14 вересня 2020 р. на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено проєкт Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який у відповідності до статті 37 Бюджетного кодексу України Кабмін подав до Верховної Ради України.
Поки що це проєкт бюджету, який депутати разом з урядом ще будуть змінювати. Однак є певні речі, з якими можна погоджуватися, і які слід дискутувати.
Деякі закладені показники в бюджет можуть виявитися досить оптимістичними (ВВП, інфляція, курс). Це створює ризики недовиконання бюджету. Наприклад, макроекономічний прогноз Уряду передбачає зростання споживчих цін в Україні на рівні 7,3% (р/р), тоді як прогноз Національного банку - лише 5,5%.
Неузгодженість фіскальної та монетарної політики може призвести до недоотримання запланованих доходів, а відповідно, до збільшення потреб у фінансуванні витрат.
Тимчасове розширення дефіциту в кризовий період цілком допустиме, проте тривале утримання дефіциту на високому рівні збільшує ризики витіснення приватних інвестицій державними запозиченнями.
Значна потреба в залученнях спричинить зростання вартості внутрішніх запозичень. Фіскальне домінування обмежуватиме потенціал до подальшого зниження відсоткових ставок на ринку, який сформувався через пом’якшення монетарної політики в 2019 – 2020 роках.
Розмір дефіциту Держбюджету-2021 у 6% несе ризики розбалансування економіки, насамперед надлишкового стимулювання сукупного попиту, що може мати наслідком розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу (тиск на обмінний курс) та інфляції.
Фіскальна політика має підтримувати економіку у важкі часи та стримувати її від перегріву за зростання. В 2020 році розширення дефіциту бюджету було цілком виправданим і націленим на підтримку економіки у надважкий період. Однак в 2021 році очікується відновлення економіки, яке не потрібно розігрівати додатково ціною нарощення боргового навантаження на економіку.
Борг зростатиме і перевищуватиме 60% до ВВП, що вважається пороговим значенням в сприйнятті інвесторів. Враховуючи і без того вразливий стан економіки України, це негативно відображуватиметься на кредитних рейтингах та ускладнюватиме доступ до зовнішнього фінансування. В умовах, коли зростає ймовірність виникнення наступної кризи, інвестиції будуть згортатися ставлячи під сумнів перспективи довгострокового зростання.
Проте найбільший ризик криється навіть не в самому розмірі дефіциту бюджету, скільки у намірах фінансувати його за рахунок внутрішніх запозичень. У 2021 році порівняно з попереднім роком обсяг внутрішніх запозичень Уряду зросте у 1,5 рази – з 373 млрд. грн до 549 млрд. грн, що може виявитися неконсистентним із ємністю внутрішнього ринку державних цінних паперів та спричинити розбалансування економіки України.
Таке розбалансування може виявитися несумісним із задекларованими цілями Уряду та НБУ за будь-якого можливого сценарію розвитку подій.
Сценарій 1 - ОВДП купуються українськими банками. Значні обсяги залучень вимагатимуть підвищення дохідності за ОВДП, яка знову перейде до двознакових цифр. Оскільки дохідність ОВДП формує нижню межу для кредитних ставок банків, крім дуже короткострокових кредитів, останні також суттєво зростуть. За таких умов активізація кредитування та його здешевлення будуть неможливими.
Зазначене можливе лише за рахунок значного зростання доходності ОВДП Оскільки ОВДП є безризиковим активом для банків, їх дохідність формує нижню межу для вартості кредитів - процентні ставки за кредитами не можуть бути нижчими за доходність ОВДП на відповідний строк.
Можна очікувати, що процентні ставки за кредитами суттєво зростуть, що зробить їх недоступними для більшості позичальників. Низька облікова ставка НБУ не буде відгравати ніякої ролі, оскільки вона прямо впливає лише на короткострокові ставки. Довгострокові ставки визначатимуться борговою політикою Мінфіну.
Додатково у банків не буде мотивації приділяти увагу кредитуванню взагалі, оскільки навіть пасивна стратегія інвестування в ОВДП приноситиме їм достатньо доходу. Приміром, за 2019 рік всі активи банківської системи зросли на 134 млрд. грн. В даному випадку банки зможуть наростити активи більше ніж на 200 млрд. грн. лише за рахунок купівлі ОВДП.
Сценарій 2 - ОВДП купуються нерезидентами. Значний приплив валюти, який викуповуватиме НБУ спричинить появу в обігу нової гривні, яка фінансуватиме дефіцит бюджету. Додатковий інфляційний тиск стримуватиметься ревальвацією гривні. Ревальвація знижуватиме бюджетні надходження від імпорту (що розширюватиме дефіцит бюджету) та негативно відображуватиметься на експорті та зростанні ВВП.
Сценарій 3 – ОВДП опосередковано купуватимуться НБУ. У такому сценарії емісійні кошти НБУ потраплятимуть на валютний ринок з девальваційними та інфляційними наслідками. Міжнародні резерви НБУ досягнуть критично низького рівня , що створить ризики розгортання валютної кризи.
І на завершення хотілось би зазначити, що я особисто є прихильником максимально швидкої структурної перебудови нашої економіки та посилення ролі Уряду та НБУ в економічних процесах. Одне із ключових питань — де взяти кошти для цього. І кошти – це в першу чергу інвестиції як внутрішніх інвесторів (на руках у українців десятки мільярдів доларів США), так і зовнішніх інвесторів (це сотні мільярдів доларів). І всі вони чекають значного покращення інвестиційного клімату в країні. А інвестиційний клімат — це структурні реформи. Без них швидких темпів економічного зростання забезпечити неможливо. Нагадаю, в минулому році, країни які розвиваються, мали середній темп зростання ВВП 5%. Зрозуміло, що бюджетно—податкове та монетарне стимулювання має також бути, але паралельно зі структурними реформами.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.