13 березня 1961 року Київ пережив трагедію, яка назавжди ввійшла в історію міста та країни. Мова про Куренівську техногенну катастрофу.
"Фотолітопис Києва" поділився архівними фотографіями, знятими в той день. Саме архівні знімки та розповіді очевидців допомогли побороти цензуру радянської влади щодо трагедії.
Близько 8 ранку селевий потік, з'явившись з Бабиного Яру, прорвав дамбу і затопив мікрорайон Куренівка, призводячи до великої кількості жертв. Прорвало дамбу, за яку змивали відходи роботи цегельного заводу. Дамба була дерев'яна, а не бетонна, і побудували її з порушеннями. До того ж вона була переповнена, але керівництво заводу на це не зважало.
Події розвивалися надзвичайно швидко, мешканці майже не мали часу на порятунок. 14-метрова хвиля пульпи — суміші землі з водою — зі швидкістю 5 метрів на секунду полетіла прямо на житлові квартали. Ще більшу складність становила той факт, що трагедія сталася, коли багато людей були на роботі.
Епіцентром лиха стали вулиці Фрунзе та депо ім. Красіна, яке зазнало руйнувань разом із більшістю працівників. Вулиці Кирилівська, Новокостянтинівська, Кожевенного провулка, а також Лугова-Станційна, Троїцько-Кирилівська і Тульчинська були затоплені масою брудної води та осаду.
Офіційні дані про кількість загиблих були приховані владою. Хоча було оголошено лише про загибель 145 людей, неофіційні оцінки свідчать, що під час трагедії загинуло близько 1500 осіб. Але ще більш шокуючим було те, що радянська влада не тільки замовчувала реальні масштаби аварії, але й забороняла згадувати про її жертв. Лише з приходом незалежності України пам'ять про загиблих була належним чином вшанована, меморіальні знаки та пам'ятник були встановлені.
З нагоди 60-річчя Куренівської трагедії Центральний державний кінопрокат фільмів професійного аматорського кіно імені Г. С. Пшеничного підготував тематичний відеоролик під назвою "Катастрофа на Куренівці".
Бабин Яр, 1934 рік
Затоплені будинки на вул. Фрунзе
Роботи з відкопування трамвая і тролейбуса, які опинилися в епіцентрі трагедії
Чоловік виносить до військової машини якісь пожитки зі зруйнованого будинку
Встановлені військовими тимчасові дерев'яні містки, що дають змогу пересуватися залитою брудом територією
Загальний вид стадіону "Спартак" після аварії
Зруйновані житлові будинки та дитячий садок
Розбита машина "Швидкої допомоги" на місці аварії
Будівництво нових будинків на місці колишньої малоповерхової забудови навпроти стадіону "Спартак", жовтень 1963 року
Усе, що залишилося від житлової забудови приватного сектора, після розчищення затопленої території
Триває відселення постраждалих
У рятувальних роботах беруть участь військові Київського гарнізону
Нагадаємо, що так само радянська влада намагалася замовчати наслідки Чорнобильської катастрофи.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.