На УП доволі смілива й ґрунтовна, як на ці інформаційні часи, стаття про тертя між Зеленським і Залужним.
Стара, як цілий український світ історія. Січ і гетьман, реєстрові, й вільні, отамани й ватажки, Скоропадський і Петлюра. Іноді ми можемо воювати самі з собою самовідданіше й страшніше, ніж з найлютішими ворогами.
Це вже ж було! - казав Кучма!
Я, вірогідно, скажу зараз крамольну річ. Можлива відставка Залужного нічого кардинально не змінить на фронті. Буде все так само, приблизно.
Стратегічно це не критично.
Але це критично для наших західних партнерів. І для України критично.
Бо Залужний - абсолютно бездоганний герой нашої війни. Ментально - на рівні Шевченка в рушниках і святого Миколи на покуті.
The General!
А передусім, це критично для самого Володимира Олександровича.
Бо за таких умов і обставин, прізвище майбутнього українського президента абсолютно точно починатиметься на букву «З». І це прізвище - не Зеленський…
Як у старому фільмі, за головної ролі Івана Миколайчука або Богдана Ступки: «Не хтів я того, браття! Але така вже видно доля!»…
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.