Голову Господарського суду м. Києва Вадима Босого можуть позбавити посади судді за підсумками розгляду справи про внесення недостовірних даних до декларації доброчесності. Справу розглядатиме Вища кваліфкомісія суддів у середу, 11 жовтня, за скаргою ГО "Народне коло", пише блогер Сергій Бондаренко у своєму дописі на сайті Цензор.
Скарга стосується достовірності даних, який суддя вносив до декларації, а саме інформації про родинні зв’язки та майно. "У матеріалах, переданих громадськими активістами, йдеться про факт фіктивного розлучення судді із дружиною – Босою (Прокопчук) Катериною Михайлівною. Босий розлучився в 2008 році, що дозволило йому не вносити в подальші декларації ані дані щодо дружини, з якою він фактично залишався в родинних стосунках, ані про сина, який народився через три роки після розлучення подружжя, ані про майно, яке його старша дочка і дружина набували в цей період. Окрім народження сина, факт спільного проживання або щонайменше близьких стосунків підтверджується спільними подорожами та сумісним користуванням майном одне одного", - йдеться в матеріалі.
Автор відзначає, що закон "Про судоустрій і статус суддів" прямо передбачає, що якщо суддя умисно подав недостовірні дані в декларації доброчесності, його кандидатуру можуть подати на звільнення з посади. "Таке стягнення застосовується і у разі порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна, яка належить йому та членам його родини", - йдеться в дописі.
Для ВККС, оновлений склад якої було призначено 1 червня, це перша гучна справа щодо судді такого рівня. "Згідно з даними сайту комісії, справу слухатимуть члени комісії Михайло Богоніс, Надія Кобецька та Галина Шевчук – досвідчені правники з великими практичними знаннями в сфері правосуддя. Відповідно, від рішення щодо голови Госпсуду Києва буде формуватися подальша практика, на яку орієнтуватиметься як сама комісія, так і судді, щодо яких розглядатимуть відповідні скарги", - відзначає автор.
Він додав, що до цього активісти "Народного кола" вже зверталися із відповідними фактами про недостовірні відомості в майнових деклараціях і ознаки незаконного збагачення Босого до Національного агентства з питань запобігання корупції. Проте, у НАЗК вирішили не проводити відповідні перевірки, посилаючись на воєнний стан. І це попри те, що законодавчі акти не забороняють агентству проводити перевірки декларацій за "довоєнний" період.
Відтак, журналісти припустили, що НАЗК може бути об’єктом тиску з боку певних чиновників з Офісу Президента, які можуть блокувати розгляд конкретно справи Вадима Босого, оскільки останній постійно хизується тісними відносинами із заступниками глави Офісу Андрієм Смирновим чи Олегом Татаровим.
"Справа судді Босого продемонструє, наскільки очікування [від ВККС] є виправданими і наскільки рішуче оновлений регуляторний орган налаштований на боротьбу з корупцією всередині суддівської системи. Адже саме це питання є одним із ключових не лише для ситуативної фінансової підтримки України західними союзниками, але й для стратегічного поступу в бік європейської та євроатлантичної інтеграції. Результати розгляду цієї справи також дадуть змогу визначити, наскільки синхронізовані дії органів суддівського контролю із ініціативами і баченням центральної влади, зокрема РНБО та Президента України щодо посилення відповідальності за корупційні правопорушення в суддівській вертикалі", - йдеться в тексті.
Слід нагадати, що Босий неодноразово ставав фігурантом різноманітних скандалів, пов’язаних із такими суперечками. Наприклад, він був фігурантом "плівок Вовка", коли ухвалював рішення на користь структур Ігоря Коломойського ціною в 9 млрд грн, або у спорі Київського метрополітену з компаніями проросійського олігарха Павла Фукса, підтримавши вимоги останнього на 2 млрд грн. за сумнівними кредитними договорами.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.