20 грудня 2021, понеділок, 17:11 2409

50% ліцензійних платежів від наземних ігрових залів залишається у місцевих бюджетах

Ирина Мороз

50% ліцензійних платежів від наземних ігрових залів та казино залишається у місцевих бюджетах.

Про це повідомили учасники грального ринку під час круглого столу "Актуальні тенденції розвитку грального бізнесу в Україні" у пресцентрі Українських Новин.

"Важливо розуміти, що 50% усіх ліцензійних платежів ідуть до місцевих бюджетів. Ми за 2021 рік зробили понад 600 млн гривень ліцензійних платежів. І половина від цієї суми, понад 300 млн гривень, пішли до місцевих бюджетів. І у них немає обмежень щодо їх використання. Гроші можна направити на благоустрій", - сказав Андрій Єфремов, директор юридичного департаменту First.

З його слів, міста розвиваються та стають привабливими для людей.

"За рік зробити 300 млн для місцевого бюджету – це велике значення. Ми віримо та сподіваємося, що закон про податкове законодавство буде прийнято. Нам із коефіцієнтом "3Х" дуже складно конкурувати з нелегальними залами", - додав Андрій Єфремов.

У свою чергу Тарас Шурубор, CEO PIN-UP.UA, зазначив, що крім місцевих бюджетів, гральний бізнес допомагає розвиватися суміжним із ним сферам бізнесу.

"За фінансовими, потенційними та реальними інвестиціями хотілося б проговорити сфери. Є багато видів змагань, таких як олімпіада, єврокубки та інші. На їх проведення витрачаються великі гроші. Але ці події бувають раз на 10-20 років, а деякі – раз на 100 років. Чому я проводжу таку аналогію? Якщо подивитися на ту сферу, в якій ми працюємо і запускаємо, то тут, безумовно, у 10-15 разів більше сфер, що розвиваються перманентно доти, доки цей ринок працює та розвивається в Україні", - наголосив він.

Тарас Шурубор назвав послуги, які фінансує потенційний організатор азартних ігор.

"Якщо ми говоримо про іноземні компанії – це наймання бізнес-консультантів. Наймаються юристи для оформлення повного пакета документів для отримання ліцензії (юридичний супровід триває мінімум 3-4 місяці), персонал у свою компанію. Якщо говорити про наземних організаторів – це укладення договору на оренду, відповідно, орендні платежі готелю", - сказав він.

Крім того, він назвав витрати потенційного організатора азартних ігор на ремонт у готелі з можливістю стати претендентом на отримання ліцензії, закупівлю грального обладнання, налагодження софту (внутрішньої онлайн-системи), фінансування рекламних маркетингових кампаній, фінансування PR-кампаній, спрямованих на підвищення впізнаваності бренду.

"Це також спонсорські контракти, закупівля форми для співробітників, проведення масштабних заходів, присвячених відкриттю закладу або популяризації бізнесу, розширення послуг ресторанного бізнесу в ігрових закладах, благодійність гемблінгових компаній", - додав Шурубор.

Крім того, оператори азартних ігор покращують інфраструктуру міст за такої необхідності, фінансують програми соціальної відповідальності.

"Це неповний перелік витрат, які несе легальний організатор азартних ігор. Відповідно, можна зробити висновок, наскільки багато сфер охоплює гральний бізнес і в скількох сферах генерується дохід і сплачуються податки", - підсумував він.

Як повідомляли Українські Новини, UGC – всеукраїнська профільна гемблінгова громадська спілка, яка прагне об'єднати всю легальну гральну індустрію в єдиний голос для забезпечення стабільного та ефективного розвитку грального бізнесу в Україні.

UGC виступає головною платформою для комунікації між державою та всією легальною гемблінг-індустрією.

Станом на сьогодні UGC вже налічує 22 легальних організаторів азартних ігор, громадських організацій у сфері гемблінгу та представників ЗМІ.

Джерело : Українські новини