Експерт ринку логістики, учасник Комітету з логістики "Європейської бізнес асоціації" (ЄБА) Юрій Щуклін заявив, що новий варіант проекту наказу щодо обмеження термінів служби залізничних вантажних вагонів став результатом компромісу "Укрзалізниці" та підприємств гірничо-металургійного комплексу, які тепер будуть мати у своєму розпорядженні можливість використовувати необхідну їм кількість вантажних вагонів за найменшою вартістю.
Про це повідомило інтернет-видання Дзеркало тижня.
Експерт проаналізував і виявив закономірність, що прогнозована кількість вантажних вагонів в парку "Укрзалізниці" та нові принципи формування лотів на аукціони в електронній торговій системі "ProZorro.Продажі" корелюються з потребами виробників гірничо-металургійного комплексу.
В рамках політики поступового усунення профіциту вагонів та оновлення рухомого складу, в жовтні 2020 року, "Укралізниці" видала проект наказу про скорочення термінів експлуатації вагонів. В ході громадського обговорення проекту розгорнулася критика і висловлювалися побоювання, що введення нового порядку обернеться додатковими витратами для власників рухомого складу в 153 млн гривень. Наказ в результаті був заблокований в листопаді Державної регуляторної службою.
Як підкреслив Щуклін розблокувати процес впровадження норм про обмеження терміну експлуатації вагонів вдалося завдяки двом компромісам з боку "Укрзалізниці": встановленням нових граничних термінів експлуатації рухомого складу і впровадженням гнучких умов аукціонів в тому ціновому коридорі, який вигідний підприємствам металургії.
"Після вступу в силу правил про обмеження термінів експлуатації, з ринку одночасно зникне певна кількість вагонів. Ціна на решту - зросте. Великим гравцям ринку, металургії, в силу нових правил теж доведеться списати частину своїх вагонів. Компромісний варіант проекту з'явився завдяки тому, що металургійним підприємствам створили можливість - зафіксувати право користування за найнижчими цінами. На "ProZorro.Продажі" продається не оренда вагонів, а зобов'язання "Укрзалізниці" возити вагони за однією ціною. І ось як вдасться досягти цієї маленької ціни для конкретних учасників: потрібно лоти виставити максимальні, які ніхто, окрім "Метінвесту", не купить, - пояснив Щуклін. - Торги в системі "ProZorro.Продажі" йдуть за принципом голландського аукціону: ціна, яку виставила на аукціон "Укрзалізниця" (наприклад, 800 або 700 гривень за вагон ) падає до тих пір, поки один з учасників не скаже: "Стоп, я беру!". І щоб на аукціоні не було учасників, які могли б перші за "Метінвест" зупинити аукціон, повинні з'явитися нові великі лоти: 10 та 20 тис. вагонів. В Україні більше немає таких учасників на ринку, крім "Метінвесту", які можуть взяти таку кількість вагонів і зафіксувати обсяг вантажу на 1-3 роки".
Щуклін прокоментував, що впровадження нового наказу про обмеження термінів експлуатації залізничних вантажних вагонів позитивно вплине на ринок, оскільки допоможе побороти профіцит вагонів і поступово оновити рухомий склад та створить стимули для галузі вагонобудування. Разом з тим експерт зазначив, що зміна політики аукціонів створює більш вигідні умови підприємствам металургії, які зможуть зафіксувати прийнятні для них ціни на експлуатацію вагонів, і може призвести до появи на ринку великого гравця-посередника, який буде володіти адміністративним ресурсом для консолідації вантажної бази. У той же час іншим учасникам ринку, можливо, доведеться зіткнутися зі зростанням вартості використання вагонів, оскільки кількість рухомого складу після списання буде скорочуватися.
"Сам механізм реалізація цих правильних цілей (оновлення рухомого складу) на жаль, підтверджує правило - в Україні не можна просто скоротити парк вагонів, потрібно при цьому ще декого задовольнити. По суті це був такий договір: добре, ми вам дозволимо списати вагони і напіввагони, але ви замість повинні організувати для нас можливість користуватися вагонами "Укрзалізниці" за цікавим для нас цінами. А як я проаналізував, це буде для них навіть вигідніше, ніж утримання своїх вагонів", - підкреслив учасник Комітету з логістики ЄБА Юрій Щуклін.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.