Мати дитини з аутизмом Олена Пшенична прокоментувала заяву сімейного психолога Наталії Холоденко, яка порівняла росіян з аутистами та стверджувала про відсутність емпатії у людей з порушеннями аутистичного спектру (РАС).
Свою думку вона висловила в соціальній мережі Facebook.
Про що ви думаєте? Питає мене старий добрий Facebook. А я після кількох днів варива в історії з однією медійною особою та її дуже некоректними порівняннями так глибоко охрініла, що намагаюся ці думки тепер звести якось до купи.
Я думаю, дорогий Facebook, що мені дуже прикро, бо так багато людей реально не бачать, а в чому, власне, шкода тих порівнянь р***ян із людьми з аутизмом, які собі дозволила одна пані. Більше того, транслювала це на аудиторію майже в мільйон підписників. Але я зараз спробую пояснити, чому це так шкідливо.
Як гадаєте, як багато людей з того мільйона реально знають, що таке аутизм, а не є жертвами усіх можливих про РАС стереотипів? Повірте мені, щодня в своєму житті я бачу, що дуже й дуже небагато. Не тому, що ці люди злі. А тому, що ніде і ніхто їм про це людською мовою не говорить.
Хоча ні, чому ж не говорить. Ось в прямому ефірі їхня кумирка та гуриня каже про країну-терориста як про якийсь аутизм національного масштабу. Каже дуже впевнено, що люди з аутизмом не мають емпатії від народження, і що вони знають, що щось робити не можна, тільки тоді, коли їх багато разів за це наказували, і взагалі дитина з аутизмом може вдарити меншу дитину і не розуміти, що їй боляче.
І от з цією інформацією мільйон підписників ідуть в своє повсякденне життя. А знаєте, що відбувається далі? А далі ми, батьки дітей з РАС, зокрема, зустрічаємо людей з такими от стереотипами в голові на дитячих майданчиках, в ігрових центрах, у садках і школах. І ось ці люди, коли чують слово аутизм, забирають своїх дітей подалі від наших, боячись, що "дитинка з аутизмом ударить меншу дитину і не розумітиме, що їй боляче". Це ось ці люди потім пишуть колективні заяви директорам шкіл чи садочків, аби дітей з аутизмом прибрали з їхнього класу або групки в якісь міфічні спеціалізовані заклади. Думаєте такого нема? Повно!
І ми, батьки та фахівці, щодня боремося за те, аби інформувати громадськість, пояснювати, чому не варто жахатися людей з РАС, розвінчуємо міфи, розцементовуємо страшні стигми. Але потім на арену виходить отакий от популярний психолог і перекреслює своїми кричущими і образливими порівняннями нашу щоденну просвітницьку роботу. І замість того, аби сказати: перепрошую, була емоційна, не подумала, але, звісно, це не так, вона ще більше стигматизує РАС, пише, що батьки просто хочуть бути ображеними, і взагалі поможіть цим людям, бо у них проблеми.
А ще я думаю, що у нас в країні страшна біда з інститутом репутації. Точніше, його, інституту, нема. І будь-хто може ляпнути будь-що, навіть максимально шкідливе й образливе, і взагалі не нести жодної за свої слова відповідальності. Навпаки, ляпати ще більше і ще глибше пробивати у дна дно.
Як людина, що майже двадцять років пропрацювала на телебаченні, відчуваю якийсь іспанський сором за те, що ми, телевізійники, в тому числі, породили і легалізували в очах глядачів купу "експертів", які далі мігрували на простори соціальних мереж і продовжують там свою "експертну" діяльність. Хоча насправді більшість цих експертів обиралися експертами виключно тому, що впевнено ляпали язиком і "заходили" аудиторії. Піпл, як то кажуть, хавав.
І ще мені дуже прикро, що за два дні знайшлося аж одне медіа, яке написало про цей кейс. І аж один телеканал, котрий попросив нас прокоментувати цю історію. Хоча у мене в друзях тут є представники усіх можливих українських медіа. Але це ж не цікаво. От коли ця пані купить чергові сережки чи сумку, тоді так, тоді про це напишуть всі. Подумаєш, це ж просто історія про те, як ми все ще далеко від реального толерантного до усіх без виключення суспільства.
Все, фейсбуче, більше я ні про що не думаю. Хоча ні, думаю. Думаю, що продублювала би цей текст і в інстаграм. Але мені ж його знесли, бо я називала біле білим.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.