Податкове навантаження на гральний бізнес досить високе і потребує змін, – представники ринку

Податкове навантаження на гральний бізнес досить високе і потребує змін.

Про це повідомили представники бізнесу під час круглого столу "Актуальні тенденції розвитку грального бізнесу в Україні" у пресцентрі Українських Новин.

Владислав Кувичкін, керівник юридичного департаменту FAVBET, зазначив, що тема оподаткування вже перезріла, всі про неї говорять.

"Всі ми очікуємо на ухвалення змін до Податкового кодексу, які допоможуть привести сюди іноземних гравців… У ЗМІ постійно циркулює така позиція, що ухвалення 2713-д суттєво скорочує або занижує податкове навантаження на операторів азартних ігор. Не вірте цим фейкам", - сказав він.

Зі слів Кувичкіна, якщо говорити про операторів азартних ігор, то, порівняно з іншими видами бізнесу, він несе ще додаткове навантаження.

Це ліцензійні платежі, які є одними з найвищих в Європі.

І другий – це податок GGR.

З його слів, правильно рахувати податкове навантаження виключно в прив'язуванні суми податкового платежу до податкових ставок.

У європейських країнах із високим рівнемоподаткування критики легалізації азартних ігор забувають про одну важливу деталь – вартість ліцензії в 400 разів менша, ніж в Україні.

Своєю чергою, Андрій Єфремов, директор юридичного департаменту First, зазначив, що за трохи більше ніж рік функціонування ринку азартних ігор держава насправді отримала понад 30 млрд гривень.

"Ця сума включає і надходження від ліцензійних платежів, і всі ті гроші, які легальні організатори азартних ігор заплатили у вигляді податків на прибуток, податків за найманих працівників, ПДВ, а також платежів, пов'язаних з орендою приміщень тощо. Як бачимо, сфера азартних ігор генерує значні доходи до державного бюджету. Водночас вона має потенціал приносити державі набагато більше", - сказав він.

Єфремов висловив сподівання, що найближчим часом буде ухвалено законопроєкт 2713-д з відповідними поправками та вирішено юридичну колізію з призначенням членів КРАІЛ.

Ці кроки забезпечать зрозумілі правила гри для іноземних партнерів, які не лише інвестуватимуть в український ринок азартних ігор і створюватимуть робочі місця, а й сплачуватимуть тут податки, а отже, збільшуватимуть доходи державного бюджету.

З його слів, податкове навантаження на гральний бізнес є дуже високим.

Організатори азартних ігор сплачують велику кількість податків:

• 18% на прибуток
• 22% ЄСВ
• GGR від 10% до 18%
• 19,5% податку на виграш гравця
• 20% ПДВ за суміжні контракти за різними напрямками, пов'язаними з організацією та проведенням азартних ігор.

І це не враховуючи найдорожчі ліцензійні платежі в Європі.

Виходячи з цього, податкове навантаження на гральний бізнес має бути знижено, інакше його функціонування буде нерентабельним.

Як повідомляли Українські Новини, раніше Комісія з регулювання азартних ігор повідомила, що виявила 1000 вебсайтів і 100 гральних закладів, які надають послуги без відповідної ліцензії.

Раніше КРАІЛ створила реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.