Під час Всеукраїнської наради редакторів виникла перепалка між журналістами та головою Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим, інформує сайт nsju.org. Підставою стала незгода абсолютної більшості редакторів національних та регіональних газет із законопроектом "Про медіа", яким передбачається регулювання преси та онлайн-медіа Національної радою з питань телебачення і радіомовлення.
Дискусія про долю українських медіа в умовах економічної кризи та пандемії, організована 25 березня Національною спілкою журналістів для редакторів друкованих ЗМІ та представників влади, ледь не переросла у русло конфлікту з політичним підґрунтям. На щастя, учасники інциденту порозумілися і, зрештою, дійшли згоди у принципових питаннях інформаційної безпеки. Водночас, 85% редакторів газет протестують проти законопроекту "Про медіа" (дані всеукраїнського опитування НСЖУ, в якому взяли 192 представника преси).
Гаряча суперечка виникла під час спілкування Микити Потураєва з головним редактором газети "Вісті" зі Слов’янська Олександром Кульбакою та головним редактором газети "Погляд" із Чернівців Володимиром Бобером.
Зокрема, розповідаючи про реалії роботи журналістів у Донецькій та Луганській областях, Олександр Кульбака зазначив: найстаріша газета Донеччини, яку він очолює (у вересні їй буде 104 роки) може припинити існування.
"За цей час газета тільки двічі припиняла вихід: з 1941 по 1943 рік, коли у місті хазяйнували фашисти, і у 2014 році ми три місяці не виходили, коли у Слов’янську хазяйнував Гіркін. Але точно знаю: якщо буде ухвалений цей репресивний закон "Про медіа", я змушений буду припинити випуск газети", - каже він.
Головний редактор пояснює причини:
"Наш споживач (а це люди старшого віку, пенсіонери) відверто жебракує. Який бізнес на пенсіонерах, якщо вони останню копійку несуть за передплату або щоб купувати газету в роздріб?".
Олександр Кульбака бачить вихід у державній адресній підтримці газет.
"Якби держава дійсно хотіла допомогти редакціям, вона мала б підтримувати не редакції напряму, а підтримати пенсіонерів, - пояснює він. - Скажімо, виділити 150 - 200 гривень на рік цільовим призначенням, щоб ці гроші могли витрачатися тільки на передплату громадсько-політичних видань. Але це можливо тільки в тому випадку, якщо наші урядовці дійсно, а не на словах хочуть підтримувати друковану пресу", - констатує він.
Володимир Бобер, головний редактор газети "Погляд" з Чернівців, зазначив, що редакціям мав би допомогти новий законопроект "Про медіа". Але висловив побоювання, що цього не станеться.
"Я згоден, що медіа-законодавство застаріле. Але ж потрібні позитивні зміни, які дадуть поштовх для розвитку медійної справи. А виходить все за принципом: хочемо як краще, а відбувається як завжди. Переконаний: для того, щоб законопроект "Про медіа" дав позитивний результат, потрібно його доопрацювати за участі всіх зацікавлених сторін: газет, сайтів, радіо і телебачення", - каже Володимир Бобер.
Він не погоджується з тим, що регулятивну владу над всіма медіа
Присутній на зв’язку Микита Потураєв зажадав від редакторів пояснень:
"У нас виникають деякі запитання. Бо, можливо помилково розуміється тут, у Києві, що ваші органи регулювання не підтримують державну політику стосовно захисту національної безпеки України. То хотілося б зрозуміти, чи дійсно ви проти, в тому числі, заборони на мовлення вочевидь антиукраїнських медіа?", - акцентував увагу він і зауважив:
"Якщо Національна спілка журналістів має іншу думку стосовно того, що відбувається в державі, то вона сама може впоратися з цими проблемами. Якщо державна політика не підтримується, то я не бачу великої необхідності звертатися до держави", - висловився голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Він також висловив обурення тим, що учасники наради активно обговорюють закон "Про медіа", а не інші теми.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко як модератор зустрічі зауважив: дискусія навколо закону "Про медіа" декларувалася порядком денним наради: "Тут демократична платформа і редактори самі формулюють проблеми, які є на часі".
