Перший заступник керівника САП Максим Грищук, який ніколи не був прокурором у справі Роттердам+ і не бачив жодного документу, прийняв постанову про скасування закриття справи напередодні співбесіди на посаду керівника САП. Про це заявила адвокат НКРЕ Ірина Одинець на своїй сторінці в Фейсбук.
"І це навряд чи збіг, адже ще кілька місяців тому позиція прокурора у цій справі була протилежною", – підкреслила вона.
Вона повідомила, що після закриття справи Роттердам+ 27 серпня 2020 року, НАБУ звернулося до САП і Генерального прокурора зі скаргою на таке рішення.
"Тодішній виконуючий обов'язки керівника САП і перший заступник керівника САП 4 вересня 2020 Максим Грищук написав рапорт на Ірину Венедіктову про те, що у нього немає повноважень скасувати закриття справи Роттердам+. У рапорті він і Конституцію згадав, і ч.6 ст. 36 КПК процитував, і про закон "Про прокуратуру" не забув і навіть написав: "Не будучи прокурором в кримінальному провадженні, перший заступник керівника САП ОГП або навіть виконуючий обов'язки керівника САП взагалі не має доступу до відомостей конкретного кримінального провадження по ЕРДР і немає навіть технічної можливості скасувати вказане рішення" і перенаправив на Генерального прокурора. Ірина Венедіктова скаргу розглянула і відмовила НАБУ, вказавши, що підстав для скасування не вбачає", – розповіла Ірина Одинець.
Однак через п'ять місяців Максим Грищук повністю змінив свою позицію і 25.01.2021 скасував постанову про закриття цієї ж справи.
"Сам факт того, що у вересні 2020 Грищук в рапорті зазначає, що ст.36 КПК не надає йому права скасовувати рішення прокурорів САП переконливо свідчить, що він усвідомлює, що робить протизаконно і навмисне, повністю розуміючи значення своїх дій. Більш того, Максим Грищук додумався скасувати постанову заступника керівника САП – Віталія Пономаренка, усвідомлюючи що посади першого заступника керівника САП і заступника керівника САП є рівнозначними, – і це пряма норма Положення про САП", – зазначає адвокат.
За її словами, Грищук прийняв таке рішення на наступний день після звернення до нього двох детективів зі скаргою. Постанову він підписав без витребування матеріалів кримінального провадження і не будучи прокурором в кримінальному провадженні на жодному етапі розслідування починаючи з 2017 року.
"При цьому в постанові вказуються і висновки експертів, і економічні дослідження, і їхній аналіз. Як таке може бути в правовій державі? Французи кажуть – шукайте жінку. Українські реалії дещо інші, і тут треба шукати інтересантів і бенефіціарів таких рішень. І якщо тим, хто в темі і справі зрозуміло, кому вигідні такі дії Максима Грищука, то питання чому він це робить напередодні співбесіди на посаду керівника САП і хто тоді насправді впливає на призначення в САП – залишаються відкритими. А чесні відповіді на них можуть бути дуже неприємними для суспільства", – зазначила вона.
Нагадаємо, 10 квітня Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+". Це третє рішення прокуратури про закриття справи "Роттердам+" за останні 7 місяців. Нагадаємо, перший раз справа була закрита через відсутність складу злочину 27 серпня 2020 року. Тоді це рішення підтвердив Офіс Генерального прокурора і Вищий антикорупційний суд, рішення якого вступило в законну чинність 17 листопада 2020 року.
Однак восени 2020 року позовом Нікопольського заводу феросплавів олігарха Ігоря Коломойського справа була на час відновлено. Через кілька місяців вона була повторно закрита, оскільки ніяких ознак порушення закону так і не було встановлено.
Після цього Вищий антикорупційний суд ще двічі підтвердив законність і обґрунтованість дій прокурорів САП, які вивчали зібрані слідством матеріали та прийшли до висновку про відсутність у справі "Роттердам+" складу злочину.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.