Український інженер Анатолій Вдовиченко провів 14 років у передмісті Банкока як раб на одній з фабрик кисневого обладнання. Зараз він готує скаргу на своїх мучителів у Департамент особливих розслідувань Таїланду.
Як повідомляє "Взгляд" з посиланням на газету "Bangkok Post", 57-річний Вдовиченко був звільнений 11 січня 2011 року в Банкоку співробітниками консульського відділу посольства України в Таїланді після того, як консул пригрозив хазяїнові фабрики, на якій тримали українського інженера, негайним викликом поліції.
Посольство України дізналось про українця з листа бірманського гастарбайтера, який певний час працював на тій же фабриці, а після закінчення контракту відправив на прохання Вдовиченка лист в Україну з інформацією про його місцеперебування.
Зі слів дочки Вдовиченка, він працював під охороною й без оплати праці. Весь цей час сім'я не мала можливості з ним зв'язатися. І хоча пізніше родичі дізнались, що він у Таїланді, але точне місцеперебування інженера було невідомо.
Тим часом інженер не знав весь цей час, що в Таїланді відкрилось посольство України. До того ж, йому не давали читати газет, у нього не було ні радіо, ні телевізора. Зі слів інженера, єдину книгу російською мовою, яка у нього була із собою, розірвав і викинув хазяїн фабрики.
Як повідомив Вдовиченко, він приїхав у Таїланд у 1996 році у відрядження для встановлення й налагодження лінії з виробництва кисню. Українська фірма, у якій він працював, мала партнерські відносини з бангкокською компанією, що готувалася в цей час запустити кисневе виробництво.
У квітні 1996 року він отримав опіки під час виробничої аварії й змушений був затриматися в Таїланді для лікування. Після цього, з його слів, хазяїн фабрики запропонував йому залишитися працювати за контрактом. Однак у 1997 році хазяїн почав дуже затримувати зарплату, а потім і зовсім припинив її платити. Коли інженер почав вимагати виплатити йому всю заборгованість із зарплати, хазяїн фабрики обманом забрав у нього паспорт і погрозами змусив працювати. Зі слів українського інженера, його постійно охороняли, а хазяїн часто погрожував пістолетом.
Зі слів інженера, він виживав, насамперед, за рахунок дружніх відносин з бірманськими гастарбайтерами, праця яких використовувався на фабриці.
Як повідомив завідувач консульського відділу посольства України Костянтин Іващенко, коли він уперше зустрівся із Вдовиченком під час його звільнення, той практично не міг розмовляти рідною мовою.
Зараз Вдовиченко поки ще думає, чи подавати скаргу на хазяїна фабрики.
Зазначимо, що у світлі особливих обставин імміграційна влада Таїланду дозволила Вдовиченку залишатися в країні тимчасово у зв'язку з передбачуваним слідством і судом, незважаючи на те, що термін дії його паспорта скінчився ще в 2006 році.
Український інженер сподівається не тільки допомогти правосуддю покарати своїх мучителів, а й отримати від компенсацію за матеріальну й моральну шкоду.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на полях ТОВ "Артекс-Агро", очолюваного матір'ю керівника кущовської банди Сергія Цапка Надією Цапок, використовувалась примусова рабська праця громадян України. Тоді правоохоронні органи провели успішну операцію зі звільнення українців.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.