Журналіст та блогер Сергій Лямець аналізує ситуацію навколо розслідування справ щодо колишнього керівництва НБУ.
Радянська школа не забута. Лише нещодавно справу ексголови НБУ Кирила Шевченка перекваліфікували з фінансових зловживань на "створення кримінального угрупування". Десь п’ятнадцять осіб, що раніше проходили як свідки, раптом перетворилися на обвинувачених за статтею, яку до цього застосовували до "ворів у законі".
Психічна атака спрацювала. Одразу двох з них вдалося зламати. Як повідомило НАБУ у своєму телеграм-каналі, дали свідчення колишній заступник голови "Укргазбанку" та "Укрексіму" Олександр Ігнатенко, та один дрібний підприємець. І якщо підприємець — то не принципово, то Ігнатенко — вкрай цікавий кейс.
Рішення суду по ньому наразі є таємним. Але відбувся вкрай цікавий інцидент. Рішення суду залишалося відкритим кілька годин після прийняття, а вже потім його прибрали з публічної площини. За моїми даними, йому запропонували угоду зі слідством. Сплатити на ЗСУ 40-50 мільйонів — і його відпустять за 367-ю статтею "службова недбалість", термін переслідування за якою вже скінчився.
Зазвичай, такі випадковості не є випадковими. За ці кілька годин з вироком Ігнатенку ознайомилося велике коло осіб. Звісно, це порушило презумпцію невинуватості та зашкодило іншим учасникам процесу, а ще психологічно натиснуло на усіх них. Гадаю, саме в цьому і була мета. То був сигнал решті свідків, аби вони теж починали розповідати те, що потрібно слідству. Врешті решт, їхня доля не є важливою, бо головна мета — це "наздогнати" ексголову НБУ Шевченка.
Зазвичай здаються ті свідки, на яких у слідства є набагато більше, ніж поточна справа. Саме тому вони часто готові підписати більше, ніж було насправді, — просто кажучи, оговорити. Ігнатенко — саме такий персонаж. Показово, що він єдиний з банкірів у справі Шевченка, хто почав підписувати.
Чому репутацію банкіра Ігнатенка вважають поганю
У фінансових колах в Ігнатенка доволі плямиста репутація. Свого часу казали, що до "Укргазу" його влаштував тіньовий ділок Михайло Бейлін, за сприяння тодішнього голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна. З Бейліним їх вважали друзями, за чутками Ігнатенко навіть жив у квартирі товариша. З "Укргазбанку" він перейшов до "Укрексімбанку", у якому став заступником голови з корпоративного бізнесу. Чи були успішними його справи, свідчить факт: на зарплату банкіра він купив Bentley Continental GT в екснардепа Ігоря Котвіцького.
У серпні 2023 року, Ігнатенка було звільнено з "Укрексімбанку" за власним бажанням. Оголошення сухе, без жодних подробиць. Звільнення співпало з перекваліфікацією справи на "злочинне угрупування".
І якщо ексголову "Укрексіму" Євгена Мецгера після скандалу не виштовхнули з банкінку, та навіть працевлаштували до "Укрфінжитла", бо його дружина є подругою дружини президента Зеленського, то за Ігнатенка ніхто просити не став. Не знаю, чи це через репутацію.
Тепер Ігнатенко — "солодкий" клієнт для будь-якого прокурора. За ним так багато епізодів, що він напевно готовий багато на що, аби слідчі не копали глибше.
Ігнатенко, Мецгер та кредит Галантернику
Подейкують, що зламали його власне на Bentley, дружбі з Бейліним та... кредиті "поважному" одеситу Володимиру Галантернику. Якщо ви пам’ятаєте, ексголова "Укрексіму" Євген Мецгер наказав бити журналістів та відібрати камеру саме через питання про кредит під заставу київського торгівельного центру Sky Mall. Насправді це кредит Ігнатенка. Він був куратором сектору корпоративного кредитування.
Саме Ігнатенко підготував незаконну та відверто токсичну угоду, що коштувала державному "Ексіму" репутаційних та кадрових втрат. Можливо, навіть втрат матеріальних, бо конфлікт з естонським інвестором, якого позбавили Sky Mall в часи Порошенка, досі не врегульований. Тобто, це доволі брудний випадок. Банкіри усього світу співпрацюють з різними клієнтами, але співпраця з криміналітетом вважають за особливо брудну "спеціалізацію" навіть серед них.
Офіційно банк дав гроші персонажу, що вів бізнес у ДНР. Проте персонажа вважали "фунтом" Галантерника, і кошти насправді отримав одесит, щоб купити Sky Mall в Андрія Адамовського. Кредит тримали у тайні, але відбувся скандал з побиттям журналістів. Мецгера звільнили, а про кредит спробували "забути". Проте не вдалося.
Нещодавно НАБУ завершило слідство у справі Галантерника-Труханова. "Поважному" одеситу інкримінують відмивання грошей, зароблених в Одесі. Сліди цих грошей, судячи з новин, знайдено не лише у Лондоні, а і у Києві — через купівлю Sky Mall. НАБУ має покази довірених людей Галантерника про те, скільки грошей та куди було занесено, аби рішати справи. Серед адресатів напевно є "Укрексімбанк", який надав той самий кредит. Під підозрою не лише Ігнатенко, а і весь топ-менеджмент, та звісно наглядова рада банку.
Мета слідства виправдовує засоби
Гадаю, що Ігнатенка зламали саме на показах свідків у справі Галантерника. Можливо, він навіть "стучав" в одеській справі — бо зазвичай якщо свідок вже почав "стучати", його крутять на повну. А можливо, що він погодився свідчити проти Шевченка, аби уникнути проблем деінде.
Що отримує Ігнатенко в обмін на свідчення? Просто свободу. Звісно, після цього жодної фінансової кар’єри він не матиме, бо "стукачів" банкіри не поважають.
Тож справа тут зрозуміла. Слідство знайшли відверто недоброчесного Ігнатенка та натиснули на нього. Так, припустили зловживання повноваженнями, перекваліфікували справу, аби залякати свідків, оприлюднили вирок. Брудно — мабуть, хоча продаватимуть цей кейс як велику антикорупційну перемогу. Як то кажуть, з боку слідства мета виправдовує засоби.
Але яку таку мету переслідує слідство, якщо вдалося до брудних засобів?
Неозброєним оком видно, що мета — догнати ексголову НБУ. Комусь вкрай потрібне саме це, не менше. Чому? І кому потрібно? Свідки кажуть про голову Офісу президента Андрія Єрмака, яка зводить з ексголовою НБУ приватні рахунки. Проте, це навряд чи лише він.
Політичні справи в історії України трапляються доволі часто. Зазвичай вони існують виключно для того, аби "збити" незручну людину з великої посади. Яскравий приклад — справа Рєзнікова.
Справа Шевченка — особлива
Ще у жодній політичній справі чинна влада не демонструвала такої наполегливості. Вперше за Зеленського, мета — не просто звільнити (вона вже реалізована), а саме отримати гучний вирок. Це найбільша політична справа сьогодення.
Згадайте, як справа починалася. Кримінальна справа проти менеджерів "Укргазбанку" була відкрита ще до призначення Кирила Шевченка головою НБУ. Чи знали про неї в Зеленського? На 200% так. Але таки призначили. Гадаю, через цю справу хотіли тримати його під контролем, або "підвісити".
Яскравий приклад "підвішування" — це чинна перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, проти якої відкрито силу силенну кримінальних справ. Проте їх роками не рухають, а пані Катерина поводить себе вкрай люб’язно.
Що стосується Шевченка, рівно рік тому його було звільнено з посади голови Національного банку. Він цілком задовольняв владу, поки "друкував" гроші на "Велике будівництво" та військові потреби бюджету. Але щось пішло не так. Щоб звільнити Шевченка, натиснули червону кнопку, і активізувалося НАБУ. Далі все було просто і швидко. На його місце призначили Андрія Пишного.
Зазвичай, в Україні після звільнення чиновника вже не "доганяють". Деякий час так було і в Шевченка. Щойно пішов політичний компонент, як слідство у справі ексголови зайшло у глухий кут. Справа почала розвалюватися у суді.
Проте однієї миті усе змінилося. Справу Шевченка знову почали активно розкручувати політично. Чому, важко сказати. Але схоже, що "згори" надійшла вимога не просто отримати вирок та навіть посадити, а ще й зробити це якомога публічніше.
Далі ви знаєте. Справу перекваліфікували з фінансових зловживань на "злочинне угрупування". Натиснули на Ігнатенка — і той почав давати потрібні свідчення. Які саме — невідомо. Не виключено, що він підписав навіть те, чого не було.
Одне очевидно. Це геть не випадковий збіг обставин. Що саме витиснуло слідство з Ігнатенко, дізнаємося невдовзі.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.