Люди, як відомо, заледве передбачають свій емоційний стан. Але інтуїтивно ми вважаємо, що, знаючи заздалегідь, як неприємно стояти в переповненому вагоні метро чи обідати з родичами, нам буде легше це перенести. Насправді вірно зворотне.
Крім того, коли ми смакуємо задоволення, сила позитивних емоцій не знижується, а збільшується. "Знання не послаблює афект", - уточнюють співавтори дослідження Мінь Чжао і Клер Чхай зі Школи менеджменту при Університеті Торонто.
83 тайванським школярам, які відвідують позакласні заняття з ускладненою програмою для підготовки до ВНЗ, сказали, що їх затримають довше, ніж зазвичай. Одних при цьому попередили, що вони залишаться на зайву годину, а інших - ні. Потім школярів запитали, наскільки їм неприємна думка про додаткове навчання. Як і очікувалося, учасники першої групи висловили менше негативних емоцій. Після занять все було навпаки: члени першої групи відчували себе помітно гірше.
Під час подальших експериментів (учасникам експерименту крутили приємну і неприємну музику) дослідники отримали ті ж нелогічні результати. З очікуваннями збігалося тільки те, що неприємний "присмак", здавалося, триває довше приємного.
Автори пояснили цей психологічний сюрприз таким феноменом, як «гедоністичний контраст»: поточна ситуація вам подобається або не подобається завжди сильніше, ніж ви того очікуєте. «Відчуваючи щось приємне і водночас очікуючи неприємного майбутнього, люди, швидше за все, нагадують собі, як їм добре зараз, і отримують ще більше задоволення від поточної ситуації, - пишуть вчені. - І, навпаки, перебуваючи в неприємному становищі і очікуючи кращого майбутнього, швидше за все, люди розуміють, наскільки недобра їх поточна ситуація, від чого їм стає тільки гірше».
Можливо також, що це питання уваги. Попередні дослідження показали: коли ви зосереджуєтесь на болю, вам стає болючіше, і навпаки. Ймовірно, коли люди знають час завершення поточної події, вони ставляться до неї уважніше.
Третій експеримент підтвердив другу гіпотезу. Слухаючи приємне (фортепіанні сонати Моцарта) і неприємне (ввімкнутий порохотяг), люди знали, скільки часу залишилося до кінця. Це скорочувало задоволення від Моцарта і знижувало відразу до порохотяга, тому що увага відволікалася від звуків.
Нагадаємо, цієї зими вченим вдалося виявити жінку, яка в принципі не відчуває страху в різних загрозливих ситуаціях.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.