18 серпня 2022, четвер, 08:54 3403 Погляд

Петро Пожарко: Ініціатори заборони хризотилового азбесту спираються на фейки та маніпуляції

Редактор: Микола Поліщук

Нещодавно в інтерв'ю на тему законопроекту 4142 Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, розвінчуючи фейки, не знаючи того, створив кілька фейків про азбест, вважає спеціаліст галузі – Петро Пожарко, виконавчий директор Асоціації "Українське хризотилове об'єднання".

За словами Радуцького, законопроект 4142 потрібен для імплементації законодавства України до європейських стандартів.

Насправді, це – маніпуляція. Жодний міжнародний документ, включаючи Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, Директиву 2009/148/EC та Регламент Європейського парламенту та Ради "Виробництво, розміщення та використання хімічних речовин у ЄС", не зобов'язує Україну заборонити використання будь-якого виду азбесту.

Відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Україна має наблизити національне законодавство у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності до сучасного європейського законодавства. Однак Угода прямо не забороняє виробництво та використання будь-якої хімічної речовини, включаючи хризотиловий азбест.

Виробництво, розміщення та використання хімічних речовин у ЄС регулюється Регламентом Європейського парламенту та Ради "Виробництво, розміщення та використання хімічних речовин у ЄС". Дійсно, додаток XVII до цього Регламенту містить, серед іншого, заборону на виробництво, розміщення на ринку та використання азбестових волокон, включаючи хризотилові волокна. Але! Ці правила застосовуються виключно до виробників та імпортерів хімічних речовин, які працюють у ЄС. Виробники та експортери країн, що не входять до ЄС, не несуть жодних зобов'язань. Цей Регламент також передбачає можливість внесення поправок до Додатка XVII шляхом ухвалення нових обмежень або зміни встановлених. Будь-яке рішення має враховувати соціально-економічні наслідки обмеження, включаючи наявність альтернатив. Докладніше – в інтерв'ю виконавчого директора Асоціації "Українське хризотилове об'єднання" Петра Пожарка та комерційного директора ТОВ "Краматорський шифер" Тараса Косцьов'ята.

За словами Радуцького, азбест на сьогоднішній день виробляється і не заборонений у 2-х країнах – росії та Казахстані.

А ось це – явний фейк. Сьогодні хризотил видобувається крім Казахстану та росії ще в Китаї та Бразилії, а матеріали, що містять хризотил, використовується в 60 країнах, у тому числі Китаї, Індонезії, Індії, Таїланді, В'єтнамі та інших – а це 2/3 населення планети. Крім того, використання азбестовмісних матеріалів високої щільності, включаючи шифер, не заборонено в США. Там заборонені тільки матеріали низької щільності, такі як гофрований папір, рулонний картон, комерційний папір, спеціальний папір, підлогова повсть, ізоляція азбестових трубопроводів та ізоляція азбестових блоків.

За словами Радуцького, на сьогоднішній день у світі зафіксовано 150 млн. осіб, які мають онкологічні захворювання легень, так званий азбестоз. Це навіть підтверджено офіційними цифрами ООН. Стверджується, що в Україні дуже багато людей, які хворіють на азбестоз.

Це теж фейк. Даних ООН про 150 млн. чоловік із азбестозом просто не існує. Азбестоз взагалі не є онкологічним захворюванням. Це різновид пневмоконіозу - захворювання легень, викликаних тривалим вдиханням виробничого пилу (азбестоз, силікоз, антракоз та ін.).

Більше того, в Україні відсутні достовірні національні медичні дані, що свідчать про негативний вплив використання матеріалів, що містять хризотил, зокрема шиферу, на здоров'я населення. З міжнародними роботами, що досліджували небезпеку хризотилу, можна ознайомитись на сайті stopzaboronushiferu.in.ua.

