Противники легалізації гемблингу в Україні знову підіймають голову. Тіньовики, популісти та політичні невдахи намагаються використовувати тематику лудоманії не для допомоги людям, а з метою просування своїх тіньових інтересів.
Дуже слабким виглядає дискурс противників легалізації азартних ігор, коли вони говорять про лудоманію. Дуже знаково, що дана тематика отримала широке висвітлення в ЗМІ тільки після того, як відбулася реформа з детінізації грального ринку. На чиєму боці популісти? Здогадатися дуже просто: вони підтримують тіньовиків та політичних невдах, але не цивілізовану державну політику, яка проводиться в Україні.
Дивно, що ці "бійці" за мораль мовчали більше ніж 11 років, коли ринок був "закритий". Коли існували без жодного контролю держави понад 5 тис нелегальних залів, всі зберігали тишу. Чому тоді не хотіли захистити лудоманів? Чому тоді ці популісти не хотіли придумати механізми допомоги таким людям? Чому весь цей час не закривали зали, куди запрошували лудоманів та дітей "пограти"? Що тоді заважало, чому совість тоді мовчала і легше було нічого не помічати?
Тільки держава почала наводити порядок, і на тобі - крики моралістів. Всі якось забувають, що цілями легалізації азартних ігор були не тільки наповнення бюджету, а захист громадян та боротьба з корупцією. Це підказка тим "експертам", які так багато розповідають про цінності.
Політикани розповідають, що у нас начебто майже половина країни лудоманів. Будь-який факт можна виміряти кількісно. За різними офіційними та інсайдерськими даними, за перший місяць оперування грального ринку було зафіксовано 3 звернення в КРАІЛ з проханням самообмеження, а також 4 звернення безпосередньо до організатора азартних ігор. Останні 4 були задоволені, а 3 людини, які звернулися в КРАІЛ не пройшли повну процедуру подачі заявки на самообмеження.
Всього 7 звернень, й це половина країни? Я абсолютно не дивлюся на гемблінг індустрію через рожеві окуляри, й весь світ разом з легальним гральним бізнесом розвиває величезну кількість проектів з протидії проблемам лудоманії, розробляють різні соціальні програми щодо запобігання проявам гральної залежності серед молоді, проводять різні акції. Тобто, за класичним сценарієм розвитку, дана індустрія існує тільки при одночасному високому рівні соціальної відповідальності й держави, й операторів, й суспільства.
Жодна держава у світі, жоден легальний організатор гемблінгу не хоче залучати в гру проблемні особи. Бо одні та інші ризикують діловою репутацією, й ставлять під удар можливість існування соціально відповідального бізнесу як такого.
Україна, не виняток, у нас крім тіньовиків ніхто навіть не думає збагачуватися за рахунок лудоманів. Бізнесу проблеми не потрібні, а інституту держави потрібна ефективна реформа, а не масова соціальна проблема. Саме тому, профільний закон створив механізми захисту для людей, які страждають гральною залежністю: тепер сама людина може себе обмежити, або ж це можуть за нього зробити члени родини першої лінії споріднення, або ж через судове рішення. В період "закриття грального бізнесу" таких механізмів просто не існувало. Тепер залишилося суспільству навчитися цими юридичними можливостями користуватися.
Шановні читачі, якщо ви знаєте ігроманів, або бажаючих себе обмежити в участі азартних ігор, або ж у вас є підозра, що хтось із ваших близьких не вміє проводити час в легальних гральних закладах, то можете звернутися в Комісію з азартних ігор або до легального організатора азартних ігор, й все буде зроблено: людині буде обмежено доступ до гри.
Лудоманія - це проблема людської природи, і зазвичай про хвороби або психологічні розлади голосно не кричать, ними адекватні люди займаються, працюють над вирішенням проблеми та приведенням себе в нормальний стан. Тим, хто любить медіа хвилі розганяти на тему гральної залежності, можу їм порадити, щоб не втрачали людське обличчя: на проблемах людей, профі з репутацією не наживаються, краще допоможіть вчинком людині, у якої є відповідні питання. Так ви покажете свою соціальну відповідальність, а не фейкові крики.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.