Економіка 2021-04-09T04:02:45+03:00
Українські Новини
В Україні ставлення до води і водних ресурсів залишається як до ресурсу, для якого не визначена цінність та ці

В Україні ставлення до води і водних ресурсів залишається як до ресурсу, для якого не визначена цінність та ціна, - експерти

Вода, Екологія

Про це повідомили експерти під час круглого столу "Цінність води та її ціна", присвяченого Всесвітньому дню води.

 

Президент Асоціації Укрводоканалекологія, генеральний директор ПрАТ "АК "Київводокнал" Дмитро Новицький проаналізував соціальну та екологічну складову питання використання води.

"Існує соціальна складова питання використання води - це питна вода, яка подається в наші оселі, її санітарія. І, звісно, екологічна складова є найважливішим аспектом, бо саме екологія води і її кругообіг у природі, забезпечують життя всього живого", - сказав він.

Також він зазначив факт несумлінного використання водних ресурсів, як в промисловості, так і приватними особами.

"Знову ж таки, потрібно дбайливо ставитися до води кожному мешканцю багатоповерховього та приватного будинків. А також відповідально використовувати хімічні речовини в побуті. Це дуже важливо, тому що, врешті-решт, всі ці хімічні речовини потрапляють у водойми, звідки береться питна вода, яку ми змушені очищати", - сказав Новицький.

Дмитро Новицький підсумував, що день води був призначений для того, щоб звернути увагу суспільства на проблему води і для вирішення тих нагальних питань, які локально виникають на кожній території і держави в цілому.

Олександр Шкінь, директор Асоціації "Укрводоканалекологія" повідомив про необхідність залучення влади для вирішення питань фінансування реконструкції водної галузі.

"Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і тепер від нас вимагається виконання Європейської директиви про питну воду, яка призначена для споживання людиною. І тепер і в Німеччині, і в Україні вимоги до якості води повинні бути однаковими", - повідомив він.

"Ми весь час наголошуємо, що правила приймання стічних вод у централізовану каналізаційну мережу від підприємств міста повинні бути ще жорсткішими. Ми організовуємо зустрічі, пояснюємо свою позицію, але в уряді, на жаль, нас в котре не почули при затвердженні Концепції розвитку водопровідно-каналізаційної галузі", - додав він.

Завідувачка кафедри водних екосистем та біоресурсів Державної екологічної академії Міндовкілля України Наталя Закорчевна заявляє, що в Україні ставлення до води і водних ресурсів залишається як до ресурсу, для якого не визначена цінність та ціна.

"Хочу сказати, що глобальні екологічні проблеми, про які ми всі говоримо кожного дня, в тому числі наші водно-екологічні проблеми, демонструють, що ми обрали хибний алгоритм взаємодії суспільства й природи. Нажаль, наші споживацькі інтереси привелюють над піклуванням про здорове довкілля, і, навіть, про наше здоров’я. Нам давно вже необхідно переосмислити наші інтереси та цінність екосистем і води", - сказала Закорчевна.

Також вона зазначила, що немає чіткого розуміння, яким саме водним капіталом володіє Україна в кількісному та якісному показниках.

"Ми продовжуємо жити ілюзією, що водних ресурсів в країні вистачає, що всі наші потреби будуть задовольнятися певний час, хоча фахівці водники, і ми з вами прекрасно розуміємо, що в країні достатньої кількості води відповідної якості давно вже немає", - додала вона.

Експерт з правових питань та механізмів державного регулювання сфери водопостачання та водовідведення Ірина Крилова зазначила, що сьогодні на реалізацію заходів для доведення якості питної води до нормативних вимог СанПіН (Санітарні правила і норми) їх галузь потребує більш ніж 1,5 млрд гривень. 

"Без змін інституційної політики держави очікувати ефективних реформ не дуже коректно, нічого не станеться", - сказала вона.

Також вона відповіла, що тариф на воду повинен покривати всі обґрунтовані витрати підприємств, і повинен бути доступним для населення.

"Якщо не покриваються обгрунтовані витрати підприємств, то держава має допомагати в цьому. Допомагати не тільки прямими державними видатками, але й не прямими у вигляді, наприклад, зменшення податкового навантаження", - додала вона.

Андрій Нікітін, віце президент Асоціації "Укрводоканалекологія", директор КП "Житомирводоканал" розповів про те, що вже зроблено їх підприємством задля зменшення впливу та навантаження на довкілля.

"На даний момент ми приймаємо участь у проекті розвитку міської інфраструктури 2, що фінансується за рахунок Світового банку і на нашому підприємстві будуються нові очисні споруди води, очисні споруди каналізації, водовідвідні та каналізаційні мережі.

Реконструйовані водопровідні очисні споруди - це якісна питна вода з крану та насосна станція, яка подає воду в місто, це 13,5 млн євро. А ще додатково є каналізаційні та водопровідні мережі, на які ми вже маємо 8 млн євро., але цього вкрай недостатньо", - додав він.

"Орієнтовно для побудови великих об'єктів необхідно 7 років, з урахуванням бюрократичних процесів в Україні. Але процес іде. На сьогоднішній день ми не можемо продемонструвати високу якість послуг, а саме  - якісну питну воду з крана. І не можемо сказати, що ми найекологічніше підприємство водопровідно-екологічної галузі, тому що ми не добудували очисні споруди. Але ми маємо ще 1.5 роки на завершення будівництва", - підсумував Нікітін.

Борис Дуденко, генеральний директор МКП "Миколаївводоканал" розповів про масштабні зміни, які відбулися та продовжуються на водних об’єктах міста, й, зазначив, що це відбувається вперше за багато років.

Також поділилися досвідом та результатами власних проектів задля зменшення навантаження на екосистему представники водоканалів Івано-Франківська та Києва. 

Джерело : Українські новини
Більше новин про: Вода Екологія

Новини

ok