Володимир Дубровський, старший економіст CASEУкраїна висловив свою думку стосовно набрання чинності в Україні закону про обов'язкове обслуговування українською, яке співпало з підвищенням цін на газ та інші комунальні тарифи, особливо в річницю диктаторських законів Януковича.
Про це експерт написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Я не розумію радощів з приводу повного запровадження мовного закону. На моє розуміння, сьогодні - чорний день для української мови, яку я щиро люблю та поважаю. Адже з кожною спробою застосувати державний примус, а, тим більше, з кожним штрафом, збільшуватиметься кількість людей, які цю мову ненавидять - а, разом з тим, і тих, що не люблять Україну загалом. Ми, українці, незалежно від етносів та мови - насамперед, волелюбний народ, і не любимо, коли нас "нагинають": інакше нашим незмінним президентом вже сімнадцятий рік поспіль був би Янукович.
Не буду вдаватися у суперечки щодо цих заходів - вони відгриміли коли закон обговорювався та голосувався, зараз немає сенсу повторювати ті самі аргументи, тим більше, що інша сторона їх вперто не бажає чути (тому, не ображайтеся, але на коменти теж буду відповідати дуже вибірково). Єдине що додам: коли хтось зухвало міряє по собі, мовляв "що за проблема вивчити українську - я ж зміг", то це нагадує те, як професійні бухгалтери кажуть про облік та звітність ФОП "а вона ж зовсім проста, що тут робити". Це просто гранично недалекоглядний і безвідповідальний підхід, на жаль, типовий для фейсбучних агресивних дилетантів-"експердів".
А ситуація насправді дуже непроста і ризикована, тим більше, що хтось не вміє рахувати (чи навпаки - вміє?) і підгадав одночасно дві події з розряду тих, на яких дуже любить грати ворог: підвищенні рахунки за газ та початок насильницької українізації. Це просто ідеальне середовище для провокацій, повна аналогія з Донецьком та Луганськом березня 2014 (тоді, нагадаю, чи то провокатори, чи то "корисні ідіоти", першим чином скасували тодішній (поганий) мовний закон, а інші недалекоглядні політики одночасно підвищили ціни на газ). 16 січня - якийсь сакральний день для московьских провокацій (до речі, Пуйло дуже любить свої дії прив'язувати до певних дат)...
І у влади небагатий вибір: якщо закон почне працювати, то московські провокатори на повну скористаються ним для розкручування ненависті до України і україномовних українців; якщо ж не застосовувати закон, то "мовні хунвейбіни" (серед яких, дуже ймовірно - інша частина московських провокаторів) здійматиме хай щодо "антиукраїнської влади". Я попереджав про такі наслідки свого часу, зараз залишається тільки сподіватися, що якимось дивом все минеться мирно. Майже як ніколи хочу, аби мій прогноз не справився.
При усій повазі до української і її носіїв (з якими я приватно буду і надалі практикувати свої мовні навички), маю заявити, що відтепер кидаю намагання у публічному просторі докладати зусиль аби використовувати її всюди, окрім офіційних заходів та тих медіа, для яких це важливо. Свого часу, коли був ухвалений закон Колесніченко-Ківалова я, на знак протесту, почав було намагатися на широку публіку вживати українську там, де це було не надто важко. Скасування цього закону позбавило мене такої необхідності, але я, все ж, продовжував, вже з інших міркувань. Від сьогодні вважаю себе звільненим від такого обов'язку - отже це, мабуть, останній мій пост українською. Рідною мовою писати і говорити виходить суттєво легше, якісніше, та швидше.
UPD моя відповідь по суті тим, хто вважає свої права порушеними, якщо до нього не звертаються українською у сфері обслуговування:
Я частково розумію Ваші відчуття, але не поділяю Ваших висновків.
Жоден закон також не забезпечує Вам право отримувати товар за тією ціною, яку Ви хочете, чи послуги такої якості, як Ви хочете. Що робить у такому разі "правий", чи просто нормальна людина? Йде до того, хто продає за іншу ціну, або надає якісні послуги. І тут абсолютно та сама ситуація. А що робить лівак? пише закон про те, як примусити усіх виконувати його побажання. Тому у мене до цього закону ставлення приблизно таке ж, як до регулювання цін на ринку (там, де він є), або регулювання якості товарів/послуг.
Окрім того, усе має свою ціну. Якщо Ваша мета - будь-що змусити поважати Ваше право саме законом, тобто, з застосуванням державного насильства, то Ви маєте усвідомлювати, що це відбувається коштом справжньої, щирої, поваги до України і усього українського. А також коштом підвищення ризику провокацій з боку ворога. Якщо Вас така ціна влаштовує - ну, то Ваша ласка...
Ще раз: у срачі, який неодмінно виникне під цим постом я особисто участі брати не збираюся, хіба що як завжди відправлятиму до бану за тролінг та образи (з обох боків срачу), а також спроби провокацій та прокремлівської агітації.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.