13 грудня 2022, вівторок, 06:00 1544 Погляд

Антон Кучухідзе: боротьба КРАІЛ за впровадження ДСОМ

Редактор: Антон Кучухідзе

фото UGC

Поділитись:
Скопійовано

Впровадження Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) сьогодні є одним із головних аспектів завершення реформи з легалізації азартних ігор в Україні. Як і ухвалення законопроєкту 2713-д, це є ключовою умовою для встановлення чітких та прозорих правил роботи в усіх сферах індустрії та для залучення західних інвесторів в Україну. Саме тому КРАІЛ сьогодні активно працює над тим, аби питання запровадження ДСОМ посідало пріоритетні позиції порядку денного Верховної Ради.

КРАІЛ домоглася того, щоб у парламенті знову почали всерйоз говорити про ДСОМ. З політичної точки зору – це прикладання вагомих зусиль, адже у воєнний час Верховна Рада точно має багато питань на порядку денному. Це відбувається не просто так, адже ДСОМ є важливою умовою не тільки розвитку, а й виживання легального ринку азартних ігор.

Річ у тому, що в оновленому законопроєкті 2713-д є положення: якщо ДСОМ не запровадять до квітня 2023 року, то буде введено додаткове 10% оподаткування для сфери азартних ігор. Тобто до всіх базових ставок оподаткування, які сплачує будь-який бізнес, додасться ще один податок у розмірі 10%. Також не треба забувати, що серед країн цивілізованої Європи (неадекватних сусідів-агресорів не беремо до уваги) – в Україні запроваджено найвищі ліцензійні платежі для гемблінгу.

Що це означає для ринку? Якщо спрощувати, то ситуація така: в несприятливих економічних умовах, викликаних спочатку пандемією COVID-19, а потім дуже погіршених війною, індустрія, яка існує всього два роки, піддається надмірному регуляторному та фіскальному тиску. І який би запас фінансової стійкості та організаційної адаптивності не мали ліцензіати, рано чи пізно він закінчиться, і тоді існування легального ринку гемблінгу опиниться під загрозою.

Розуміючи це, КРАІЛ докладає максимум зусиль, аби ДСОМ було нарешті запроваджено. І тут важливо розуміти, що ДСОМ – це насамперед технічне рішення. І якби КРАІЛ не мала на руках робочої версії програми для ДСОМ, вона б не пішла на таку ризиковану гру та не просувала це питання так активно. Існування технічного рішення для ДСОМ у своєму нещодавньому інтерв’ю підтвердив і голова КРАІЛ Іван Рудий. Воно реально є, залишились деякі технічні моменти, які треба доробити, й система буде придатною для тестування у форматі «держава – організатор азартних ігор».

Подібно до ДСОМ, затягується й ухвалення законопроєкту 2713-д. Півтора тижні тому Рада мала б проголосувати за 2713-д, але якісь «темні сили» завадили цьому. Під «темними силами» я, звичайно, маю на увазі лобістів та кураторів нелегального ринку, а також власників нелегальних гральних закладів та онлайн-платформ. Саме вони розповсюджують міфи про якісь там казкові пільги для легального грального бізнесу. Хоча насправді йдеться суто про впорядкування законодавства, яке дозволить зробити ринок більш цивілізованим та систематизувати надходження податків, зокрема й податок на GGR.

Аби запобігти нівелюванню досягнень реформи азартних ігор та не знищувати індустрію, яка приносить мільярди державному бюджету щорічно, потрібно якнайшвидше запровадити ДСОМ та ухвалити законопроєкт 2713-д. У гіршому випадку доведеться зіштовхнутись із надмірним навантаження на легальний сектор гемблінгу, який і без того переживає дуже непрості часи. Чи варто знищувати багатомільярдну індустрію, яка генерує тисячі робочих місць та сплачує купу грошей до держбюджету через інтриги «тіньовиків»? Питання риторичне.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»