17 березня 2023, пʼятниця, 20:31 2386

Сергій Лямець: НАБУ йде на крайні засоби, аби зрушити справу Шевченка

Сергій Лямець

Сергій Лямець. Фото: facebook/anserua

У справі екс-голови НБУ Кирила Шевченка почалася м'ясна конкретика. І вона дуже нагадує старі "добрі" часи СРСР чи то Росії, як хочете.

Аби посадити Шевченка, співробітники НАБУ/САП шукають, хто б дав проти нього свідчення. Схема давно відома серед силовиків. Знаходять людину, погрожують ув'язненням - але водночас пропонують угоду з слідством в обмін на потрібні свідчення.

Таку людину знайшли у справі екс-голови НБУ. Нею став Богдан Федорущенко, професійний фінансист. Просто у залі суду суддя Мовчан вирішила взяти його під варту, із можливою заставою 6,4 млн грн. Далі прокурор пропонує затриманому обирати: давати свідчення або сидіти.

Фабула звинувачення страшна: існували "ліві" ФОПи, якими керували ляльководи на чолі з Шевченком. Федорущенку пропонують розповісти, як саме працювало це кримінальне угрупування, яке начебто розкрадало кошти державного банку.

Ця фабула звучить трохи безглуздо, якщо ви знаєте типову для багатьох (щоб не казати всіх) банків схему роботи із залучення так званих ВІПів, або "крупняків"

Кожному банку потрібні гроші, аби на них заробляти. Найбільше грошей мають три групи ВІП-клієнтів. Перша - це великі компанії (їх звуть корпоративні клієнти, або "корпи"), приватні чи державні. Друга - місцеві органи влади. Третя - приватні особи з великими статками. Саме ВІПи (ще їх звуть "крупняки") здатні миттєво розмістити у банку, скажімо, 10 мільйонів чи навіть мільярд гривень. Не треба знаходити 10 тисяч фізикі з депозитами по 1000 гривень, із купою документів та витраченого часу на кожного. Ось чому за ВІПів постійно б'ються менеджери багатьох банків. Це - вигідно.

Як залучають багатих персонажів - окрема розмова. Зазвичай, їм гарантують безпеку та особливо вигідні умови. Це завжди індивідуальна домовленість.

А ось великі "корпи" та місцеві органи влади - то є цікавіше, бо можлива типізована схема роботи. Зазвичай у таких компаніях чи меріях грошима розпоряджаються наймані клерки. В Україні існує єдиний (наголошую на цьому) спосіб зацікавити велику компанію прийти до банку на обслуговування. Як агент домовлявся з клієнтом – його професійна справа, а не банка.

Саме про такі особливі умови йдеться у справі Кирила Шевченка. Власне, на це вказують експерти, що пишуть про цю справу, зокрема Сергій Фурса.

Так ось, знайдений НАБУ Федорущенко був класичним агентом з залучення великих клієнтів. Він приводив клієнтів до "Укргазу" та інших банків, натомість отримував агентську винагороду. Це теж стандартна міжнародна практика для агентів з продажу.

Що відомо про Федорущенко? Ось кілька фактів. Професійний банкір з досвідом роботи понад 25 років. Починав у "Укрексімі" звичайним кредитчиком, але згодом почав працювати з ВІПами. Переходив на відповідні посади з одного банку до іншого, зараз працює незалежним членом у наглядовій раді "Марфін Банку".

Заробляв тим, що допомагав ВІПам отримати комплекс послуг. Валюта, РКО, сейфи, кредити, депозити. Паралельно (це важливо) - допомагав вирішувати приватні особисті питання керівників компаній. Зокрема, депозити, картки, перекази, сейфи, обслуговування родичів тощо. Серед його клієнтів - ВІПи з "Укрспецекспорту", "Укроборонпрому", "Нафтогазу", "Енергоатому", ДТЕКу, "Украфтодору", "Укрзалізниці", ММК ім. Ілліча, аеропортів Бориспіль та Жуляни, тощо. Які саме послуги надавав їм Федорущенко - можете собі уявити. Зазвичай це типовий пакет, який зветься "Партнерська програма".

Саме за такою партнерською програмою Федорущенко співпрацював з "Укргазом" з 2016 року. Тоді ВІПи, налякані "банкопадом", саме шукали надійний банк для своїх грошей. "Укргаз" - то є державний банк, тобто безпечний. Ось чому його програма "вистрілила". Зараз НАБУ каже про велику суму, нібито розкрадену в банка. Звісно, формулювання "вкрадені" вказує, що слідчі не розуміють сутності того, що саме вони розслідують. Або не хочуть розуміти. Гадаю, "розкраданням" вони звуть гроші, які передбачала партнерська програма. Ці гроші не розкрадені, це особливі умови співробітництва.

Чи може бути корисний слідству Федорущенко - не знаю. Напевно, що він приводив ВІПів та отримував за це комісійні. Напевно, пропонував від імені банку певні умови. Власне, рішення всередині "Укргазу" він не приймав. Але щось таке, мабуть, від нього хочуть почути. Заради цього погрожують зламати йому життя.

Звісно, показання у справі Шевченка стануть кінцем кінець професійної кар'єри Федорущенка. Бо він зробить найстрашніше для банкіра - розголосить таємницю свого клієнта. Наслідок такої дії - це вовчий білет до кінця життя. Нехай ти і законослухняний, але жоден банк не довірить тобі своїх клієнтів, особливо ВІПів.

Але Федорущенко - це вірна персона, аби на нього тиснути. Має четверо дітей, напевно не має великих статків, гроші треба заробляти. Отже, перспектива ув'язнення (якщо вірити прокурору) - страшна. Погрози (вони вочевидь є) потрапляють куди треба. Панове моралісти, ваша черга.

Загалом, рішення суду щодо Федорущенка справляє дивне враження. Начебто НАБУ/САП роблять усе, що зазвичай роблять силовики. Разом з тим, справа Шевченка вже давно перетворилася на політичну.

Бо одна річ - це розслідувати партнерську програму "Укргазу" від 2016 року. Інша справа - тримати цю справу у шухляді та активувати немов за командою "згори", аби змусити Шевченка піти з посади голови НБУ. А згодом почати репресії проти людей його команди з НБУ, "Укргазу" та частково "Укрексіму", масову "ощадизацію" та таке інше.

Тож не дивуйтеся, якщо епізод з Федорущенком розвиватиметься у дивний спосіб. Можливе усе, коли НАБУ перетворилося на кишеньковий орган Офісу президента. Гадаю, у цьому вже немає сумнівів після справ Пивоварського, Коболєва та Дихне, а також після виборів нового керівництва агентства.

Більше новин про: НАБУ Сергій Лямець