Економіка 2024-08-15T06:19:16+03:00
Українські Новини
Завдяки селекції Україна експортує 50 млн тонн зерна, – президент НААН Ярослав Гадзало

Завдяки селекції Україна експортує 50 млн тонн зерна, – президент НААН Ярослав Гадзало

Ярослав Гадзало, Аграрії, Ануш Балян
Ярослав Гадзало. Фото: пресс-сулжба НААН
Ярослав Гадзало. Фото: пресс-сулжба НААН
  • Скопійовано

Завдячуючи досягненням вітчизняних селекціонерів та унікальному генетичному банку рослин українська аграрна наука займає провідні позиції у світі, а виробництво та експорт сільгосппродукції – невпинно зростають. Адже запорукою розвитку агросектору є тісна співпраця сільгоспвиробників із науковцями аграрного профілю, вважає президент НААН України, академік Ярослав Гадзало.

Як зазначив президент НААН, щороку Україна нарощує обсяги виробництва аграрної продукції, зростають валові збори зерна. Такою динамікою держава завдячує, зокрема, селекційним технологіям та діяльності вчених, які займаються насінництвом

"За роки Незалежності України виробництво продукції рослинництва в Україні зросло майже на 140%. Відповідно збільшується експорт аграрної продукції і, як наслідок, валютні надходження – сьогодні це понад 22 млрд грн", – коментує пан Гадзало.

За словами науковця, урожайність багатьох культур в Україні вища, ніж у більшості європейських країн.

"Україна є одним із провідних постачальників аграрної продукції на світовому ринку. Ми входимо в п’ятірку кращих у світі за реалізацією соняшникової олії, кукурудзи, ячменю, інших культур. Україна експортує понад 50 млн тонн зерна", – додає він.

Україна також активно експортує насіння зернових. У багатьох країнах використовують вітчизняні гібриди. Це – наслідок плідної співпраці НААН із науковими установами 80 світових держав.

Близько 30% співробітників Академії складає молодь – стипендіати Кабінету Міністрів, Верховної Ради, аспіранти й докторанти НААН, які працюють пліч-о-пліч з видатними науковцями старшого покоління.


Завдяки величезній інтелектуальній і науковій базі, яка сформувалася у НААН, новітнім генним технологіям вітчизняні науковці мають можливість швидко продукувати нові високоврожайні сорти зернових та гібриди, які є стійкими до багатьох факторів.

"Ми вдячні сьогодні і Президенту, і Уряду, і депутатам ВР за бюджет-2022, де збережені цифри 2021 року, але є збільшення на суму, що враховує індексацію зарплати. Але ми маємо розуміти стан аграрної науки. Якщо протягом 30 років фінансувалося 48-50%, а у 2021-2022 році на рівні 52% від потреби тільки на зарплату, то решту 48-50% учені мають заробити самостійно", – зазначив пан Гадзало.

На думку президента НААН, державі необхідно підтримати напрямки, пов’язані з покращенням родючості ґрунтів. Наразі науковці завершують розробку програми посіву сидеральних, поукісних та пожнивних культур.

"Це – всесвітньо відома технологія, розроблена вченими. Ця схема має бути поновлена для того, щоб можна було збагатити ґрунт органікою й покращити його якості", – підкреслив він.

Ярослав Михайлович також зауважив, що більшість посівів озимих зернових культур наразі перебуває у задовільному стані. Відтак, за відсутності погодних катаклізмів узимку, наступного року Україна може розраховувати на збереження високої динаміки врожаїв.

Підпишіться на розсилку найважливіших та найцікавіших новин
Виходить в кінці дня, читання займає 5-7 хвилин
  • Скопійовано
ПОДЯКУВАТИ

Новини

ok