Історію ігрової залежності неможливо виокремити від історії азартних ігор, проте лише з легалізацією гемблінгу в Україні з’явилась державна система попередження лудоманії та розпочалась системна робота зі зниження ризиків її поширення, спрямована як на гравців, так і членів їхніх родин.
Значну частину цієї роботи проводить Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. І нижче я хочу зупинитись на тому, які механізми застосовуються, щоб запобігти використанню соціальної допомоги від держави на ринку гемблінгу.
Соціальна допомога – це грошова допомога та/або допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань, і сплачується людям, які перебувають у нужді. Завдання соціальної допомоги полягає в тому, щоб полегшити життя людей, які опинилися у скрутному матеріальному становищі, незалежно від їхньої трудової діяльності.
Одним із видів соціальної допомоги в Україні є житлова субсидія, яка згідно з чинним законодавством є безповоротною цільовою адресною державною соціальною допомогоюгромадянам – мешканцям домогосподарств, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Вже кілька років ця допомога надається домогосподарствам лише у грошовій формі, а тому в деяких громадян виникає спокуса витратити її не за цільовим призначенням, зокрема, використати для ставок в азартних іграх.
Приборкати спокусу самостійно – достатньо складне завдання, проте в цьому можуть допомогти рідні та близькі. А щоб ця допомога була і дієвою, і легальною, КРАІЛ визначила отримання житлової субсидії як одну з підстав для подання заяви про обмеження у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх.
Нагадаю, що таку заяву може написати як сама особа, що зловживає азартними іграми, так і члени сім’ї першого ступеня споріднення.
Для цього потрібно подати до КРАІЛ заяву про обмеження та вказати підставу. Зокрема, в обґрунтуванні можна зазначити інформацію:
- про участь особи в азартних іграх (тривалість гри, здатність її припинити тощо) та їхній вплив на гравця, його родинні відносини чи інші сфери життя;
- яка підтверджує отримання гравцем (сім’єю) житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг;
- про інші відомості, обставини, докази, які, на думку заявника, підтверджують обґрунтування підстави обмеження;
- щодо мети застосування такого обмеження (для захисту фінансового стану особи/сім’ї, для уникнення негативних наслідків участі в азартних іграх тощо).
Чи достатньо цього механізму для того, щоб убезпечити родини, в яких є залежні від гри особи, від нецільових витрат субсидій на азартні ігри? На жаль, ні! Оскільки всі обмеження та самообмеження працюють виключно у сфері легального гемблінгу та не впливають на роботу тіньового ринку, де немає жодного захисту гравця та його родини. І йдеться не лише про гроші, які використовуються для ставок. Починаючи грати на нелегальному сайті, можна наразитися на крадіжку персональних даних, зокрема, «поділитися» доступом до своєї банківської карти/рахунку і, відповідно, втратити всі гроші, що там є, ще й у кредит перед банком потрапити. І розв’язувати цю проблему будуть вже правоохоронці, а не регулятор легального ринку азартних ігор.
Тож, варто пам’ятати, що цивілізований ринок – завжди краще, ніж чорний. Захист гравців та їхніх родин може бути забезпечений виключно у сфері легального гемблінгу. Тому його розвиток є запорукою зниження ризиків та проблем для всіх – і гравців, і бізнесу, і держави.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.