Понад два з половиною роки після набуття чинності Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX не вщухають суперечки щодо того, яким має бути ринок гемблінгу та що повинна зробити держава та бізнес для його роботи.
Нічого дивного в цьому немає, бо, як і будь-яка реформа, процес легалізації ринку азартних ігор не може змінити все й одразу в одну мить. Саме тому, через розуміння потреби поступового впровадження регуляторних норм, у законі були передбачені перехідні положення, які регламентували терміни застосування певних змін як у роботі державних інституцій, так і ліцензованих організаторів грального бізнесу впродовж достатньо тривалого часу.
Наприклад, для введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) було передбачено два роки з моменту набуття чинності закону, але до цього моменту урядовці мали затвердити відповідне положення про технічні регламенти, а у легальних організаторів гемблінгу був час для встановлення в себе обладнання, потрібного для роботи ДСОМ.
Також передбачалось, що впродовж першого року роботи ринку парламент ухвалить низку змін до фіскального законодавства, щоб впорядкувати систему оподаткування всіх учасників ринку та узгодити термінологію, бо в чинному Податковому Кодексі та законі №768-IX були певні розбіжності.
Проте повномасштабна війна внесла свої корективи і в строки розробки та ухвалення нормативно-правових актів, і в їх впровадження. Як наслідок, розпочату в 2020 році реформу ринку азартних ігор так і не завершено.
Ця незавершеність, вочевидь, і є причиною того, що останнім часом у ЗМІ можна побачити багато критичних заяв на адресу грального бізнесу. Але проблема не в самому бізнесі, а в умовах його ведення, які все ще перебувають у стані трансформації через нестачу ухвалених законодавчих та адміністративних актів.
Критики вітчизняного гемблінгу залишають поза увагою той факт, що реформу було розпочато, але не закінчено через війну. Нагадаю, що процес виведення азартних ігор із тіні мав складатись із двох послідовних кроків:
1) легалізація сфери гемблінгу;
2) систематизація та впорядкування законодавства.
Перший крок реалізовано ще в 2020 році, а ось другий – не завершено й дотепер. Відповідно, неможливо чекати на адекватну роботу бізнесу, коли:
- залишається чинним старе податкове законодавство, яке містить абсолютно безграмотне визначення валового доходу від гри (GGR), адже GGR – це, насамперед, різниця між отриманими та виданими грошима від організаторів азартних ігор, а не весь дохід, бо всі гроші в казино не залишаються;
- згідно з чинним законодавством, держава оподатковує увесь виграш гравця, навіть 100 грн, у розмірі 19,5%, що провокує гравця звертатися до чорного організатора ринку.
Реформу варто завершити, аби надати можливість легальному ринку гемблінгу працювати на користь держави та допомагати їй під час війни. До речі, з 24 лютого 2022 року легальні організатори гемблінгу відправили на допомогу ЗСУ та тимчасово переміщеним особам понад 1 млрд грн.
Тож, щоб ринок нормально працював і збільшував обсяги надходжень до держбюджету, потрібно лише ухвалити законопроєкт №2713-д та запровадити ДСОМ.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.