Громадська орагнізація "Національна рада з безпеки дорожнього руху" провела круглий стіл у пресцентрі інформаційного агентства "Українські новини" щодо впровадження законодавчих ініціатив з безпеки дорожнього руху, під час якого було зазначено, що головна функція державного регулятора – не покарати, а запобігти вчиненню правопорушення.
Голова ГО "Національна рада з безпеки дорожнього руху" Андрій Мокан повідомив, що фонд безпеки дорожнього руху складає 3,4 млрд гривень, 40% йде на безпеку, 30% – в основний фонд "Укрінфопроекту", 20% – на ремонт шлюзів річки Дніпро, 10% – на оновлення рухомого складу "Укрзалізниці".
Депутат Верховної Ради від партії "Слуга народу" Павло Фролов розповів, що за 2020 рік 2 554 людини загинули через ДТП "Кожні 15-20 хвилин в Україні відбувається ДТП з потерпілими і держава, політики мають зробити все, для того, щоб якомога швидше прийшли до тих показників смертності, аварійності на дорогах, які мають Швеція, Німеччина і всі європейські країни", – зазначив Фролов.
Він додав, що Україна – остання країна в Європі, що запровадила камери фото- і відео фіксації на дорогах. В тих місцях, де вони встановлені, кількість ДТП з потерпілими і загиблими зменшилась у 3 рази. Також він вважає важливим впроваджувати можливість фіксувати порушення правил дорожнього руху водіями. Такий законопроект наразі розглядається у Верховній Раді. Так, одним дотиком до відереєстратора водій зможе передавати дані про порушення у поліцію. Водій має мати стаж від 3 років.
Мокан відмітив, що люди користуються додатками на телефон, що попереджають про наближення камер фіксації.
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції Олексій Білошицький заявив, що вони не приховують камери, а їхня сутність у тому, аби водії зменшували швидкість. Тому він не бачить проблем у тому, що водії користуються гаджетами для телефонів. Вони і так виконують свою функцію.
Окрім цього, Фролов виступає за впровадження в Україні фінансування заходів, спрямованих на підтримку заходів безпеки дорожнього руху, за рахунок порушників ПДД. Він вважає, що 50% від штрафів мають спрямовуватись на такі заходи.
Радник міністра внутрішніх прав Ігор Діденко вважає, що в Україні мають розглядатися, зокрема, законопроекти щодо середньої швидкості руху, нарахування штрафних балів.
Голова ГО "Національна рада з безпеки дорожнього руху" Андрій Мокан підкреслив, що головна функція державного регулятора – не покарати, а запобігти вчиненню правопорушення. "Європейська практика показує, що є статистичний показник безпосередньо фізичних осіб, які чітко і систематично порушують правила дорожнього руху, зокрема, швидкісний режим. І представники держави, тобто це Національна поліція, в нашому випадку, беруть на контроль цих громадян і навіть у телефонному режимі з ними зв'язуються і проводять профілактичну роботу".
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції щодо нарахування штрафних балів додав, що є ряд порушників, у яких в рік може бути по 30 порушень, і стандартне покарання на них не діє: "Вони прийняли цю відповідальність як щось належне, і виховного впливу немає ніякого. А от штрафні бали, коли є лік тим порушенням, такий водій за наслідком набрання цих балів, повинен довести суспільству і іншим учасникам дорожнього руху, що він чи вона є адекватним і готовим до співвикористання дорожньої інфраструктуру і керування автомобілем".
Також Білошицький нагадав, що наразі поліція може швидко перевіряти водіїв на предмет алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних приладів "Драгер". Окрім цього, на сьогоднішній день у водіїв також можуть перевірити вміст наркотичних засобів за допомогою експрес-тесту за його згодою. Раніше це можливо було зробити лише у закладах охорони здоров'я.
Білошицький згадав про одну з наймасштабніших ДТП у 2021 році. Так, 7 грудня поблизу Киселівки Чернігівського району зіткнулися рейсовий автобус і вантажівка. Внаслідок ДТП 13 людей загинули та ще 7 отримали травми. Білошицький повідомив, що у поліції є питання до стану гуми у транспортних засобів, дорожнього покриття на місці ДТП, а також перевезення пасажирів переобладнаними транспортними засобами – вантажні засоби, так звані буси, перебудовані на пасажирські без дотримання норм безпеки: "В подальшому при потраплянні у дорожньо-транспортну пригоду такі транспортні засоби стають смертельно небезпечними. Тому що сидіння, встановлені у кустарних умовах, складають, відбувається ефект доміно, коли пасажири фактично давлять інших пасажирів, тому що сидіння зриваються з місць скріплення".
Білошицький підкреслює, що переобладнані транспортні засоби не мають бути допущені до перевезення пасажирів. Наразі, до певних маршрутів, особливо міжнародних, міжобласних не допускаються такі засоби. Але люди намагаються "обходити" цей момент шляхом подачі документів як про не переобладнаний засіб або завезення його з-за кордону як пасажирський, незважаючи на його перероблення.
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції виступає за перегляд санкцій за порушення. Так, наприклад, за експлуатацію технічно несправного автомобіля загрожує 340 гривень штрафу, якщо це пасажирський транспорт – 680 гривень. Тобто ці штрафи перевізники готові заплатити, щоб не вживати заходів для покращення стану транспорту.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.