Головне наукове-експертне управління Верховної Ради знайшло багато неузгодженостей та оціночних суджень у прийнятому у першому читанні законопроєкті про медіа.
Про це свідчить висновок ГНЕУ, опублікований на сайті парламенту, передають Українськi Новини.
Зазначається, що сам законопроєкт являє собою консолідований акт регулювання діяльності суб’єктів у сфері медіа, внаслідок прийняття якого будуть визнані такими, що втратили чинність профільні закони "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", та яким вносяться зміни в біля 100 чинних законів.
Висновок до документа складається з 19 пунктів зауважень, деякі з яких складаються з багатьох підпунктів.
ГНЕУ акцентує увагу на наявності у законопроєкті недоліків, неузгодженостей, недоречностей та необгрунтованих нововведеннь. Так, зокрема, ГНЕУ робить зауваження щодо присутності в проєкті недоліків, які порушують принцип юридичної визначеності та не сприятимуть однозначному тлумаченню та застосуванню правових норм. Також частина положень проєкту виглядає неузгодженими між собою.
ГНЕУ відзначає, що в положеннях законопроєкту відсутнє чітке визначення строку повноважень членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а деякими новелами (п. 4 ч. 2 ст. 79), по суті, пропонується де-юре прирівняти процесуальний статус членів Нацради до статусу Президента України, прем’єр-міністра, суддів та суддів Конституційного Суду, що є некоректним і порушує права парламенту та його постійно діючих та тимчасових органів самостійно визначати осіб, що можуть бути присутніми на їхніх засіданнях. Також містяться зауваження до пропонованих змін до Кодексу адміністративного судочинства.
До того ж, ГНЕУ відзначає непритаманну для законів складність структури та змісту проєкту, бо він вирізняється зайвою громіздкістю та деталізацією, містить значну кількість статей, зокрема і з численними частинами, що занадто перевантажує його зміст та ускладнює сприйняття.
Згідно з висновком, реалізація пропозицій законопроєкту потребуватиме додаткових бюджетних видатків. Однак, всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України, ст. 91 Регламенту Ради, не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (з відповідними розрахунками).
Як повідомляли Українськi Новини, законопроєкт про медіа не підтримують переважна більшість редакторів друкованих ЗМІ.
Деякі медійники вважають, що законопроект у нинішньому вигляді є спробою запровадження цензури.
До того ж, 34 народні депутати з п’яти фракцій та позафракційні парламентарі просили спікера Руслана Стефанчука зняти з розгляду на найближчому пленарному засіданні цей законопроєкт, щоб гуманітарний комітет ще раз його розглянув і усунув усі небезпеки "розмінування культурного кордону з Росією".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.