В Україні через розорювання земель, урбанізацію, а тепер ще й воєнні дії стрімко скорочується чисельність комах-запилювачів. Кожна недозапилена квітка — це втрата майбутнього врожаю.
Таку думку в інтерв’ю AgroTimes висловив керівник ФГ "Широкоступ" Олександр Широкоступ.
"Ми кілька років поспіль втілюємо досить незвичайний, але дуже важливий проєкт, обладнавши "мініготелі" для запилювачів. Спочатку вивчили подібний досвід в Угорщині. Далі розробили власний план дій. На базі тракторної бригади розчистили майданчик, що пустував, прибрали бур’яни, підготували ґрунт для висіву медоносних трав, насінням яких забезпечила компанія Syngenta", — поділився досвідом він.
За його словами, для комах важливо організувати неперервний привабливий квітучий конвеєр, тому висіяли фацелію, буркун, люцерну, еспарцет, гірчицю, висадили павловнію.
При цьому фермер додає, що для гніздування диких бджіл та ос обладнали шість будиночків. Це фактично непотрібні колоди, що є у будь—якому господарстві, в яких просвердлили отвори різного діаметру. Розмістили їх у каркас під деревинним накриттям — це і є "готель" для комах-запилювачів. Планується розширення будиночків.
За період роботи заказника в господарстві в рази збільшилася чисельність запилювачів та ентомофагів (комах, що поїдають шкідників, зокрема попелиць). Середня врожайність при цьому зросла на 10%, а на полях, що ближче до заказника, бувало і по 20%. Покращилась і якість, зокрема, наповненість і маса насінин соняшнику.
"Звичайно, в Україні багато пасік, але для повноцінного запилення їх не вистачає, до того ж дикі бджоли краще і продуктивніше запилюють рослини, оскільки для харчування їм потрібен саме пилок, а не нектар. А за нинішніх обставин це питання ще критичніше.
Потрібно відновлювати чисельність диких запилювачів — бджіл та джмелів. Від цього виграють усі, адже збереження біорізноманіття по суті означає збереження життя. Краще запилимо рослини — більше отримаємо продукції, зможемо прогодувати більше людей. Це буде вигідно і людині, і природі", — каже Олександр Широкоступ.
Фермер підсумував, що в обробітку зараз має близько 3 тис. га. В сівозміні є озима пшениця, озимий ріпак, соняшник, кукурудза, ячмінь, горох, соя, цукровий буряк, гречка.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.