Розвиток сфери гемблінгу значною мірою залежить від ініціативності влади, сучасної законодавчої бази, бажання чиновників поринути у процес.
Плюси від розвитку грального бізнесу очевидні: поповнення бюджету країни, створення прозорих умов для залучення інвестицій, ріст бюджетних надходжень. І як наслідок – розширення легальної сфери як нових операторів ринку, так і залучення нових гравців.
Можна сказати, що гемблінг завтра – це робота сьогодні. В українській сфері гральної індустрії потрібні зміни, вони давно назріли.
Законодавці, як ми бачимо, звертають увагу на гемблінг виключно за залишковою ознакою та не чують заклики експертів та учасників галузі. А вирішувати треба багато. Наприклад, законопроєкт № 10101 «Щодо удосконалення законодавства України у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей», поданий на розгляд Верховній Раді, за своєю суттю лобіює розвиток одного складника гемблінгу – лотерейного бізнесу. Продавці лотерей опиняються у виграшній позиції порівняно з іншими учасниками гральної сфери.
Законопроєкт пропонує ще більше пом'якшити та спростити оподаткування, скасувати перевірки, штрафи та анулювання ліцензій для тих, хто розвиває лотереї в Україні. На національному ринку поки що таких операторів два. Очевидно, що лобіювання цього сегмента створить ґрунт для збитків інших галузей грального ринку. У лотерейних операторів вартість ліцензій на рік, у разі ухвалення законопроєкту 10101, становитиме 19,88 млн гривень. Тоді як для букмекерських компаній вона становить 127,8 млн гривень на рік, онлайн-казино – 27,69 млн гривень, для слот-залів – 42 млн грн за одну ліцензію на 250 автоматів на рік.
Такий паритет цифр говорить про одне, що хтось дуже зацікавлений у підтримці розвитку саме лотерейного бізнесу. Нагадаю, що ініціатором законопроєкту 10101 є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з Данилом Гетманцевим.
А ще лотереї нарівні з букмекерами, наприклад, можуть приймати онлайн- та офлайн-ставки на спорт, працювати без касових апаратів. Фактично вторгатися на територію інших видів гральної сфери, водночас сплачуючи дуже скромні, за мірками цього бізнесу, ліцензійні збори.
Лотерейні квитки можуть купувати особи з 18 років, їх продаж можна організовувати будь-де, не обов'язково в готелях, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не має важелів впливу на цю частину грального бізнесу. Тобто, у разі ухвалення цього законопроєкту, лотерея почне моментально заробляти, не вкладаючи фактично нічого в розвиток галузі, не формуючи економіку країни, не наповнюючи бюджет, не звітуючи за свою діяльність.
До того ж цей законопроєкт замість того, щоб розширити можливості легального розвитку гемблінгу в Україні, вносить «додаткові вимоги для ліцензіатів у сфері організації проведення азартних ігор та лотерей». Це цитата із пояснювальної записки до законопроєкту 10101 на сайті українського парламенту.
Сьогоднішній ринок азартних ігор це, зокрема, 1200 нелегальних сайтів онлайн-казино, на противагу 14-ти, які мають ліцензії на проведення своєї діяльності. Тому розширити цей список ще й неконтрольованою роботою лотерей – лише створити можливості для формування чорного ринку прибутків, вивести у «тінь» оплату ліцензій та податків.
Однак, незважаючи на серйозність питання, ми поки що не бачимо особливого інтересу серед депутатського корпусу ознайомитись із низкою проблем та внести, наприклад, альтернативний законопроєкт, який би вирівняв стартові позиції для всіх учасників грального ринку.
Також не слід забувати, що у світі лотереї – частина гемблінгу, для якої не існує преференцій у законодавчій базі тієї чи іншої країни. Це сфера, в якій заробляють, виплачують призові та податки і ведуть бізнес у конкурентних умовах.
І наостанок. У нещодавньому соцопитуванні дослідницької компанії «Соціополіс» у грудні цього року підприємці-фізособи найбільш негативно ставилися до діяльності народного депутата Данила Гетманцева – 39% респондентів серед усіх опитаних.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.