Туреччина з кінця 2022 року почала постачати Україні артилерійські боєприпаси з касетною бойовою частиною. Вони були виготовлені ще за часів Холодної війни, а з 2010 року є забороненими.
Про це пише видання Foreign Policy з посиланням на європейських та американських чиновників, обізнаних у цьому питанні.
Поставки так званих поліпшених конвенційних боєприпасів подвійного призначення (DPICM) почалися в листопаді минулого року. За словами співрозмовників агентства, Україна тривалий час просила США надати їй таку зброю.
Кожен такий боєприпас розкидає близько 88 дрібніших боєприпасів для ураження живої сили та бронетехніки на полі бою. Зазначається, що частина таких боєприпасів може не вибухнути, залишаючись лежати в землі довгі роки.
Саме з цієї причини США і відмовляли в передачі DPICM Україні. Американське законодавство забороняє експорт боєприпасів такого типу через їхню високу ймовірність підриву.
"Після того, як США відмовили в доступі до касетних боєприпасів, Туреччина виявилася єдиним місцем, де Україна могла їх отримати... Це просто показує, що навіть тоді, коли Туреччина в деяких відносинах уживається з Росією, вона стала справді важливим прихильником України у військовому плані", — сказав один зі співрозмовників агентства.
Достовірно невідомо, яку кількість DPICM Туреччина передала Україні. Видання зазначає, що в минулому два великих турецьких підприємства виробляли касетні боєприпаси для ствольної та реактивної артилерії.
Також у минулому США і Чилі передавали Туреччині свої касетні боєприпаси.
Foreign Policy надіслало запит щодо цієї інформації в посольство Туреччини у Вашингтоні та Міністерство оборони України, але не отримало жодних відповідей.
Касетні боєприпаси — різновид боєприпасів, під час розриву яких вивільняються боєприпаси меншого розміру (суббоєприпаси). Вони застосовуються для знищення особового складу або транспортних засобів.
Суббоєприпаси касетних боєприпасів можуть не завжди вибухнути та продовжувати залишатися на землі протягом тривалого часу.
Боєприпаси такого типу становлять високу небезпеку для цивільного населення, оскільки можуть продовжувати вбивати або завдавати травм через тривалий час після бойових дій.
Касетні боєприпаси заборонені міжнародною конвенцією, яку було ухвалено 2008 року. Станом на цей момент, 110 країн світу є учасниками конвенції та ще 123 держави світу — прихильні цілі конвенції.
Зазначимо, що Україна, Росія, Туреччина та США (фігурують у цій статі) відмовилася ставити підписи в документі.
Білим кольором позначено країни, які не є учасниками конвенції
Попри велику небезпеку для цивільного населення, Росія та Україна використовували касетні боєприпаси з початку повномасштабного вторгнення.
Неурядова організація Human Rights Watch, яка займається розслідуванням злочинів проти прав людини, зазначала у своїй доповіді, що Росія частіше за Україну використовувала касетні боєприпаси. При цьому неодноразово метою російських військових були цивільні цілі, зокрема, під час обстрілів Харкова.
Нагадаємо, 31 березня 2022 року Управління ООН з прав людини отримало доказ, що російські війська в Україні використовували касетні боєприпаси проти цивільних цілей.
Ми також повідомляли, що 2 липня 2022 року окупанти обстріляли Слов’янськ Донецької області з використанням касетних боєприпасів. Тоді 4 людини загинули та ще 7 отримали поранення.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.