсправами призначило нового директора заводу - Сергія Притка. Останній вирішив підійти до справи більш системно, і вже 17 травня з'явився на підприємстві з монтировкою і в супроводі групи "хлопців спортивної статури".

Ситуація вийшла зовсім пікантною. Працівники заводу викликали на допомогу житомирську "самооборону". Тим удалося затримати непрошених гостей і передати їх міліції. Яким же був подив "самооборонівців", коли нападників упізнали як бійців майданної львівської "Сотні Лева". При цьому, за твердженням житомирських ЗМІ, львів'яни при затриманні пояснювали, що виконували наказ свого сотника, який стверджував: кум Януковича не віддає завод законному директорові і його треба забрати силоміць.

Після цього протистояння до ситуації підключилися народні депутати. Зокрема, колега Пашинського по фракції "Батьківщина" і голова житомирського виборчого штабу Порошенка Геннадій Зубко. Останній почав вимагати прибуття на завод для переговорів керівника ДУС.

Дії Пашинського викликали обурення в Антирейдерському союзі підприємців України й у середовищі експертів. "Прискорена приватизація" заводу в інтересах чиновників із АП стала темою сюжетів і публікацій "Подробностей" і "Дзеркала тижня". Пашинського уже прямо називають  "замовником" житомирського заводу.

У відповідь 20 травня прес-служба Президента поширює заяву Пашинського. У ньому в.о. голови АП стверджує, що на житомирський завод просто намагаються ввійти перевіряючі, яких нібито не пускає колектив. При цьому факт прийдешньої приватизації заводу Пашинський підтвердив. "Ні минулому, ні майбутньому президентові, ні нинішньому виконуючому обов'язки пити горілку виробництва Житомирського лікеро-горілчаного заводу явно не треба", - заявив він.

Окремий "привіт" Пашинський передав і депутатові Зубку, який втрутився в конфлікт: "Мені дуже сумно, що мій колега, прикриваючись трудовим колективом, просто організував злочинну групу ".

22 травня усе ж відбулася зустріч колективу із Чернецьким, яка не дала жодних результатів. А вже наступного дня указом Турчинова був звільнений з ДУСа Олег Євтух.

Останній епізод протистояння відбувся наприкінці травня. З початку місяця житомирське відділення Міністерства доходів і зборів просто перестало видавати заводу акцизні марки. Хоча на підприємстві стверджували, що щодня платять акцизи й з документами в них - повний порядок. А в податковій свої дії пояснювали "усною вказівкою губернатора Сидора Кизіна". Коли ж заступник начальника головного управління Міндоходів Володимир Гірук усе ж видав акцизи, за запевненнями житомирських ЗМІ, вже наступного дня йому принесли повідомлення про переведення на службу ... податковим інспектором у Лугинський район.

Відомий давніми партнерськими відносинами з Пашинським (свого часу депутатом від Житомира) Сидір Кізін заявив ЗМІ, що новий директор заводу, призначений ДУС, "жодних акцизних марок не замовляв".

Проти Пашинського-Кизіна

На самому заводі такі дії вважають звичайним виконанням Кизіним "замовлення від Пашинського". У розмові з "Українськими Новинами" перший заступник генерального директора ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" Олександр Макаренко повідомив, що за фактом дій губернатора підприємство вже зверталося в органи прокуратури, однак жодної реакції не було.

"До втручання губернатора все було нормально. Тільки втрутився Кизін, приїхав із силовиками, і в нас почалися проблеми з отриманням акцизної марки. Він має вплив на обласне відділення Міністерства доходів. Гірук вчинив за буквою закону. Підстав не видавати акцизні марки жодних не було. Була просто усна вказівка керівництва їх не видавати", - заявив він.

Макаренко підтвердив припущення, що потенційних "хазяїв" заводу, що є найбільшим донором бюджету Житомира й на якому трудяться 512 працівників, може цікавити як рентабельність самого підприємства, так і наявність у складі ДП єдиного спиртового підприємства, що не входить до складу держконцерну "Укрспирт".

Водночас на самому заводі першою точкою конфлікту вважають призначення на посаду Ігоря Касича, до якого в підприємства є фінансові претензії на 30,7 млн грн. "Перший директор Касич, брав участь у компанії ТОВ "Інвест-капітал груп", з якою наш завод судиться. Суди виграні, й можливо метою було також поставити свого юриста й суди розвернути в інше русло. Хоча, можливо, мета була - просто відтиснути й потім за копійки віддати на приватизацію", - заявив Макаренко.

Навіщо й кому "свічковий заводик"?

На тлі описаного вище виникає питання: кому й навіщо необхідно включати такі потужні важелі із залученням міністерств, губернаторів і навіть вищого керівництва країни, щоб "відтиснути" якийсь лікеро-горілчаний завод?

Насправді, йдеться про унікальне у своєму роді підприємство. А тому воно може бути цікавим не тільки бізнесу, який працює в цій сфері. Ним можуть зацікавитися люди, які раніше до горілочної сфери стосунки зовсім що не мали, щоб увійти на ринок і почати перехоплювати на ньому контроль. Такий собі "свічковий заводик" Ільфа й Петрова.

Справа навіть не в рентабельності й потужностях заводу, здатного випускати щомісяця 60 тис. декалітрів спирту й до 150-180 тис. декалітрів горілки. І не в брендах "Житомирська на бруньках" і "Президентський стандарт", ексклюзивним правовласником яких є Житомирський лікеро-горілчаний завод.

Справа в Чуднівському спиртовому заводі, що входить до складу підприємства. Це єдиний завод, що не входить у держмонополию "Укрспирт". Потрапляння його ув приватні руки дає цілу низку ринкових переваг. Так, маючи свій спиртзавод, можна спокійно освоювати "сірий" ринок алкоголю, який "Укрспирт" уже не зможе контролювати. А це - мільярдні прибутки.

Крім того, багато років ідуть розмови про прийдешню приватизацію самого "Укрспирту". І тут однією з умов для участі в приватизації може стати наявність в управлінні в покупця профільних активів. А таким активом в Україні в приватних руках може виявитися... тільки Чуднівський завод. І тоді можна говорити про контроль над цілою спиртовою галуззю. Непоганий бонус навіть для найвищих держчиновників.

Кінець епопеї

І все-таки, схоже, "похід за горілкою" пана Пашинського закінчився безуспішно. Очевидно, що "гіперактивність Пашинського" стомила й самого Турчинова. Який 27 травня призначив новим в.о. керівника ДУС Геннадія Зубка. Того самого, якого Пашинський називав організатором конфронтуючої йому "злочинної групи". Схоже, тепер панові Пашинському доведеться йти з АП без жодного маленького бонусу, "свічкового заводика", на роль якого готувався Житомирський лікеро-горілчаний завод.





Архів
Новини

ok