Міністерство закордонних справ (МЗС) України повідомило про відсутність будь-якої офіційної реакції української влади на масові акції протестів, що відбуваються в Польщі через заборону абортів та згортання громадянських прав. Що свідчить про вкрай стриману та обережну зовнішньополітичну позиції України щодо польських сусідів.
Про це йдеться у відповіді МЗС на інформаційний запит Українських Новин.
"Відповідно до ч. 1 ст.1 та ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" повідомляємо, що у володінні МЗС України відсутня публічна інформація про офіційну реакцію української влади на масові протести в Республіці Польща", - вказано у відповіді.
Нагадаємо, з 22 жовтня в Польщі не вщухають масові акції протесту. Приводом стало рішення Конституційного Суду Польщі, який визнав незаконним переривання вагітності за високої ймовірності вад розвитку плоду. Відразу ж після прийняття Конституційним Судом Польщі постанови на вулиці в багатьох польських містах вийшли незадоволені люди.
23 жовтня протести продовжилися. Того ж дня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький наказав військовій жандармерії допомогти цивільній поліції "захищати безпеку та громадський порядок". Виправданням для такого наказу була вказана пандемія коронавірусної хвороби.
25 жовтня учасники протесту вирішили влаштувати страйк в церквах, деякі церкви піддалися вандалізму. 27 та 28 жовтня протестувальники перекрили дороги в багатьох великих містах. Згідно інфомації польської поліції, 28 жовтня близько 430 тис. осіб взяли участь у 410 протестах по всій країні.
30 жовтня щонайменше 100 тис. осіб взяли участь в масових протестах у Варшаві. Протестуючі вимагали не лише скасування рішення Конституційного Суду Польщі, а й зміни політичного курсу країни.
29 жовтня Amnesty International заявила, що протестуючі "зіткнулися із надмірним використанням сили офіцерами поліції". А польська ультраправа організація "Національно-радикальний табір" почала формувати нацбригади для оборони костелів.
Однак, незважаючи на бурхливий перебіг громадянських протестів в Польщі, українська влада зберігає мовчання та не дозволяє собі будь-яких коментарів і настанов. Чого не скажеш про наших польських сусідів - навіть поверхневий пошук в Інтернеті дозволяє виявити масу висловлювань та окриків, які адресує Києву офіційна Варшава.
Наприклад, 22 січня 2014 року, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна "однозначно" все більше віддаляється від Європи. А головною причиною заворушень в Україні Сікорський назвав "відмову від європейського шляху розвитку та реформ, а також прийняття репресивних законів". Міністр піддав українську владу різкій критиці за "клептократію та репресії".
4 липня 2017 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського Союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання та питання прав меншин. "Наше послання дуже чітке: з Бандерою в Європу не ввійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо ... Ми будемо твердо вимагати від України, щоб усі справи були улагоджені до того, як Київ буде стояти біля воріт Європи з проханням про членство", - сказав він.
4 грудня 2017 року голова МЗС Польщі Ващиковський зазначив, що терпець Польщі стосовно України уривається. "Ми продемонстрували Києву наше ангельське терпіння. Ми намагалися діяти конструктивно. Але протягом двох років щодо наших пропозицій не було відповіді або реакція була негативною", - сказав міністр. Ващиковський також зауважив, що в Польщі будуть створені "чорні списки" для українців з антипольськими поглядами.
30 січня 2017 року голова правлячої партії Польщі "Право і Справедливість" Ярослав Качинський заявив, що майбутнє польсько-українських відносин "під питанням" через трактування Україною власної історії, зокрема ролі УПА.
Зазначимо, що хоча протести в Польщі Україна ніяк не коментувала, проте офіційні українські особи неодноразово висловлювалися на тематику протестів в Білорусі. Наприклад, 24 вересня Президент України Володимир Зеленський в ході візиту до Словаччини попередив Олександра Лукашенка, що без початку діалогу з протестуючими діючої білоруської влади "скоро не буде".
А 23 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що таємна "інавгурація" Олександра Лукашенка не означає його визнання легітимним президентом.
14 вересня Зеленський в інтерв'ю виданню Wiener Zeitung заявив, що якщо влада відмовиться від "діалогу з народом", то Білорусь "може отримати щось, схоже на Майдан".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.