Член правління Українсько-китайського інвестиційного клубу Андрій Пилипенко заявив, що тиск на китайських інвесторів Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Мотор Січ" може коштувати українській економіці катастрофічних втрат: втрата найбільшого експортного ринку та фінансові санкції в міжнародному арбітражі перевищать суму 10 млрд доларів і можуть підкосити українську економіку,що балансує на межі кризи, а також "зірвати" хитку стабільність курсу гривні.
Про це повідомило інтернет-видання Дело.ua.
Експерт попередив, що реакція Пекіна на дії України проти китайських інвесторів "Мотор Січ" може бути тихою, але дуже відчутною.
"1 лютого принесло одразу два дуже поганих і навіть лякаючих сигналу у відповідь на українські санкції проти акціонерів "Мотор Січі" та "маски-шоу" на заводі в день проведення зборів акціонерів. І це вже не сфера дипломатії або політики - те, що сталося повинно змусити нервувати увесь український великий експортний бізнес, в тому числі в сфері металургії та аграрки. Вранці з Пекіна прийшов меседж з брифінгу зовнішньополітичного відомства Китаю, яке заявило про неприйнятність односторонніх санкцій щодо компаній з КНР, і вимагає від України захистити законні права та інтереси китайських акціонерів "Мотор Січі". Другий поганий сигнал - нота, яка отримана за інформацією ЗМІ, українським МЗС від китайських колег. Хоча глава українського МЗС Дмитро Кулеба і запевняв, що кейс "Мотор Січі" далекий від дипломатичних відносин між Києвом і Пекіном, нота на адресу МЗС України говорить зворотне: глава зовнішньополітичного відомства України або намагався видавати бажане за дійсне, або недооцінив важливість того, що відбувається. Перше - банальний обман, а друге - привід задуматися про адекватність світосприйняття глави української дипломатії", - описав експерт перші реакції Китайської Народної Республіки (КНР) на те, що відбувається навколо "Мотор Січі", та підкреслив, що над Україною вже згущуються грозові хмари.
На найсвіжіших прикладах ряду країн член правління Українсько-китайського інвестклубу пояснив економічні наслідки зустрічних санкцій з боку КНР за недружні кроки.
За підрахунками Oxford Economics та Американо-китайської ділової ради політика Президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа в торгових війнах і обмеженнях проти КНР коштувала економіці США 245 тис. робочих місць, а мільйони американських домогосподарств щорічно витрачають зайві 800 доларів - це ціна ввізного мита на ходові споживчі товари китайського виробництва для кожного "маленького американця". Про відчутні втрати говорять американські металурги, промисловці, фермерське лобі. Європейський Союз, політика якого в протистоянні Пекіна та Вашингтона неоднорідна й часто суперечлива, взагалі уникає прямої конфронтації з КНР і підписує так звану "інвестиційну угоду", яка встановлює правила взаємного інвестування, захисту інвестицій та обмеження.
Найбільш жорстоко Пекін провчив Австралію - країна сильно залежна від експорту в КНР, а її економіка схожа на українську своєю сировинною орієнтацією. Країна кілька років дзеркально повторювала дії США проти КНР, розповів Андрій Пилипенко: "То заборонить компанії Huawei брати участь в розвитку мереж 5G на своїй території, то підтримає вашингтонської критику китайської влади з приводу "чутливих" територій КНР, а в 2020 році австралійські політики зовсім погарячкували та в травні ініціювали міжнародне розслідування про джерело походження коронавирусной інфекції COVID-19 - фактично, звинувативши КНР в глобальній диверсії".
У відповідь на це Пекін розгорнув спектр офіційних і неформальних заходів проти товарних поставок з Австралії: ускладнення митних процедур та перегляд митних тарифів, рекомендації китайським компаніям скоротити імпорт товарів з Австралії, скоротити співпрацю в ряді інших галузей. Обмеження торкнулися від поставок лобстерів до залізної руди. Ефект "травневих ініціатив Пекіна" не змусив себе довго чекати: мільярдні втрати австралійських експортерів, країні загрожує втрата до 6% ВВП лише через обмеження в торгівлі з боку КНР.
"Швидко знайти альтернативу китайському ринку в умовах глобального попиту, що звужується, у Австралії не вийде. А на китайський ринок замість австралійців моментально вишикувалися черги бажаючих зайняти вільні ніші - проблем із заміщенням у Китаю не виникає", - провів паралелі Пилипенко, і додав: "Українські аграрії та постачальники залізорудної сировини теж можуть сказати "спасибі" Канберрі за її нерозсудливість у відносинах з Китаєм - в тому числі й завдяки її пікіроці з КНР наш експорт в Піднебесну злетів у 2020 році в 2 рази, перевищивши 7 млрд доларів. Це майже 15% всього українського експорту. Уявіть собі, що Пекін хоча б неформально "підтягнув гайки" нашим експортерам у відповідь на маски-шоу на "Мотор Січі". Крім того, що Україна може позбутися 3,5 млрд доларів в міжнародному арбітражі, сумарні втрати можуть сягнути понад 10 млрд доларів - в масштабах української економіки це астрономічні цифри. А їх втрата - шлях до економічної катастрофи".
Тиском на китайських інвесторів на "Мотор Січі" українські державні органи загнали країну в економічний глухий кут: українські експортери не зможуть розраховувати на лояльне ставлення в КНР, так само як Україні навряд чи слід очікувати вигідних умов експорту або швидкого просування до зони вільної торгівлі з КНР.
"Стратегічно Україна зробила дуже невірний крок. По-перше, як й Австралія, яка "дзеркалила" заходи США проти КНР, ми не отримаємо рятівних грошей з Вашингтону, а будемо самостійно борсатися в своєму економічному колапсі під акомпанемент запевнень в дружбу та стратегічному партнерстві з-за Атлантики. По-друге, Україні в осяжній перспективі не вдасться домогтися торговельних преференцій від єдиної зростаючої в світі бездонною економіки Китаю. Загальновідомо, що Україні угода про торгівлю з Китаєм потрібніша і вигідніша, ніж самому Китаю", - підсумував Пилипенко.
Економіст Олексій Кущ також спрогнозував, що КНР буде шукати заміну такому непередбачуваному постачальнику як Україна практично у всіх галузях, адже Київ так й не зміг налагодити прагматичний діалог зі своїм торговим партнером №1. Крім цього кейс "Мотор Січі" стане дуже поганим сигналом для інвесторів з багатьох країн: "По-перше, будь-який інвестор буде розуміти, що стратегічні рішення приймаються не в Києві, а в Вашингтоні. По-друге, це ускладнить відносини з самим Китаєм. Китайці заходили в Україну через систему політичного лобі, співпраця була погоджена на вищому рівні, і з їх точки зору саме Україна порушила всі домовленості. Найближчим часом на будь-якому співробітництві з Китаєм можна поставити хрест. Крім того, ми втрачаємо всю Південно-Східну Азію як сферу економічного співробітництва", - попередив Кущ, а також підкреслив, що Україна може забути про співпрацю з аналогом МВФ - Азіатським банком розвитку інфраструктури, де одну з провідних ролей відіграє Китай.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.