Пірей, головний порт Афін, в 4800-3400 роках до н. е.був островом. Це відкриття зробила франко-грецька група вчених на чолі з Жаном-Філіпом Гуарані з Національного центру наукових досліджень. Втім, першим таке припущення висловив грецький географ Страбон, який жив у I столітті н. е..
Пірей розташовується приблизно в семи кілометрах на північний захід від Афін (сьогодні це звичайний міський район). У величезний скелястий пагорб врізаються три зручні бухти - Зея і Муніхія, котрі служили військовими гаванями, і Канфар, колишня торгова гавань. У V столітті до н. е. дорогу до цього стратегічно важливого місця захистили високими стінами, які отримали в античності назву "Довгих".
Геологічні вишукування для перевірки гіпотези Страбона досі не проводилися. Греко-французькі піонери взяли близько десяти зразків керна зі свердловин глибиною понад 20 м на рівнині Кефіській між Афінами і Піреєм.
Стратиграфічні дослідження дали змогу виділити чотири основні етапи в розвитку прибережних ландшафтів в районі Пірея.
На першому з них, в 6700-5500 роках до н. е., рівень води в Середземному морі був значно нижчим, ніж сьогодні, і пагорб з'єднувався з материком. Потім вода піднялася, і в 4800-3400 роках до н. е. Пірей мав статус острова. На третьому етапі рівень моря зростав повільніше, а річки приносили величезну кількість осаду. Так що до 2800 року до н. е. тут з'явилася Кефіська рівнина. Естуарієва лагуна зберігалася аж до будівництва Довгих стін, тому інженерам довелося попрацювати, осушуючи болото.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.