Міжнародне товариство з прав людини (МТПЛ) взялося відслідковувати справу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо українського бізнесмена Володимира Галантерника.
Про це повідомив Інформаційно-аналітичний центр МТПЛ.
У МТПЛ розповіли, що були присутні під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) 9-10 листопада, де розглядалося клопотання НАБУ щодо проведення спеціального досудового розслідування щодо бізнесмена.
"Особливістю даного процесу є спірний момент щодо повідомлення самого В.І. Галантерника про підозру в інкримінованих йому злочинах і набуття ним статусу підозрюваного. Чітка відповідь на це питання, що не викликає сумнівів, є важливою умовою для проведення спеціального досудового розслідування", - сказано у звіті експертів.
У МТПЛ підкреслили, що детективи НАБУ достовірно знали про місцезнаходження Галантерніка у Великій Британії та консульському обліку в Ізраїлі, але замість того, щоб у законний спосіб повідомити його про підозру, детективи почали розсилати підозру на українські адреси, у тому числі нежилих приміщень, що не мають жодного відношення до бізнесмена.
"На момент складання повідомлення про підозру В.І. Галантерник не проживав на території України. Слідчі органи були повідомлені про його фактичне місцезнаходження на території Великої Британії та перебування на консульському обліку в Ізраїлі. Як з'ясувалося, детективи НАБУ надсилали повідомлення про підозру В.І. Галантернику на українські адреси, хоча сам він у письмовій формі повідомляв слідчі органи про місце свого проживання за кордоном, крім того, одна з адрес, на які надсилалося повідомлення, є адресою нежитлового приміщення, яке апріорі не може вважатися місцем проживання.
Адвокати надали свідчення того, що В.І. Галантерник з 2017 року не володіє нерухомістю та не має фактичного місця проживання в Україні, а люди, які мешкають за сусідству із зазначеними детективом, підтвердили письмово, що там більше 5 років ніхто не проживає", - повідомили в МОПЛ.
Експерти вважають, що детективи НАБУ та суддя ВАКС, яка надала дозвіл на спеціальне досудове розслідування щодо Галантерника - грубо порушили норми Конвенції та міжнародні зобов'язання України, "забувши" повідомити Велику Британію та Ізраїль про повістки бізнесмена.
"Згідно з міжнародними зобов'язаннями України (які також поширюються на Велику Британію та Ізраїль), у разі з В.І. Галантерником вручення повісток має здійснюватися представниками країни, в якій він перебуває (ст. 7 Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах). Для цього українська сторона повинна була направити компетентним органам Ізраїлю та/або Великобританії відповідні повістки, однак ніякої чіткої інформації про спроби вручити В. І. Галантернику повістку через компетентні органи вищезгаданих країн спостерігачам МТПЛ отримати не вдалося, таким чином можна поставити під сумнів виконання повідомлення особи про підозру та дотримання її права на доступ до правосуддя", - пояснили в МОПЛ.
Окремо експерти відзначили той факт, що НАБУ надало ВАКС недостовірні дані про нібито міжнародний розшук Галантерника, хоча насправді бізнесмен не перебуває в базах розшуку.
"Експерти МТПЛ вважають за необхідне зазначити, що сукупність заяв, на які спирався детектив у своєму обґрунтуванні необхідності проведення саме спеціального досудового розслідування, є досить хиткою. Викликають побоювання в об'єктивності та повноті розгляду суддею клопотання і той факт, що її не зацікавило питання чому слідчі органи навіть спробували відправити повідомлення про підозру В.І. Галантернику на надані їм адреси там.
У зв'язку з цим рішення судді про задоволення клопотання детектива про проведення спеціального досудового розслідування щодо людини, яка, судячи з об'єктивної оцінки спостерігача МТПЛ, не ховається та готова через адвокатів інформувати про свої пересування, викликає сумніви в неупередженості (у розумінні п. 1 ст. 6 ЄКПЛ). Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" неупередженість має визначатися, у тому числі, відповідно до об'єктивного критерію – чи були в судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви у процесі прийняття рішення.
Незалежно від того, чи будуть надалі під час судового розгляду виявлені порушення права на справедливий суд, ігнорування норм КПК (у частині проведення спеціального досудового розслідування щодо особи, яка не ховається від слідства) та міжнародних норм на етапі досудового розслідування може поставити під сумнів рішення суду по суті", - наголосили у МТПЛ.
Довідка
МТПЛ створено членами Міжнародного товариства прав людини та експертами Центру громадянського розвитку для роботи у сфері дотримання верховенства права та права на справедливий суд. ІАЦ здійснює моніторинг судових засідань у Вірменії, Бельгії, Україні та Франції.
Завдання Центру – виявлення порушень Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Результати моніторингу фіксуються у звітах спостерігачів та річних доповідях.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.