Місцеві радіостанції у Сватовому, Кремінній та на інших територіях України, розташованих у безпосередній близькості до фронту в зоні ООС, фактично припиняють існування. У Національній спілці журналістів України закликають владу до невідкладного втілення програми підтримки місцевих медіа.
Після окупації частини Луганської області російсько-терористичними військами з травня по серпень 2014 року колектив Сватівської ТРК залишався єдиним цифровим медіа, який висвітлював бойові дії на території регіону. Його передачі дивились мешканці Луганської області та двічі на тиждень – аудиторія обласного каналу "ЛОТ", а радіопрограми слухали жителі Сватового та прилеглих сіл.
На початку своєї діяльності ця ТРК була підпорядкована Сватівській районній раді, а після децентралізації перейшла у власність Сватівської громади. З 2004 року підприємство очолював Олексій Хомутов. У березні 2021 року сесія Сватівської громади звільнила його з посади директора ТРК.
Місяцем раніше,14 лютого, Нацрада анулювала ліцензію на мовлення Сватівській районній ТРК, яка виходила в ефір із позивними "Говорить радіо Сватове".
"Усі місцеві телерадіокомпанії – підприємства дотаційні, – пояснює Олексій Хомутов. – Без фінансової підтримки з боку засновника вижити їм неможливо, тому що реклама майже відсутня, а супутніх послуг небагато. Нам сказали, що утримувати, як це робила раніше районна рада, не зможуть".
Олексій Хомутов опікувався у Сватовому місцевим телемовленням, згодом радіо. Але у 2021 році змушений був звільнитися через брак підтримки ТРК місцевою владою.
Зараз, за словами колишнього керівника ТРК, Сватівська міська громада інформаційно підтримується на сторінці у фейсбуці та в роздержавленій газеті, яка має власний сайт. Він вважає, що кошти на утримання компанії можна було б знайти, якби місцева рада зрозуміла, наскільки це їй потрібно.
Ще одна проблема, яка призвела до припинення мовлення у Сватовому, – нестача кваліфікованих кадрів.
Виділяти чи не виділяти кошти на утримання телеканалів – це рішення місцевої влади, погоджується перша секретар Національної спілки журналістів Ліна Кущ. Але йдеться не лише про гроші.
"Колеги з багатьох регіонів скаржаться, що тамтешні органи місцевої влади переорієнтовуються на інші канали комунікації з громадою, – каже вона. – Мовляв, якщо захочемо, то викладем це відео у фейсбуці. Але фейсбук охоплює лише частину населення, яке має доступ до інтернету і вільно користується соціальними мережами. Це не інформування про діяльність влади. Виборці мають право вимагати від влади отримувати інформацію про її діяльність у тому вигляді і в той спосіб, який зручний їм. Хочуть через місцеву газету – влада повинна це забезпечити. Бажають через місцеву телерадіокомпанію – місцева влада повинна це врахувати".
Ліна Кущ зауважує, що зникають на Харківщині чи у Луганщині місцеві медіа і цю нішу заповнюють російські канали, або мовники з окупованої території.
Сьогодні у Луганській області лідером з передплати серед друкованих ЗМІ є "Сватівські відомості". Але лідируюча газета на прифронтовій території – це внесок в проукраїнську інформаційну політику винятково редактора газети, а не місцевої влади чи численних відомств, відповідальних в країні за інформаційну сферу
Андрій Крюков зауважує: непродумана політика на місцях призводить до непоправних втрат. Суспільство втрачає незалежні джерела інформування населення.
А тим часом медіаексперт Всеволод Чебодаєв ще у 2017 році відзначав тривожну тенденцію з трансляцією російських мовників у Харківській області. За його словами, прикордонні регіони давно випали з поля зору влади. Але сьогодні ситуація лише поглибилася.
"На фоні знищених комунальних радіостанцій, що транслювали чи мали транслювати Суспільне, у Балаклії, Близнюках, Сватовому, Кремінній, Умані, Зачепилівці і незрозумілої ситуації з радіо Нової Водолаги, приємним винятком є "Радіо Дружківка", яке збирається поширити свій ефір і на сусідні Покровськ і Торецьк", – пише він на своїй сторінці у фейсбук.
Влада має невідкладно підтримати місцеві медіа, які страждають від гострої економічної кризи. У Національній спілці журналістів України розроблена спеціальна Антикризова програма. Але від середини 2020 року в Уряді та Парламенті лише "беруть до відома" узагальнені пропозиції, які надійшли від 300 керівників місцевих газет і ТРК.
Ліна Кущ вважає, що держава має невідкладно виконати рекомендації парламентських комітетських слухань, які були присвячені саме українському мовленню на прифронтових територіях. Слухання відбулись у березні минулого року за участі представників уряду, органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій Донецької та Луганської областей, представників телерадіокомпаній, експертів.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.