24 серпня 2023, четвер, 10:00 1268 Погляд

Вікторія Закревська: Легальний гральний бізнес варто підтримувати всебічно

Редактор: Вікторія Закревська

фото Facebook

Поділитись:
Скопійовано

Світова практика розвитку нових ринків та галузей економіки схожа у всіх цивілізованих країнах. Спочатку – засадничі законодавчі норми, потім – встановлення державної регуляції та системи дозволів, обмежень та відповідальності й захисту клієнтів нового бізнесу, згодом – зміни у фіскальному законодавстві, починаючі від найбільш спрощеної та пільгової форми на певний період часу, який потрібен для формування цих самих ринків та галузей.

Саме так і починалась в Україні легалізація грального бізнесу в 2020 році, після тривалої доби заборон. Проте через низку політичних неузгодженостей, а незабаром і повномасштабне російське вторгнення в Україну, податкові зміни у потрібному обсязі так і не були ухвалені парламентом. Це вже декілька років поспіль стримує великі західні корпорації від інвестування в український гемблінг. Так, попри війну, серед інвесторів є бажання вкладатися в українську економіку, але всім потрібні чіткі, прозорі та стабільні правила гри на ринку. Якщо вони є, то можна розраховувати на фінансування проєктів, якщо ж ні…

На жаль, у сфері азартних ігор податкова політика пішла шляхом збільшення податкового тиску, що може й дає певний профіцит одразу, але стратегічно позбавляє галузь перспектив розвитку. Це проявилось у двох рішеннях парламенту:

- щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (відповідний законопроєкт №8079 було ухвалено у другому читанні та в цілому на початку січня 2023 року);

- щодо встановлення ставки податку на валовий ігровий дохід (GGR) у розмірі 18% (відповідний законопроєкт № 8176 схвалено на початку серпня 2023 року).

Також із 1 серпня відновлено перевірки для грального бізнесу.

Подібне фіскальне та адміністративне обтяження лише ускладнить потрапляння інвестицій в український гемблінг. Нагадаю, що введення податку на GGR в умовах, коли не встигла запрацювати Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка мала забезпечити контроль за всіма фінансовими транзакціями легальних організаторів грального бізнесу в режимі реального часу, інвесторами оцінюється як досить ризикований та потенційно корупціогенний крок.

Замість посилення тиску на легальний гральний бізнес варто було б зосередитись на боротьбі з нелегалами, особливо з тими, що мають рашистське коріння. Якщо комусь здається, що ця проблема «несуттєва» чи її вага «перебільшена», то нагадаю, що згідно з річним Звітом КРАІЛ у межах виконання заходів щодо детінізації господарської діяльності в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей протягом 2022 року виявлено:

- 1643 вебсайти, які проводять діяльність з організації азартних ігор на території України без відповідних ліцензій;

- 55 вебсайтів, на яких організовують та проводять лотереї на території України без відповідних ліцензій;

- 38 юридичних осіб – резидентів рф, з яких:

* 25 – працюють у мережі Інтернет (23 букмекери та 2 оператори лотерей);

* 4 – працюють у наземних закладах (3 букмекери та 1 лотерея);

* 8 – працюють у межах чотирьох гральних зон на території російської федерації (гральні заклади казино та ігрових автоматів);

* 1 небанківська кредитна організація (на законодавчому рівні визначена як монополіст з обліку прийняття всіх букмекерських ставок у російській федерації).

За результатами виявлених фактів протягом 2022 року сформовано та направлено до Бюро економічної безпеки України та Служби безпеки України 63 пакети документів.

Тож, поле діяльності для правоохоронців щодо викорінення з українського бізнес-простору нелегалів досить широке. Натомість легальний бізнес варто всебічно підтримувати, надавати можливість розвиватися та залучати західні інвестиції, щоб згодом цей розвиток конвертувався у збільшення податкових надходжень до державного бюджету України.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань