Економіка 2021-02-15T04:05:11+02:00
Українські Новини
Олександр Охрименко: "Стосовно китайського інвестора "Мотор Січі" Skyrizon ввели спеціальний режим співробітни

Олександр Охрименко: "Стосовно китайського інвестора "Мотор Січі" Skyrizon ввели спеціальний режим співробітництва з американськими компаніями, а не санкції"

Олександр Охрименко. Фото: 112.ua
Олександр Охрименко. Фото: 112.ua

Українським політичним елітам уже давно слід усвідомити, що ми живемо в надзвичайно маленькому світі й через будь-який необережний крок слабка та бідна країна може опинитися в епіцентрі геополітичних і геоекономічних інтересів великих наддержав-хижаків. З усіма наслідками, що випливають із цього.

Пише у Facebook президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Візьмемо найсвіжіший (буквально сьогоднішній) приклад. Звісно, український. У двох сучасних наддержавах відбулися, на перший погляд, абсолютно автономні події: перша — розширення американським Мінторгом списку китайських компаній, для співробітництва з якими резиденти США повинні будуть одержувати спецліцензії; друга — Китай вживає законодавчих заходів, які дозволять його компаніям ігнорувати закордонні санкції, а крім цього, вимагати через китайські суди компенсацій за будь-які обмеження та порушення їхніх комерційних інтересів і прав.

Але при ближчому розгляді ми бачимо, що в результаті цих подій Україна може втратити приблизно $11 млрд. Щоб було простіше усвідомити масштаб майбутньої катастрофи, наведу зрозуміле порівняння: чисті золотовалютні резерви Нацбанку України (без урахування боргу перед МВФ) становлять $18,1 млрд… Вважаю, масштаб катастрофи очевидний!

Давайте розберемося, чому так сталося. Мінторг США розширив обмежувальний список, що складається з більш ніж сотні компаній, двома китайськими, одна з яких — акціонер українського ПАТ "Мотор Січ" Skyrizon. Зазвичай, не спромігшись навіть представити якусь доказову базу, США обвинуватили компанію в співробітництві з китайськими військовиками та визнали це вагомою підставою для введення режиму спецконтролю за операціями американських компаній зі Skyrizon. У такому співробітництві адміністрація Трампа бачить загрозу для своєї національної безпеки.

У заголовках новин дії Мінторгу США гучно назвали санкціями. Однак це далеко від реальності, адже співробітництво американських компаній з китайськими із цього списку вимагає лише отримання спеціальних ліцензій для контролю товарів і технологій в оборонній сфері та товарів і послуг подвійного призначення. Пресреліз Мінторгу США — це такий собі політичний маніфест, що більш ніж на дві третини складається із войовничої риторики. Якби метушня Трампа не була звичайним політичним піаром, цей пресреліз умістився б у два рядки сухого тексту.

Одночасно під роздачу потрапив і китайський глобальний лідер у сфері виробництва смартфонів і безлічі інших споживчих товарів та розумних гаджетів Xiaomi. Суть санкцій полягає в тому, що американські компанії зобов'язали до листопада (!!!) поточного року "вийти" з активів цієї компанії та не інвестувати у неї. Як Волл-Стріт подивиться на ці витівки Трампа, що заклав міну вповільненої дії? Враховуючи величезну прибутковість китайських активів, можна припустити, що коментарями американських інвесторів і біржових гігантів "не під запис" будуть, переважно, нецензурні висловлювання на адресу Трампа. Тим більше, що американська обмежувальна політика хаотична та непослідовна. Наприклад, влада США ухвалила рішення не обмежувати інвестиції в китайські компанії Alibaba і Tencent, але чим саме вони так радикально відрізняються від Xiaomi?

Що ж насправді робить адміністрація Трампа, який з останніх сил чіпляється за крісло, перетворивши й себе, й Америку на посміховисько для всього світу? Чудовий опис того, що відбувається, а разом із тим і філософсько-поблажливий погляд китайської влади знаходимо в провідному військово-політичному виданні Китаю, яке також є офіційним онлайн-бюлетенем Китайської народно-визвольної армії. Тут опублікували матеріал іншого офіційного рупора КНР Global Times (просто не можу стриматися від цитування): "У чинного уряду США залишилися лічені дні, які можуть стати найскладнішим періодом для китайсько-американських відносин. Помпео продемонстрував своє божевілля у політиці стосовно Китаю. У нього є потенціал розіграти всі антикитайські "карти". Команда Помпео чинить як армія, що відступає: знести кожен будинок, а потім закопати міни, аби перешкодити відновленню. Оскільки команда Помпео скоро втратить владу, Китаю необхідно уникати заплутування та підтримувати свої основні позиції в китайсько-американських відносинах на тлі переходу влади в США, бо це відповідатиме його інтересам. Політична система США повинна стримувати дії своїх офіційних осіб, що йдуть у відставку". Китай дивиться на дії таких представників Трампа як на диверсантів, що встановлюють міни для нової адміністрації Байдена, яка точно не бачить майбутнього в деструктивній політиці відносно КНР. Глобальна конкуренція збережеться, але зміниться риторика та стиль відносин.

А тим часом незадовго до сьогоднішнього псевдосанкційного сплеску КНР законодавчо надала своїм компаніям і громадянам механізми захисту від міжнародних санкцій і протиправних утисків. По-перше, компанії та громадяни одержали право ігнорувати у своїй діяльності такі заходи, а по-друге, у них з'явилося право вимагати компенсацій у судах КНР за порушення їхніх законних прав і комерційних інтересів за кордоном. Рішення судів КНР нескладно передбачити, але після цього ввімкнеться вся міць китайської державної машини, яка допомагатиме своїм компаніям і бізнесменам домагатися виконання цих судових вердиктів. Увімкнеться зовнішньополітичне відомство КНР, її посольства, можуть з'явитися відповідні санкційні списки, включаючи персональні санкції до політиків країн, що ведуть себе недружньо стосовно китайського бізнесу. Проте це лише "політичні квіточки", а "економічними ягідками" можуть стати арешти корпоративних і державних активів не тільки у Піднебесній, але й по всьому світу — міжнародний арбітраж надає державам і компаніям широкий інструментарій для цього.

Це законодавче нововведення вже змусило напружитися американський істеблішмент. Отже, й українська влада має зробити висновки. З кейсом "Мотор Січ" і протидією її акціонеру Skyrizon Україна умудрилася опинитися у самому епіцентрі міжнародного протистояння гравців принципово іншої вагової категорії. І якщо тут продовжать "тягати обличчям по столу" інвесторів із Піднебесної, президент України Володимир Зеленський замість візиту на вищому рівні в Пекін може готуватися до персональних санкцій з боку уряду КНР. Будинок посольства України для забезпечення позовів арештують, дипломатів із ганьбою виставлять на вулицю, а президентський літак можуть заарештувати в будь-якому аеропорту світу — так само для забезпечення позову. Україну показово відшмагають, бо з її діячами не будуть намагатися домовлятися. Будуть саме показово сікти. Разом із цим Україна може попрощатися приблизно з десятою частиною свого експорту, адже в КНР іде товарів на $7 млрд. Чому так? Тому, що українські діячі виявилися настільки дурними, що дозволяють вигнаним із Білого дому трампістам тягти Україну на забій — до сварки з торговельним партнером № 1, практично з єдиною на планеті стабільною та зростаючою економікою.

Це все відбувається тоді, коли нашій владі все складніше стає вити мотузочку порушень і зловживань у справі авіабудівного підприємства "Мотор Січ", за 81% акцій якого китайці заплатили гроші, інвестували в українське підприємство, щоб воно розвивалося. Законну угоду заблокували, побоюючись галасу із Вашингтона, але дії української влади вже стали посміховиськом навіть для американських політиків і аналітиків.

Як відомо, "Мотор Січ" з 1998 року не є державною компанією, вона була корпоратизована та приватизована, а з 2016 року її контрольний пакет акцій на законних підставах належить китайським інвесторам. Проте з цього самого 2016 року китайців не допускають на підприємство, використовуючи всі можливі хитрощі — безстрокові арешти акцій за надуманими справами, в яких немає підозрюваних і навіть не провадяться слідчі дії. "Мотор Січ" більше трьох років не проводить загальні збори акціонерів, наглядова рада і менеджмент нелегітимні, а китайські акціонери завзято, однак поки що безуспішно домагаються в судах, щоб їхні права припинили порушувати. А ще анонсували початок міжнародного арбітражу, де інвесторів із КНР представлятимуть три юридичні компанії з такими особами як ексдиректор ФБР Роберт Мюллер і Даґлас Емгофф — чоловік експрокурора Каліфорнії Камали Гарріс, яка стане віцепрезидентом США при президенті Джо Байдені. Дії цієї "юридичної корпорації монстрів", як її охрестили в ЗМІ, буквально підпалять землю під ногами всіх фігурантів схеми "цькування" китайських інвесторів в Україні — ніхто з фігурантів, наділених владою останніми роками, не зможе відхреститися чи уникнути відповідальності стосовно компенсації втрат китайців на $3,5 млрд.

Правова позиція китайської сторони загрозливо переконлива: навіть наше Державне бюро розслідувань порушило кримінальну справу проти функціонерів Служби безпеки України, а китайські компанії визнані потерпілими. Тобто ГБР зараз стало останнім кордоном, який може захистити Україну від міжнародної ганьби та стягнення $3,5 млрд, а також зруйнує схему віджимання інвестицій бізнесменів із КНР ексвласником заводу В'ячеславом Богуслаєвим, експрезидентом Петром Порошенком та їхніми міньйонами — "свинарчуками" різного калібра. Це поки що лише можливість, а не факт.

Тому цілком резонно поставити запитання: чи довго ще Україна завдяки недолугій владі залишатиметься дівчинкою для биття та буде раз за разом стріляти собі в ногу? Може, вже час звернутися до розумних юристів і, нарешті, зайняти прагматичну позицію щодо "Мотор Січі"? Економічний патріотизм-націоналізм трампістів у цій ситуації цілком можна застосувати і для київських діячів.

А якщо ні, то, "перспективи взаємовигідного співробітництва із КНР", про які говорив президент Зеленський, закінчаться персональними санкціями китайців проти українських політиків, репресіями проти українських компаній на їхньому найбільшому ринку збуту й економічним крахом.

А штраф у міжнародному арбітражі на $3,5 млрд і втрата експорту до Китаю на $7,1 млрд (загалом майже $11 млрд) моментально обнулять золотовалютні резерви України, знищать величезну кількість робочих місць у нашій країні та нищівно відіб’ються на курсі гривні.

"Make Ukraine great again"?

Чи, може, "Кінцева. Проєкт «Україна» закривається"?

Більше новин про:

Новини

ok