Київський апеляційний суд ухвалив рішення залишити в силі рішення суду 1 інстанції про арешт майна ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування», а апеляційну скаргу представника компанії без задоволення. Натомість вчора, 23 січня в Шевченківському суді Києва мало розглядатись інше клопотання прокурора щодо арешту майна ПрАТ, однак в засідання не допустили ані представника майна компанії, ані журналістів.
Про це повідомляє кореспондент Українських Новин.
За словами адвоката КЦКБА Кирила Казака, 23 січня в районному суді мало відбутися засідання за клопотанням прокурора про арешт майна, однак на засідання суду нікого, окрім сторони обвинувачення не допустили.
"Ми прибули до суду і просили надати матеріали для ознайомлення та відкласти засідання суду. Або хоча б допустити нас до участі в засіданні. Враховуючи наявність повітряної тривоги ми телефонували секретарю суду за стаціонарним телефоном і нам сказали передзвонити через кілька хвилин, а згодом вже ніхто не відповідав. Ми знаходились в суді до 19:00, нас не викликали і не запрошували в засідання. Потім повідомили, що розгляд справи відбувся без нашої участі", - сказав журналістам адвокат Казак.
Він зазначив, що в цьому засіданні суду мав брати участь прокурор і щонайменше власник майна, оскільки розглядалося клопотання про арешт саме його майна.
"Хто брав участь в засіданні нам невідомо, оскільки нас не запустили, але точно, що представника власника майна там не було. Фактично без нашої участі могли вирішити питання щодо нашого майна", - додав юрист.
Адвокат наголосив, що якщо рішення суду було ухвалено без участі представника майна, то безумовно, захист буде оскаржувати його в Апеляційний суд і буде викладати свої доводи та вказувати на порушення, як процесуальні, так і матеріальні.
"Сьогодні могли або задовольнити клопотання прокурора і накласти арешт на майно, або відмовити в задоволенні. Але враховуючи, що це питання вже раніше вирішувалось і вони додатково намагаються накласти якісь обтяження на майно, то це законом не передбачено і судова практика з цього приводу каже, що це незаконні дії. І відповідно вони мають бути перевірені вищим судом на предмет законності і ухвалене рішення, яке відповідає вимогам закону", - наголосив Казак.
Нагадаємо, на минулому тижні колегія суддів Київського апеляційного суду вирішила відмовити представнику КЦКБА в задоволенні скарги щодо скасування арешту майна коммпанії.
"Ухвалу Шевченківського районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу представника "КЦКБА" адвоката Казака залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає", - оголосила суддя Кагановська.
Для винесення рішення у справі колегії із 3 суддів вистачило пʼяти хвилин у нарадчій кімнаті.
Під час розгляду апеляційної скарги, представник "КЦКБА" Кирило Казак зазначив, що на думку прокурора, майно ПрАТ, яке ідентифіковане та описане, а постановою слідчого від 20.10.2023 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, є знаряддям виготовлення в інтересах представників держави-агресора матеріальних ресурсів, а саме, продукції підприємства для будівництва та обслуговування закордонних АЕС.
Проте, за словами адвоката, ні постанова слідчого, якою майно визнано речовим доказом, ні саме клопотання прокурора, ні матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що арештоване майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або ж містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам закону.
Юрист зауважив, що за таких обставин залишається не зрозумілим, яким чином органом досудового розслідування визначено, що саме вказане обладнання використовувалось для виробництва продукції, про яку йдеться в повідомленні про підозру.
"В результаті накладено арешт на майно, яке навіть не використовується у виготовленні продукції ПрАТ "КЦКБА" для потреб АЕС. Вказане свідчить про формальність рішення слідчого про визнання відповідного обладнання речовими доказами у кримінальному провадженні", - заявив представник КЦКБА.
Казак наголосив, що арешт всього майна ПрАТ, що використовувалось ним в господарській діяльності з забороною відчуження та розпорядження з передачею АРМА є грубим втручанням у приватну власність "КЦКБА".
Адвокат заявив, що суд першої інстанції прийняв поспішне рішення, оскільки як вбачається з клопотання про арешт майна та доданих до нього доказів, прокурором не було доведено, що втручання в права володільця забезпечить дотримання "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту їх основоположних прав.
Також представник додав, що частина арештованого майна є державним, що не належить ПрАТ "КЦКБА", а лише орендується.
Окрім того, за його словами, частина арештованого майна перебуває у заставі банку, а частина взагалі не використовується КЦКБА.
"Майно перебуває в заставі банку, що підвищує ризик негативних наслідків для "КЦКБА", а саме ризик банкрутства. Верстат чи виробниче обладнання не може бути визначальним у кримінальній справі. Майно й так не підлягає відчуженню. Тому ми вважаємо, що відсутні будь-які підстави для арешту майна, оскільки воно й так обтяжене і не може бути речовим доказом", - наголосив адвокат.
Він підкреслив, що орган досудового розслідування безпідставно наклав арешт на 73 одиниці майна ПрАТ, оскільки за таким принципом "можна арештувати все можливе майно КЦКБА", а тому арешт майна товариства не відповідає також й меті такого обмеження відповідно до законодавства.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.