Він категорично спростував закиди на адресу Спілки в непідтримці політики держави.
"Щодо ваших закидів або сумнівів до Національної спілки журналістів - ми підтримуємо державну політику, спрямовану на захист України. Ми підтримуємо заходи щодо захисту національної безпеки. РНБО і Президент несуть відповідальність за захист України, і цьому ніхто не опирається в журналістському середовищі. Принаймні, в рамках нашої великої журналістської організації, яка об’єднує 19 тисяч членів. У нас солідарна позиція на захист України, і це підтверджується нашими заявами і нашими діями", - сказав Сергій Томіленко.
Та Микита Потураєв стояв на своєму: "Я не отримав відповідь на своє запитання. Хочу отримати її прямо зараз. Ви нащо мене запрошували? Щоб мати дискусію чи озвучувати начебто сумнозвісні темники й тези? Я почув, принаймні, від двох учасників наради, що прийняття закону "Про медіа" призведе до закриття їхніх видань. Я хочу почути, як же закон "Про медіа" призведе до закриття двох, щонайменше, видань!".
Володимир Бобер пояснив: не йдеться, що закон "Про медіа" взагалі не треба ухвалювати.
"Треба! Але в якому вигляді, це вже зовсім інше питання! Так-от я не хочу, щоби надавалися повноваження Національній раді з ліцензування, припинення діяльності друкованим засобам інформації, в чому вони абсолютно профани. Я не хочу, щоб завтра закрили мою газету як і радіо "Буковинська хвиля", - відповів він.
Олександр Кульбака, у свою чергу, зазначив:
"Якби пан Микита Потураєв уважно слухав, зокрема, мій виступ. Я не казав, що прийняття закону "Про медіа" призведе до закриття. Я казав, що якщо, не дай Боже, ухвалять цей репресивний закон, то я сам закрию цю газету. Тому що я хочу займатися журналістикою, а не постійною самоцензурою, як головний редактор газети. Я бачу, як діє Національна рада з телеканалами. Я не хочу, щоб у такий спосіб вона діяла після того, як отримає документи, закладені в тому законі "Про медіа" - щоб вона використовувала їх стосовно газет", - відреагував на критику він.
Та Микита Потураєв знову вимагав негайних пояснень:
"Чи вважаєте ви, що Рада національної безпеки й оборони, яка керувалась у своїй діяльності і звітами й висновками Національної ради, прийняла рішення, які, з вашого погляду, є проти свободи слова, проти свободи медіа, проти свободи журналістики?"
Олександр Кульбака відпарирував: "При чому тут Рада з питань безпеки й оборони, якщо йдеться про Національну раду з питань телебачення й радіомовлення? Не йдеться про закриття трьох медведчуківських каналів! Національна рада з питань телебачення й радіомовлення "проявила" себе задовго до того. Скажімо, як Нацрада повела себе з одним з телеканалів, якому присудили 100 тисяч гривень штрафу? Поцікавтесь, за що! Ви ж очолюєте комітет, мали б знати".
Голова НСЖУ Сергій Томіленко попрохав Микиту Потураєва не політизувати питання, а прислухатися до того, що кажуть редактори друкованих ЗМІ.
"Законопроект "Про медіа", ініціатором і співавтором якого ви є, - це одна з моделей, яку ви запропонували без обговорення з редакторами друкованих ЗМІ, і намагаєтесь політизувати це питання. Наша позиція - що телевізійний регулятор не повинен поширюватися на галузь друкованих ЗМІ. Саме цьому редактори й опираються, а не державній політиці. Всі наші журналісти й редактори - патріоти. Ми надішлемо вам парламентську газету "Голос України", щоб ви ознайомилися з публікаціями про проблеми місцевих видань Донецької і Луганської областей. Це якраз приклад того, як ми можемо патріотично захищати Україну спільно", - зазначив Сергій Томіленко.
Нагадаємо, 25 березня в онлайн-форматі відбулася Всеукраїнська нарада редакторів друкованих ЗМІ. Захід організувала Національна спілка журналістів України, а участь у ньому взяли більше 150 редакторів національних та регіональних газет.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.