У 2004 році в Україні Інститутом медицини праці проводилися широкі дослідження атмосферного повітря та оцінка потенційного ризику застосування азбестовмісних виробів. Результати показали, що хризотиловий азбест та продукти, що містять хризотил, які використовуються у виробах на території України, не впливають на здоров'я людей та навколишнє середовище. Академік Кундієв, чиїм ім'ям названий Інститут медицини праці, свого часу висловлювався про безпеку шиферу та щодо використання хризотилу в Україні.

Крім досліджень, майже 100-річний досвід використання хризотилу на заводі "Краматорський шифер", що був заснований 1928 року, показує, що за весь час роботи заводу не зареєстровано серйозних захворювань від контакту з хризотилом, зокрема – азбестоз.

За словами Радуцького, завод "Краматорський шифер" не працює понад рік.

Це - фейк. За твердженням комерційного директора "Краматорського шиферу", Тараса Косцьов'ята, завод працював весь минулий рік і зупинив свою роботу 24 лютого 2022 року, коли росія напала на Україну. Зараз "Краматорський шифер", не виробляє шифер, але відпускає залишки продукції зі складу, допомагаючи нужденним і ЗСУ.

Сьогодні на підприємстві числяться 150 співробітників, яким продовжують виплачувати зарплату. Якщо завод закриється через заборону хризотилу, то без коштів на існування залишаться і співробітники, і їхні сім'ї – а це понад 600 осіб.

За словами Радуцького, у законопроекті немає статті, яка змушує людей зривати шиферний дах та стелити новий. У законопроекті забороняється використання, тобто, ви не купите азбестовий шифер.

Це - маніпуляція. Дійсно, у законопроекті 4142 заборона безпосередньо не встановлює зобов'язання заміни шиферної покрівлі, але якщо держава визнає шифер настільки "небезпечним" матеріалом, що його не можна навіть виробляти та використовувати, то що робити з усім масивом уже встановленої покрівлі в Україні у розмірі 1 млрд. м²? Маючи 60% покрівельного фонду у країні у вигляді шиферу, влада закладає “бомбу” у вигляді майбутніх видатків бюджету.

Під тиском громадськості та антиазбестових активістів влада буде змушена видаляти шифер із соціальних об'єктів та замінювати його на більш дорогу покрівлю, а також утилізувати шифер як небезпечний відхід. У разі визнання шиферу небезпечним матеріалом, зміниться і клас небезпеки з 4 на 1 з усіма наслідками, що з цього випливають – утилізувати шифер стане набагато дорожче, потрібно буде будувати більше полігонів поховання. Для порівняння, зараз бій шиферу є 4-м класом небезпеки (малонебезпечним) і не вимагає дорогого поховання на спецполігонах, а є звичайним будівельним сміттям.

За словами Радуцького, різниця у продажній ціні одного метра даху з натурального азбесту та штучного становить 10 грн. на метр.

Це - маніпуляція. По-перше, якщо хризотиловий шифер буде заборонено, то вартість безазбестового шиферу очікувано зросте.

По-друге, і це найважливіше – якість безазбестового шиферу радикально відрізняється в гірший бік від традиційного шиферу. Некоректно порівнювати вартість двох абсолютно різних за своїми характеристиками продуктів.

Як правило, азбест замінюється волокнами целюлози та полівіналкоголю, але целюлоза має слабку адгезію (зчеплення) з цементом, при цьому, як відомо, целюлоза вбирає вологу. Як наслідок, волокнистоцементна матриця стає набагато крихкішою, ніж традиційний шифер на основі хризотилу. Лабораторні випробування показують, що фактичне руйнівне навантаження у безазбестового шиферу в середньому на 40-45% нижче, ніж у шифера хризотилового.

На відміну від хризотилцеменного шиферу у такого продукту немає столітньої перевіреної історії використання, не відома його довговічність, оскільки його раніше масово не застосовували і не відомо, як матеріал поведеться в місцевих кліматичних умовах.

Безазбестовий шифер незважаючи на зовнішню схожість не може замінити споживчі якості традиційного шиферу.

Більше новин про: