Під завісу 2022 року парламент прийняв багатостраждальний закону "Про медіа". Проти нього виступала майже вся медійна спільнота, яка побачила у документі наступ на свободу слова. Верховній Раді у кінцевому варіанті закону довелося піти на певні поступки, щоб прибрати чи послабити найбільш одіозні новації. Проте питань щодо подальшої імплементації закону досі залишається достатньо. Свою оцінку даному документу в коментарі виданню "Главком" дав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
"Ми – за відкритий діалог з авторами та розробниками цього проекту, але, на жаль, його прийняття та обговорення не супроводжувалось бажанням авторів змінювати найбільш резонансні новели. Тому ми на це й реагували. Зокрема, однією з наших базових критичних позицій є регулювання телевізійним профільним регулятором, яким є Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, галузі друкованих ЗМІ", – зазначив очільник НСЖУ.
На його переконання всі проведені спілкою дослідження та опитування сотень редакторів газет засвідчують, що 95% керівників друкованих ЗМІ проти того, щоби їхнім регулятором була Нацрада. Відповідно, авторам законопроекту і владі варто було би з галуззю працювати та переконувати, чому обрана модель є ефективною. Цього не було зроблено.
Те саме в НСЖУ говорять й про регулювання онлайн-медіа. Необхідний діалог з колегами, які віддані професійній журналістиці і працюють в онлайні, і саме вони мають бути або ключовими двигунами цієї реформи, або принаймні ключовими експертами.
"Тепер про те, що ми отримали у фінальному варіанті. З самого початку позитивом законопроекту "Про медіа" була гармонізація із законодавством Європейського союзу. Це стосується профільної директиви ЄС про аудіовізуальні сервіси. Але імплементація цієї директиви, за висновками уряду, зайняла 10% положень законопроекту. 90% – це фактично українська конструкція, яку ми пропонували обговорювати і змінювати", – зазначив Сергій Томіленко.
Він наголосив, що позитивом є те, що автори змінили окремі положення версії законопроекту, яка з’явилася на початку 2020 року. Вони пом’якшили регулювання друкованих і онлайн-медіа, відповідно повноваження регулятора вже не такі категоричні та жорсткі.
"Ключове ж питання у тому, що до національного медіарегулятора має бути довіра як до політично незалежної інституції. Тому на сьогодні ключові дискусії якраз йдуть на тему: чи можна говорити, що вісім членів Нацради, які призначаються президентом і більшістю у Верховній Раді, більше дослухаються до галузі та совісті, ніж до представників влади", – констатував голова Нацспілки журналістів.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.