Депутат Верховної Ради від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький виступає за запровадження податку на солодкі газовані напої.
Про це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі Телеграм, передають Українськi Новини.
"Моя позиція – левова частина цукрового акцизу має витрачатися на програми лікування та профілактики діабету (через збільшення фінансування НСЗУ), а також на здорове харчування школярів… Друге питання – як організувати ефективний контроль за сплатою акцизу?.. Для його обговорення ми обов'язково залучимо шановних колег з фінансового комітету Ради, але технічна сторона запровадження акцизу – не привід зупинитися і нічого не робити. Якщо 65 країн світу змогли ввести податок на солодкі газовані напої та відчути позитивний ефект, невже ми з цим не впораємося?" – написав Радуцький.
З його слів, в Ізраїлі податок почне діяти цього року, за напої із вмістом понад 5 г цукру на 100 г рідини потрібно додатково сплатити 1 шекель за літр (0,3 євро).
Також, з його слів, у Казахстані акциз на енергетики та солодке газування з 2023 року становитиме 20%, у 2024 – 35%, у 2025 – 45%.
"Країни вводять податок на солодкі газовані напої через те, що на відміну від цукру з продуктів харчування цукор з напоїв (особливо газованих) засвоюється занадто швидко, що перевантажує нашу підшлункову залозу та печінку, що з часом призводить до розвитку діабету, порушення роботи серцево-судинної системи, пошкодження кровоносних судин, ожиріння, захворювань шлунково-кишкового тракту", - написав Радуцький.
Він зазначив, що дуже часто у газованих напоях замість цукру використовуються синтетичні підсолоджувачі, а ще консерванти, барвники, ароматизатори.
"Згідно з доповіддю ВООЗ, збільшення ціни на солодкі напої навіть на 20% призводить до зниження їх споживання та сприяє переходу споживачів на більш здорові альтернативи. Наприклад, Латвія з 2002 року ввела податок на солодкі газовані напої, і там рівень їх споживання - один із найнижчих у Європі", - додав Радуцький.
Він повідомив, що більшість країн спрямовує зібрані шляхом акцизу кошти на фінансування системи охорони здоров'я або безпосередньо на лікування хвороб, спричинених зловживанням цукром.
"Приміром, у Польщі з 1 квітня цього (2021) року почав діяти податок на підсолоджені напої. Запроваджується додаткова плата у розмірі 0,15 євро за кожен літр солодкого напою. Влада планує завдяки податку зменшити витрати на лікування пацієнтів із цукровим діабетом. Сьогодні вони становлять близько 500 млн євро на рік", - повідомив він.
Радуцький додав, що, як свідчить досвід Франції, Великої Британії та інших європейських країн, виробники досить швидко адаптуються до нових правил – зменшують вміст цукру в напоях до рівня, що дозволяє уникнути сплати акцизу, отже негативний вплив на бізнес незначний.
Голова комітету Ради з охорони здоров'я підкреслив, що згідно з дослідженнями, третина українських дітей п'є солодке газоване часто, більш як дві третини батьків не заперечують, щоб їхні діти вживали газовану воду і солодкі пакетовані соки.
Також він зазначив, що цукровий діабет в Україні активно "молодіє", в останні роки спостерігається значний приріст захворюваності серед дітей шкільного та дошкільного віку, хоча у 80% випадків розвитку діабету можна запобігти завдяки правильному харчуванню.
Як повідомляли Українськi Новини, в Україні запустили реформу шкільного харчування з січня, в рамках якої шкільні заклади зобов'язані зменшити кількість цукру в 2-2,5 раза – до 7,5 г на один прийом їжі.
У вересні з початку навчального року в Україні частково запустили реформу шкільного харчування. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, з 1 вересня енергетична цінність та калорійність їжі у школах має відповідати віковим потребам учнів, а планування калорійності їжі на кожен прийом залежить від режиму харчування.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.