За 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд гривень.
Про це йдеться в повідомленні Бюро економічної безпеки (БЕБ), передають Українськi Новини.
"За результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості", - йдеться в повідомленні.
Згідно з повідомленням, наразі БЕБ надало свої пропозиції до Кабінету Міністрів аби мінімізувати ризики в цьому секторі економіки.
Зазначається, що одним з найпоширеніших методів "чорного" експорту зерна є використання ризикових підприємств.
Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
"Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників. Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними", - йдеться в повідомленні.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також, згідно з повідомленням, існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
БЕБ надало свої пропозиції до уряду щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції.
Зокрема, для зменшення ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонувалося:
- скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів
- удосконалити порядок заповнення митних деклараційдоповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження;
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення;
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.
Як повідомляли Українськi Новини, Кабінет Міністрів розширив критерії для включення до переліку верифікованих експортерів агропродукції.
Кабінет Міністрів з 10 листопада ввів нові правила експорту агропродукції в умовах воєнного стану.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.