Журналіст Сергій Гузь прокоментував норми Закону України "Про медіа", згідно якому Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення стає новим державним органом цензури.
Свою думку журналіст висловив у соціальній мережі Facebook.
Знову про закон про медіа, продовжуємо розбирати ключові норми закону. Сподіваюся, що щира дискусія, хай вже і після прийняття закону, дозволить нам не лише більш детально розібратися в нормах, а, можливо, й узбезпечити від найбільш небезпечних положень. Адже ніхто не відміняв можливості внести до нього відповідні правки.
Частина 4. У чому логіка?
Найбільш незрозуміла для мене логіка статей 8 та 9 ЗУ "Про медіа", де прописані Стратегія діяльності Нацради та План реалізації Статегії. От саме так і називаються ці статті. Якщо ви їх почитаєте (посилання у першому коменті), то у вас теж виникнуть питання. Ну хоча б таке просте, чому Стратегія у цьому законі означає не досягнення якихось цілей (наприклад, в реалізації політики Нацради, як записано у пункті 1 статті 8 цього закону), а лише "забезпечення її (Нацради) основних повноважень, визначених цим законом…".
Все ж таки, мені здавалося, що Стратегія це про те, як Нацрада досягатиме цілей, прописаних у державній політиці щодо медіа. Але із Стратегією є і інші проблеми. Якщо повернутися до статті 6, де визначено хто і які повноваження має у державі, то ми побачимо один "дивний" момент. Слідкуйте за рукамі:
- Верховна Рада визначає засади державної політики у сфері медіа, і її законодавче забезпечення.
2. Кабмін забезпечує реалізацію засад держполітики.
При цьому передбачається, що це "забезпечення формування та реалізації держполітики" буде покладено на центральний орган виконавчої влади. Що за орган – у статті не зазначено.
3. Держрегулювання і контроль у сфері медіа – за Нацрадою.
По-перше, що це центральний орган, і чому його не зазначено прямо у цій статті закону? По-друге, чому тоді прописуються Стратегія та План реалізації Стратегії для Нацради, а не для органу центральної влади, який буде власне займатися "формуванням і реалізацією" держполітики?
Відповідь проста – бо цим органом буде власне сама Нацрада. Як мінімум зараз, поки у світлі голови не прийшла ідея створити інший центральний орган (адже можливість цього якраз і передбачена законом). Ну, наприклад, якщо Нацрада стане занадто некотрольована.
Але зараз виходить так, що саме Нацрада буде головним формувальником, реалізатором, регулятором та контролером державної політики у сфері медіа. Ба більше, саме Нацрада ще й складатиме собі стратегії та плани діяльності, за якими лише й можна буде проконтролювати (чи хоча б мати вигляд контролю) за її діяльністю.
І це при тому, що формально Нацрада має бути ще й незалежна від впливів влади, мати незалежність у фінансуванні – і мегаповноваження щодо впливу на діяльність медіа та безпосередньо журналістів. Чого раніше не мав жоден орган державної влади.
Якщо це не створення підвалин для нового органу цензури, так би мовити, його фундаменту, то що це – основи свободи слова? То чому вони тоді виглядають гірше, ніж було до появи цього закону?
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.