Політика 2024-04-15T07:01:17+03:00
Українські Новини
Держава, бізнес і суспільство повинні припиняти діяльність псевдо-активістів — політолог Карасьов про атаку "С

Держава, бізнес і суспільство повинні припиняти діяльність псевдо-активістів — політолог Карасьов про атаку "Стоп Шлам" на МГЗ

Вадим Карасьов. Фото: znaj.ua
Вадим Карасьов. Фото: znaj.ua
  • Скопійовано

Псевдо-активісти, які використовують екологічний порядок денний для банального шантажу і вимагання у великих компаній, несуть серйозну загрозу бізнесу і суспільству, а також знецінюють діяльність реальних активістів, які є виразниками соціальних невдоволень реальними проблемами.

Про це розповів у себе на сторінці Facebook відомий політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, передає ГолосUA. За його словами, такі псевдо-активісти - звичайні здирники, які зробили свою діяльність різновидом рейдерського бізнесу.

"Бізнес все частіше став скаржитися на рейдерство і корпоративний шантаж з боку псевдо-активістів, еко-активістів або іншого роду громадських організацій. Знайомі підприємці, які зіткнулися з рейдерством або вимаганням з боку псевдо-активістів, кажуть, що для України це стало відгалуженою галуззю так званого "корпоративного бізнесу". Тобто така активність по тиску на бізнес з метою отримання вигоди стала носити системний характер і навіть виросла в якийсь тренд. Особливо, це відноситься до еко-активістів. Про використання екологічного порядку денного в якості маніпуляцій, піару і фейків кажуть і професійні екологи", - розповів експерт про ситуацію проблемі.

Як приклад політолог Карасьов навів випадки шантажу з боку псевдо-активістів, з яким останнім часом зіткнувся індустріальний гігант Миколаївський глиноземний завод, деякі великі аграрні підприємства.

"Про подібні ситуації стали частіше писати і ЗМІ. - розповідає політолог. - Один зі свіжих прикладів - ситуація на Миколаївському глинозем заводі (МГЗ). Деякі шахраї під прапором громадської організації, сфабрикувавши експертизу, заручившись купленим суддею, вимагають 9 млрд. грн і домагаються арешту активів підприємства, на якому працюють тисячі співробітників. Усе це під прикриттям боротьби за екологію. Активісти пропонують вирішити конфлікт за комерційною ціною, яка не відноситься до захисту екології", - розповів про діяльність таких еко-здирників, шантажистів і псевдо-активістів Вадим Карасьов.

Відомо, що ця резонансна історія потрапила в поле зору журналістів ЗМІ. Провівши власне розслідування, вони з'ясували: засновники організації "Стоп Шлам", які шантажують Миколаївський глиноземний завод, створили масштабну шахрайську схему. Лже-екологи заручилися "лівою" експертизою - її автори ховаються від спілкування з журналістами, а колеги говорять про їхню професійну неохайність. Далі юристи з "Стоп Шлам" знайшли "мертвих душ" нібито з числа жителів Миколаєва: журналісти обійшли понад три десятки адрес, вказаних в позовах "Стоп Шлам" до МГЗ, але не змогли знайти жодної людини, від імені яких здирники подали позов до заводу на суму понад 9 млрд грн - кожній з цих "мертвих душ" належить близько 7 млн ​​грн, але журналісти не знайшли жодного майбутнього мільйонера. Співзасновник "Стоп шлам" Євген Урбанський ховається від спілкування зі ЗМІ. А слідчі Державного бюро розслідувань вивчають діяльність судді, яка допомагає аферистам: своїм рішенням, яке було прийнято вночі, суддя заарештувала за позовом еко-здирників з "липовими" документами активи індустріального гіганта з багатотисячним колективом.

За словами Вадима Карасьова, держава, суспільство і журналісти повинні спільно протидіяти такому явищу як шантаж з боку різного роду шахраїв і аферистів. Їх діяльність створює також і проблеми реальних громадських активістів - їх робота і репутація знецінюються через цілу армію псевдо-активістів, які перетворили вимагання в свій бізнес.

"Знайомі підприємці мене запитують, що можна зробити, як захистити бізнес і робочі місця. Очевидно, що до всіх початкових проблем ще додається пасивність правоохоронних органів, мімікрія місцевої влади, корупційність судів. Так, і в цілому правова незахищеність. Примітно, що в подібних ситуаціях занадто багато тих, хто програв - це і бізнес, і підприємці, і наймані працівники, і місцеві жителі, нарешті, реальні еко-активісти. Саме тому, на цю проблему має звернути увагу держава. Проблема псевдо-активізму, зловживання екологічної порядком це виклик і державі, і суспільству. І рішення повинні бути комплексними. На законодавчому рівні потрібні спільні ініціативи бізнесу, правоохоронців, громадських", - розповів експерт про можливе рішення проблеми протиправного тиску на бізнес з боку різних псевдо-активістів.

Підпишіться на розсилку найважливіших та найцікавіших новин
Виходить в кінці дня, читання займає 5-7 хвилин
  • Скопійовано
ПОДЯКУВАТИ


Новини

ok