Економіка 2021-05-06T04:02:26+03:00
Українські Новини
В Україні майже рік не працює жоден фінстімул для декарбонізації промисловості, - ЗМІ

В Україні майже рік не працює жоден фінстімул для декарбонізації промисловості, - ЗМІ

Денис Морозов, Дмитро Кисилевський, Інтерпайп сталь, Зелена металургія

В Україні вже майже рік не може запрацювати жоден фінансовий стимул для декарбонізації промисловості. У той же час на початку квітня 2021 року Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів презентує проєкт другого Національного визначеного внеску (НВВ2), за яким планує скоротити викиди парникових газів на 65% в порівнянні з рівнем 1990 року.

Про це пише видання "Економічна правда" в статті "Зелена металургія: чому в Україні не працює жоден фінансовий стимул для декарбонізації промисловості".

Як зазначає видання, мінімальний обсяг інвестицій для всіх секторів української економіки становить 102 млрд евро до 2030 року. Проте джерела фінансування в документі не вказані. Отже, промисловці лишилися наодинці з проблемою декарбонізації, їм не запропонували жодного фінансового стимулу.

"Українські металурги мають подолати довгий шлях до вуглецевої нейтральності. Утім, практика розвинених країн – Японії, Австралії, Великобританії – показує, що без фінансових стимулів держави процес декарбонізації не зрушить з місця", - говориться в статті.

Зараз в Україні єдиним законодавчо закріпленим стимулом для металургії зменшувати викиди СО2 є норми про зелену електрометалургію. Для підприємств, викиди СО2 яких відповідатимуть європейським цільовим показникам – до 250 кг СО2 на тонну сталі, надаватиметься невелика знижка на електроенергію, приблизно 5-7%. Однак, з моменту ухвалення цієї норми минув майже рік, а уряд досі не спромігся розробити підзаконні акти для її реалізації. Тому навіть цей єдиний стимул в Україні не запрацював.

За словами фахівчині з питань кліматичної політики Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анни Акерман, перешкодою для "озеленення" металургії в Україні є слабка державна екологічна політика.

"Якби екомодернізація була реальним пріоритетом, уряд мав би стимулювати промисловців", - додає заступник голови комітету Верховної Ради з питань розвитку економіки Дмитро Кисилевський.

У публікації наголошується, що Україна має успішні приклади такої екологічної модернізації, що відповідає вимогам European Green Deal. Її приватні інвестори робили самостійно. У Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій областях працюють п'ять електросталеплавильних підприємств, побудованих 10-15 років тому. Це "Інтерпайп сталь", "Електросталь", "Енергомашспецсталь", "Дніпроспецсталь" та "Азовелектросталь".

Денис Морозов, перший заступник генерального директора "Інтерпайпу", розповідає, що компанія зробила найбільшу екологічну інвестицію в українську промисловість за роки незалежності країни.

"Це будівництво інноваційного електросталеплавильного комплексу "Інтерпайп сталь" із суміжними виробництвами загальною вартістю 1 млрд дол, який відповідає всім екологічним вимогам Євросоюзу. Новий завод дозволив закрити застаріле, екологічно брудне мартенівське виробництво сталі", – стверджує він.

У результаті, за словами Морозова, викиди СО2 знижені в десять разів, споживання газу – у вісім разів.

"Показово, що в туристичному центрі Італії, місті Удіне (10 км від Венеції), розташований метзавод, який є абсолютним аналогом "Інтерпайп сталі". Він не відлякує туристів і не впливає на навколишнє середовище. Можливо, в Україні згодом буде ще кілька таких "венецій", але з халатним підходом уряду до фінансових стимулів екомодернізації доведеться чекати вкрай довго", - констатується в публікації.

Як повідомляли Українські Новини, Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України наголошує на необхідності створення фонду, який зможе залучати кошти для стимулювання екологічної модернізації підприємств.


Новини

ok